cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2015 року Справа № 876/2076/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Будмонтаж» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. в адміністративній справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Будмонтаж» про погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують,-
В С Т А Н О В И Л А:
29.03.2013р. позивач Луцька об'єднана державна податкова інспекція /ОДПІ/ Волинської обл. Державної податкової служби звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з банківських рахунків відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Будмонтаж» податковий борг у розмірі 146245 грн. 85 коп. (а.с.2 і на звороті).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. заявлений позов задоволено; стягнуто з рахунку у банку, обслуговуючого платника податків ТзОВ «Будмонтаж», податковий борг в розмірі 146245 грн. 85 коп. (а.с.80-81).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ТзОВ «Будмонтаж», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.86 і на звороті).
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що апелянтом подано до податкового органу коригуючу декларацію по податку на додану вартість /ПДВ/ з огляду на набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та скасування податкового рішення позивача № 337 від 10.11.2011р. про анулювання реєстрації платника ПДВ із моменту його прийняття. На даний час від податкового органу до апелянта не надходили повідомлення щодо коригування суми податку або списання податкового боргу. При цьому, позивач фактично визнає відсутність заборгованості за відповідачем, оскільки ініціював питання про поновлення анульованої декларації ПДВ.
Окрім цього, судове засідання проведено за відсутності представника відповідача, хоча останній надав належні докази своєї зайнятості в іншому судовому процесі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із реорганізацією Луцької ОДПІ Волинської обл. Державної податкової служби, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну позивача його правонаступником - Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу регулюються приписами ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.2 ст.41 ПК України).
Право контролюючих органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України.
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно даних особових рахунків за платником податків ТзОВ «Будмонтаж» рахується заборгованість до бюджету по ПДВ в загальному розмірі 146245 грн. 85 коп. (а.с.62).
Наведена заборгованість виникла внаслідок самостійно нарахованих та задекларованих сум ПДВ згідно податкової декларації з цього податку № 30545 від 16.12.2011р. (а.с.12-13).
Наявність вказаної заборгованості стверджується також довідкою про суму податкової заборгованості ТзОВ «Будмонтаж», зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на додану вартість, розрахунком сум податкового боргу ТзОВ «Будмонтаж» (а.с.5-6, 63).
З метою погашення податкового боргу податковим органом скерована на адресу відповідача податкова вимога № 10 від 06.01.2012р. (а.с.8).
Доказів погашення податкового боргу відповідачем не представлено, не було здобуто таких судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.
Таким чином, при винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що наведені податкові зобов'язання є узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу у вказаній сумі, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті.
В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що представлені судові рішення, якими визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ № 337 від 10.11.2011р. про анулювання реєстрації платника ПДВ не спростовують доводів позивача про наявність самостійно задекларованих грошових зобов'язання з ПДВ.
Також суду не представлено доказів виконання цих судових рішень, у тому числі відновлення спірної реєстрації платника ПДВ, звернення відповідача із уточнюючою декларацією по ПДВ за листопад 2011 року.
Окрім цього, спірна сума боргу самостійно обчислена по податковій декларації з ПДВ № 30545 від 16.12.2011р., є узгодженою і підлягала до сплати протягом 10 календарних днів після граничного строку для подання податкової декларації (тобто до 30.12.2011р.). У подальшому спірна сума в порядку пп.14.1.175 ст.14 ПК України набула статусу податкового боргу. За таких обставин подання коригуючих декларацій не звільняє відповідача від обов'язку сплати податкового боргу.
Також представник відповідача не був позбавлений можливості під час апеляційного розгляду справи надати свої заперечення щодо заявлених позовних вимог, а також надати додаткові докази по справі.
Таким чином, загальна сума податкової заборгованості ТзОВ «Будмонтаж» становить 146245 грн. 85 коп.; будь-яких належних доказів того, що обчислення спірної суми податкового боргу проведено невірно або з порушенням установленого порядку апелянтом не представлено.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Будмонтаж» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. в адміністративній справі № 803/741/13-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
С.М.Кузьмич
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2015 |
Оприлюднено | 23.07.2015 |
Номер документу | 47027379 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Дмитрук Валентин Васильович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Дмитрук Валентин Васильович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Волдінер Фелікс Арнольдович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Волдінер Фелікс Арнольдович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Волдінер Фелікс Арнольдович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні