Ухвала

від 16.07.2015 по справі 1170/2а-3113/11(2-кас/811/9/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2015 рокусправа № 1170/2а-3113/11(2-кас/811/9/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Хліб 2000» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Хліб 2000» (далі - ТОВ «Кіровоград Хліб 2000») звернулося до суду з позовом до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ), в якому просить визнати неправомірними та скасувати винесені відповідачем 30.03.2011 року податкове повідомлення - рішення № 0000222360, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 65 025 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16 256 грн., податкове повідомлення - рішення №0000232360, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 132 584 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33 146 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000232360 від 30.03.2011 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5 291 грн. основного платежу та 1 322,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2014 року зазначені судові рішення скасовані в частині відмови у задоволенні позову з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного розгляду справи постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовано винесені Кіровоградською ОДПІ 30.03.2011 року податкові повідомлення - рішення №0000232360, № 0000222360.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Кіровоградською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Кіровоград Хліб 2000» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №12/23-6/34548052 від 12.03.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.1.4 ст.1, п.4.1 ст.4, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 132 584 грн., у тому числі: за ІV квартал 2009 року в сумі 5 291 грн.; за І квартал 2010 року в сумі 8 000 грн.; за IІ квартал 2010 року в сумі 19 610 грн.; за IІІ квартал 2010 року в сумі 14 375 грн.; за ІV квартал 2010 року в сумі 85 308 грн.; пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 65 025 грн., в тому числі: за квітень 2010 року - 14860 грн.; за липень 2010 року - 43 498 грн.; за грудень 2010 року - 6 666,67 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000222360 від 30.03.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 65 025 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16 256 грн., податкове повідомлення - рішення №0000232360 від 30.03.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 132 584 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33 146 грн.,які оскаржені позивачем в судовому порядку.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР валовий дохід- це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами; валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

За приписами пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, за приписами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових доходів та витрат можуть бути віднесені доходи та витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбано (виготовлено) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та які підтверджені належними та достатніми первинними документами. Водночас, валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про факт реального виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кіровоград Хліб 2000» з контрагентами укладені наступні договори: з ПП «Інбудтраст» договір про надання посередницьких послуг 01.12. 2009 року; з ПП ОСОБА_3 договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 07.06.2010 року; з ПП «Агро-Буд-Гранд» договір про надання посередницьких послуг №1-0610 від 07.06.2010 року; з ПП «Спец - Тех - Агро» договір про надання посередницьких послуг від 01.12.2010 року; з ПП «Єлісавет - Агро - Світ» договір купівлі - продажу від 30.12.2010 року; з СПД ОСОБА_3 договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.12.2010 року.

Виконання вищевказаних договорів, та зв'язок даних операцій з веденням господарської діяльності ТОВ "Кіровоград Хліб 2000" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, актами приймання - передачі наданих послуг, картками розрахунку, платіжними дорученнями, та укладеними з іншими контрагентами на підставі вищезазначених договорів угод купівлі-продажу виробничого устаткування, фургонів, зернових тощо.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат перевіреного періоду суми вартості придбаного товару та наданих послуг по операціям з вищезазначеними контрагентами та мав усі необхідні розрахункові, та інші документи, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що позивачем не включено до складу валових доходів за ІV квартал 2010 року різниці між ціною реалізації та ціною придбання акцій на суму 33 897 грн.

Згідно з положеннями пп.7.6.1, 7.6.3, 7.6.4, п.7.6. ст.7 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст. 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Матеріалами справи підтверджено, що за договором доручення №316-Б від 25.12.2007 року контрагент позивача ВАТ «Інвестиційна компанія «Айко» уклав від імені і за рахунок позивача з ПП «Злагода-М» договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Черкаський хлібокомбінат» в кількості 912 545 шт. номінальною вартістю 0,25 грн., за ціною 2 965 771,25 грн.

Витрати позивача пов'язані з придбанням акцій склали суму 33 897 грн., із яких сума 25 000 грн. за виконані роботи ЗАТ «Регіональний центр ведення реєстрів» з перереєстрації прав власності на придбані акції та сума 8 897,37 грн. винагороди ВАТ «Інвестиційна компанія «Айко» за виконання договору доручення з купівлі-продажу цінних паперів.

Придбані акції ВАТ «Черкаський хлібокомбінат» позивач за договором купівлі-продажу № 314-1-Б від 12.10. 2010 року продав СТОВ «Надія» в кількості 912 545 шт. номінальною вартістю 0,25 грн. за договірною ціною 2 999 668,25 грн.(2 965 771,25 грн. +33 897 грн.) , що виключає наявність різниці між придбанням та реалізацією цінних паперів у зазначеній податковим органом сумі 33 897 грн.

Викладене свідчить, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток за перевірений період часу та збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за винесеним Кіровоградською ОДПІ оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №0000232360 від 30.03.2011 року за основним платежем, штрафними (фінансовими) санкціями на суму 131 931,75 грн. - є неправомірними.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП "Агро-По" у IV кварталі 2009 року, в цій частині залишеним в силі попереднім судовим рішенням встановлено факт реальності господарської операції та податкове повідомлення-рішення № 0000232360 від 30.03.2011 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5 291 грн. основного платежу та 1 322,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано.

За змістом пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 , п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) умовами права платника податків на податковий кредит мають бути фактично здійснені господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат з сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту; платники ПДВ відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, при цьому право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених продавцям (виконавцям) товарів (робіт, послуг), не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до п.п.7.5.1 пп.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Викладене свідчить, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виконання позивачем договорів з ПП «Інбудтраст», ПП «Агро-Буд-Гранд», ПП «Спец-Тех-Агро» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону №996-XIV.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту за період квітень, липень, грудень 2010 рок , оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладених позивачем з контрагентами правочинів, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод контрагенти були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нереальність правочинів зроблений на припущеннях.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень №0000232360, № 0000222360 від 30.03.2011 року є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко