Ухвала

від 16.07.2015 по справі 826/4341/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/4341/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Підприємства об'єднання громадян "Журавушка" Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" до Сарненської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Проперті Альянс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а також визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Сарненської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Проперті Альянс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а також визнання протиправними дій. Просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 9 жовтня 2014 року: № 0002151500, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 21619 грн. за період - червень 2014 р. та № 0002131500, відповідно до якого позивачу визначена сума завищення бюджетного відшкодування за декларацією за червень 2014 р. на 193 180 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 96 590 грн.; визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неналежного розгляду повторної скарги Підприємства об'єднання громадян "Журавушка" Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів".

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 червня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 9 жовтня 2014 року №0002151500 та №0002131500.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Сарненська об'єднана держана податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Сарненьською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області, правонаступником якої є Сарненська ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем (код з ЄДР 35906201) від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2014 р., червень 2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 22.09.2014 р. №326/15/35906201.

Підприємство зареєстровано у статусі юридичної особи 08.08.2008 р., код з ЄДР 35906201, місцезнаходження: 34540, Україна, Рівненська область, Сарненський район, с. Немовичі, вул. 17 Вересня, буд. 50. На податковий облік взято 11.08.2008 р., платником ПДВ є згідно свідоцтва від 23.09.2008 р. Основний вид діяльності: розведення свійської птиці.

Згідно з поданою до ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за травень 2014 р., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у р. 19 декларації, складає 219 635 грн. та сумою бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, відображена у р. 23.1. декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, складає 70277 грн.

Згідно з поданою позивачем до ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за червень 2014 р., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене в р. 19 декларації, складає 324 290 грн. та сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, відображена у р. 23.1. декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, складає 449 114 р.

Зазначено, що перевірка охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому виникло від'ємне значення ПДВ) за травень 2014 р., є здійснення у вищезгаданих періодах операцій з поставки товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою (яйця курячі): - у листопаді 2013 р. на 1 651 661 грн. (67,1 % у складі загальної суми обсягів поставок); - у грудні 2013 р. на 1 855 282 грн. (57,01 % у складі загальної суми обсягів поставок); - у квітні 2014 р. на 0,00 грн. (0,00% у складі загальної суми обсягів поставок); - у травні 2014 р. на 817 116 грн. (34,68% у складі загальної суми обсягів поставок).

Між тим, встановлено завищення податкового кредиту за червень 2014 р. на 21618 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Стар Проперті Альянс» (далі - переший епізод).

Наведений висновок зроблений у зв'язку із отриманням акту від 24.07.2014 р. №2029/26-55-22-03/3899520 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стар Проперті Альянс» за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р.

У той же час зазначається, що на запит ОДПІ позивачем надано документи відносно придбання позивачем макухи соняшнику: договір купівлі-продажу №160601 від 16.06.2014 р., видаткові накладні від 16.06.2014 р., від 18.06.2014 р., 20.06.2014 р., товарно-транспортні накладні від 16.06.2014 р., 18.06.2014 р., від 20.06.2014 р., податкові накладні від 20.06.2014 р., від 18.06.2014 р., від 16.06.2014 р., платіжні доручення від 20.06.2014 р. на суму 29 712,50 грн., від 20.06.2014 р. на суму 80 000 грн., від 20.06.2014 р. на суму 20 000 грн.

Водночас зазначається в Акті перевірки, що контрагент не знаходиться за місцезнаходженням, у зв'язку з чим та з огляду на те, що контрагентом не було надано документів, ОДПІ дійшла висновку про відсутність об'єкту оподаткування за операціями між позивачем та контрагентом. Зокрема, зазначено, що вищезгаданим актом від 24.07.2014 р. контрагенту не включено до податкових зобов'язань ПДВ у сумі 21 618,75 грн., внаслідок чого на вказану суму ПДВ завищено податковий кредит за червень 2014 р. позивача.

Відтак зазначається ОДПІ, що в порушення вимог п. 198.3. ПК України позивачем при визначенні податкового кредиту безпідставно включено суми ПДВ по операціях з ТОВ «Стар Проперті Альянс» у червні 2014 р. ПДВ на суму 21 618,75 грн.

Надалі зазначається, що відхилення між даними платника та даними перевірки щодо суми податкового кредиту склали: за червень 2014 р. в сумі 21618 грн., що описано вище. Вищевикладене порушення, як зазначає ОДПІ, призвело до завищення податкового кредиту (р. 17 декларації) та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (р. 19 декларацій).

Відносно відхилення між даними платниками та даними перевірки, щодо бюджетного відшкодування зазначається (надалі - другий епізод): за грудень 2011 р. в сумі 193 180 грн. Зазначене порушення описано у п. 3.14.1. Акту перевірки. Вищевикладене порушення призвело до завищення бюджетного відшкодування за червень 2014 р. на суму 193 180 грн. (р. 23.1. декларації).

Вказується надалі на стор. 16 Акту перевірки, що в порушення п. 200.4. ПК України позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Так, з таблиці на стор. 17 вбачається, що ОДПІ під час перевірки не підтверджено у графі «частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодів та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування)» суму у розмірі 193 180 грн. за грудень 2011 р. Вказана сума («разом») у вказаній графі за даними платника визначена у розмірі 449 114 грн., за даними перевірки - 582 725 грн. Зазначається у п. 3.14.1. Акту перевірки, що із врахуванням у т.ч. додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за червень 2014 р., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам та/або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних податкових періодів) складає 255 934 грн.

У запереченнях на позов ОДПІ додає, що позивачем включено до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за червень 2014 р. залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 22) за грудень 2011 р. в сумі 193 180 грн., ПДВ сплачено у лютому 2012 р.

При цьому, як пояснював позивач, сума бюджетного відшкодування 193 359 грн. фактично виникла у період грудня 2011 р. - лютого 2012 р. Позивачем вказану суму було відображено у податковій декларації як таку, що підлягає відшкодуванню у березні 2012 р., що за його твердженням відповідає вимогам ПК України. Позивач зазначає, що ОДПІ проведено перевірку за березень 2012 р. щодо достовірності заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ та встановлено його завищення у розмірі 193 359 грн. з підстав того, що вказана сума не була задекларована як бюджетне відшкодування у період його виникнення (лютий 2012 р.) та винесено ППР від 06.06.2012 р. №1001031540 та № 1001021540. Також, ОДПІ проведено перевірку позивача за липень 2012 р. щодо достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування за сум ПДВ та встановлено його завищення у розмірі 193 359 грн. Таке порушення встановлено у результаті не відображення позивачем даних перевірки за березень 2012 року та винесено ППР від 18.10.2012 р.№1002711540, №1002721540. Однак, як зазначає позивач, вказані ППР скасовані постановою ОАС м. Києві від 05.08.2013 р. у справі №826/6301/13-а, яку залишено без змін судами вищестоящих інстанцій.

У той же, як зазначено у висновках Акту перевірки, позивачем на порушення п. 198.3., п. 200.1., 200.4., 200.3. ПК України: - завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (р. 19 декларації) за червень 2014 р. у сумі 21 618,75 грн.; -завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2014 р. на суму 193 180 грн.

Будь-яких інших порушень під час перевірки не встановлено.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті (в частині, що стосується першого епізоду), також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Крім того, вирішуючи спір по суті, необхідно виходити з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку, як приходить до висновку суд щодо висновків ОДПІ за першим епізодом, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ОДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, що ґрунтується на висновках щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Стар Проперті Альянс».

Доводи, покладені ОДПІ в основу висновків Акту перевірки (за першим епізодом) та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки ОДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

З Акту перевірки вбачається, що ОДПІ по суті не аналізувалися умови поставки та характер операцій за першим епізодом.

У той же час, операції з поставки макухи соняшникової на адресу позивача підтверджується сукупністю первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, зокрема, позивачем надано договір, накладні, товарно-транспортні накладні, банківські документи, сукупність яких не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, позивачем разом із клопотанням від 30.04.2015 р. надано документи про рух активів, використання придбаної макухи у власній господарській діяльності (для згодовування тваринам), матеріали щодо обліку на складі, штатний розклад працівників, копію договору оренди майнового комплексу птахівництва, оборотно-сальдові відомості, якими підтверджується поставка позивачу від вказаного контрагента обумовленої договором продукції.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних як платником ПДВ є правомірною.

Згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку і не доведено ДПІ, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»).

У взаємозв'язку з наведеним, під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання укладеного з контрагентом правочину недійсними з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Що стосується посилання на акт про неможливість звірки по контрагенту, слід зазначити, що відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 р. у справі 804/12466/14 (номер рішення в ЄДРСР 44375174) залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 р. Відповідно до останнього, судом вирішено: (1) визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо виключення (коригування) на підставі Акту від 24.07.2014 р. №2029/26-55-22-03/38995320 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТАР ПРОПЕРТІ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 38995320) з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. з Автоматизованої системи співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «СТАР ПРОПЕРТІ АЛЬЯНС» у податкових деклараціях за січень-червень 2014 р.; (2) зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «СТАР ПРОПЕРТІ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 38995320), зазначених підприємством в податкових деклараціях за січень-червень 2014 р.

Відтак, посилання відповідача на вказаний акт перевірки, як підставу зменшення податкових зобов'язань контрагента та зменшення податкових вигод позивача за відносинами з цим контрагентом - є безпідставним.

Крім того, слід додати, що сама по собі неможливість звірки свідчить про відсутність у податкового органу відомостей, а отже і про неможливість формування податкової інформації. При неможливості звірки, відповідно, податковим органом не можуть формуватися висновки за аналогією висновків акту перевірки.

В силу вимог п/п. 73.5.3. ПК України та п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 р. № 1232, зустрічна звірка може бути ініційована ДПІ, яка здійснює перевірку платника податку (позивача), шляхом надіслання до ДПІ за місцезнаходженням контрагентів платника податків (третіх осіб) відповідного доручення.

Як вбачається із змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту, процедура проведення звірки не була ініційована відповідачем по даній справі у зв'язку з проведенням перевірки позивача, як-то передбачено п. 3 Порядку та проводилась за власною ініціативою та на власний розсуд ДПІ за місцем реєстрації контрагента. Наведене вказує на порушення порядку проведення зустрічної звірки відомостей щодо взаємовідносин позивача з даними його контрагента та на те, що акт про неможливість звірки складений з порушенням встановлених законодавством правил, що зумовлює застосування до нього положень ч. 3 ст. 70 КАС України, відповідно до яких докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Тобто, з наведеного вбачається, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки є доказом, здобутим з порушенням закону та відповідно ч. 3 ст. 70 КАС України судом не береться до уваги в якості доказу на обґрунтування висновків Акту перевірки, складеного відносно позивача, що у свою чергу вказує на те, що висновки Акту перевірки не містять в собі достатніх обставин, які б давали відповідачу підстави для формування висновків Акту перевірки про нездійснення спірних операцій та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ (за першим епізодом) та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та податкового повідомлення-рішення №0002151500, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 21619 грн. за період - червень 2014 р.

Що стосується другого епізоду слід зазначити, що питання формування спірних сум податкових вигод розглядалося у судовому порядку.

Так, згідно з постановою Окружного адміністративного суду м.Києві від 14.11.2012 р. у справі №2а-9944/12/2670 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області № 1001001540 від 31.05.2012 року, №1001011540 від 31.05.2012 року, №0000231540 від 20.03.2012 року. Скасовано рішення Державної податкової служби України №14819/6/10-2115 від 18.06.2012 року.

Згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. постанову суду першої інстанції скасовано в частині скасування рішення Державної податкової служби України №14819/6/10-2115 від 18.06.2012 року та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - залишити без змін.

Згідно з ухвалою ВАС України від 12.09.2013 р. касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 2а-9944/12/2670 залишено без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, за грудень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 2 169 336 гривень.

Позивач, подаючи до відповідача податкові декларації за період з лютого 2010 року по листопад 2011 року, додаток 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" та додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування", не заявляв до відшкодування суми податку на додану вартість та не відобразив частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченого.

Перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на суму 2057840 грн., так як дана частина залишку від'ємного значення, заявленого до бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2011 року, була сплачена в попередніх звітних (податкових) періодах і підлягала бюджетному відшкодуванню у відповідних періодах та не може бути заявлена до бюджетного відшкодування у грудні 2011 року.

У вказаному судовому рішенні також зазначено, що перевіркою встановлено, що від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України раніше не декларувалось платником як бюджетне відшкодування у періоді його виникнення.

За результатами перевірки, як зазначено у рішенні суду, відповідачем складено акт від 13.03.2012р. №80/15/35906201, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп.7.7.2 п.7.7, пп.7.7.3 п.7.7, пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.1., п.200.3., п.200.4, п.200.6., п.200.14., ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за грудень 2011 p. - 2057840 грн.; занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на суму 1836870грн., в т.ч.: за березень 2010 р. на суму 140135 грн., за травень 2010р. на суму 89698грн., за червень 2010р. на суму 134391грн., за серпень 2010р. на суму 116341грн., за вересень 2010р. на суму 194191грн., за жовтень 2010р. на суму 168548грн., за листопад 2010р. на суму 163767грн., за грудень 2010р. на суму 167757грн., за січень 2011 p. на суму 116303грн., за лютий 2011 p. на суму 209413грн., за березень 2011 p. на суму 145796грн., за квітень 2011 p. на суму 190530грн.

На підставі акта перевірки від 13.03.2012р. №80/15/35906201, відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 31.05.2012 р. № 1001001540, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2057840 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 514460 грн.; від 20.03.2012 р. №0000231540, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1836870 грн.; від 31.05.2012 р. №1001011540, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62366 грн.

Також встановлено, що згідно Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року) сума податку на додану вартість, заявлена до бюджетного відшкодування у розмірі 2 169 336 гривень, сформована за рахунок залишку від'ємного значення відповідних періодів, а саме: лютий 2010 року -75 120 грн.; квітень 2010 року -89 698 грн.; травень 2010 року -134 391 грн.; липень 2010 року -121 091 грн.; серпень 2010 року -194 191 грн.; вересень 2010 року -168 548 грн.; жовтень 2010 року -163 767 грн.; листопад 2010 року -167 757 грн.; грудень 2010 року -116 303 грн.; січень 2011 року -209 413 грн.; лютий 2011 року -145 796 грн.; березень 2011 року -190 530 грн.; травень 2011 року -59 548 грн.; червень 2011 року -49 087 грн.; липень 2011 року -64 785 грн.; серпень 2011 року -95 728 грн.; вересень 2011 року -113 432 грн.; жовтень 2011 року -7 987 грн.; листопад 2011 року -2 254 грн.

Отже, як зазначено у вищевказаній постанові суду першої інстанції, залишок від'ємного значення декларувався позивачем наростаючим підсумком, який включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та значення відповідного рядка декларації переносилося до рядка наступного звітного періоду.

Розглядаючи вказану справу, суд виходив з того, що системний аналіз норм відповідного податкового законодавства свідчить про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, законодавством не обмежено термін "попередній період" лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

У вказаному рішенні зазначено, що висновки відповідача про завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2011 p. та заниження сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, є помилковими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2013 р. у справі №826/6301/13-а визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС від 18.10.2012 р. №1002721540 та №1002711540, від 06.06.2012 р. №1001031540 та № 1001021540.

Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 р. залишено без задоволення апеляційну скаргу ОДПІ, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014 р. відмолено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі №826/6301/13-а.

Між тим, встановлено, що Сарненською МДПІ Рівненської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за липень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Сарненською МДПІ Рівненської області ДПС було складено Акт № 462/15/35906201 від 08.10.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

18 жовтня 2012 року Сарненською МДПІ Рівненської області ДПС, на підставі Акта перевірки було винесено: податкове повідомлення-рішення № 1002721540, яким визначено завищення ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» суми від'ємного значення ПДВ та яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 193 359 гривень; податкове повідомлення-рішення № 1002711540, яким визначено заниження ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 366 гривень та нараховано 1 683 гривні штрафних (фінансових) санкцій.

Судом у вказаному рішенні встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 1002721540 та № 1002711540 від 18 жовтня 2012 року, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року, були прийняті на підставі висновків Акта перевірки № 462/15/35906201 від 08.10.2012 року, в якому зокрема зазначено, що завищення позивачем залишку від'ємного значення ПДВ у розмірі 193 359 грн. за липень 2012 року стало наслідком не відображення платником податку встановленого податковим повідомленням-рішенням № 1001031540 від 06.06.2012 р. заниження суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2012 року в розмірі 193 359 грн. та податкового повідомлення-рішення № 1001021540 від 06.06.2012 р., яким зменшено залишок від'ємного значення ПДВ у розмірі 193 359 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення № 1001031540 від 06.06.2012 р. та № 1001021540 від 06.06.2012 р. були в свою чергу винесені на підставі висновків Акта перевірки № 190/15/35906201 від 25.05.2012 року, щодо достовірності нарахування ПОГ «Журавушка» суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за березень 2012 року. Даним Актом перевірки від 25.05.2012 року встановлено, що за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року ПОГ «Журавушка» сплачено постачальникам 334 874 грн., з них 141 515 грн. даним Актом перевірки підтверджено відображене у декларації за березень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ. Різницю у розмірі 193 359 грн., яку було сплачено ПОГ «Журавушка» у лютому 2012 р., не було підтверджено відповідачем до відшкодування з підстав того, що дана сума не була задекларована платником як бюджетне відшкодування у періоді його виникнення, що в свою чергу і стало наслідком винесення податкових повідомлень-рішень № 1001031540 від 06.06.2012 р. та № 1001021540 від 06.06.2012 р.

Проте, як зазначено судом, як вбачається з доданих до адміністративного позову декларацій, платником податку (позивачем) за перевіряємий період декларувався наростаючим підсумком залишок від'ємного значення, який включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та значення відповідного рядка декларації переносилося до рядка наступного звітного періоду.

За результатами розгляду справи суд зазначив, що висновки податкової інспекції щодо неправомірного віднесення позивачем суми ПДВ у розмірі 193 359 гривень до бюджетного відшкодування за березень 2012 року є необґрунтованими та безпідставними, а винесені на підставі таких висновків податкового органу оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 1001031540 від 06.06.2012 р. та №1001021540 від 06.06.2012 р. - є відповідно протиправними та підлягають скасуванню.

У зазначеному судовому рішенні та щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, суд зазначив наступне.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.10.2012 р. №1002721540 та №1002711540 були прийняті відповідачем з тих самих підстав, що і податкові повідомлення-рішення від 06.06.2012 р. №1001031540 та №1001021540, а саме: Актом перевірки встановлено, що у результаті порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, останнім завищено суму залишку від'ємного значення (рядок 24 декларації) за липень 2012 року на 193 359 гривень.

Як зазначено в Акті перевірки, таке порушення встановлено у результаті невідображення платником податку даних в рядку 21.3 декларації з ПДВ за липень 2012 року в сумі 193 359 гривень зі знаком «мінус», з урахуванням Акту № 190/15/35906201 від 25.05.2012 року виїзної позапланової перевірки позивача з бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2012 року.

Зазначено, що як вбачається з Акта перевірки №190/15/35906201 від 25.05.2012 року, підставою для встановлення завищення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 193 359 гривень стало те, що платник податку не задекларував вказану суму бюджетного відшкодування у періоді його виникнення. Суд у вказаній постанові з такими висновками податкового органу не погодився, враховуючи наступне. Зазначено судом, що як вбачається з доданих до адміністративного позову декларацій, платником податку (відповідачем) за перевіряємий період декларувався наростаючим підсумком залишок від'ємного значення, який включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та значення відповідного рядка декларації переносилося до рядка наступного звітного періоду.

З огляду на викладене у постанові суду зазначено, що висновки податкової інспекції щодо завищення позивачем суми залишку від'ємного значення (рядок 24 декларації) за липень 2012 року на 193 359 гривень є необґрунтованими та безпідставними, а винесене на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 р. №1002711540 - є відповідно протиправним та підлягає скасуванню.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне рішення за другим епізодом прийнято без врахування вищезгаданих судових рішень та обставин, встановлених вищезгаданими судовими рішеннями, якими встановлено дотримання вимог податкового законодавства при формуванні відповідних сум податкових вигод, а відтак висновки ОДПІ за другим епізодом є безпідставними, а оскаржуване рішення за другим епізодом є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимог до ДФС України, то у позові позивачем не конкретизовано у чому конкретно полягає порушення з боку цього відповідача. У рішенні ДФС України викладено власну позицію ДФСУ та рішення ДФСУ не створює для позивача будь-яких негативних наслідків, не збільшує податкових зобов'язань. Власне наслідки у сфері оподаткування в даному випадку створюються відносно позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржуються позивачем окремо.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 21 липня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 16 липня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.