Ухвала

від 14.07.2015 по справі 804/14746/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

14.07.2015 № К/800/21255/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Алюр» на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 у справі №804/14746/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Алюр» доЛівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Алюр» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті письмових пояснень ТОВ «Торговий дім «Алюр» від 14.08.2014 про надання відповіді на запит від 21.07.2014 №23566/04-64-15-1-010 та зобов'язати прийняти письмові пояснення ТОВ «Торговий дім «Алюр» від 14.08.2014 про надання відповіді на запит від 21.07.2014 №23566/04-64-15-1-010 датою фактичного надходження - 18.08.2014.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 позов задоволено, визнано протиправними визнано протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Алюр» від 14.08.2014 про надання відповіді на запит від 21.07.2014 №23566/04-64-15-1-010 та зобов'язано Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Алюр» від 14.08.2014 про надання відповіді на запит від 21.07.2014 №23566/04-64-15-1-010 датою фактичного надходження - 18.08.2014.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 у даній справі, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2014 відповідачем складено запит №23566/04-64-15-1-010 про надання документів та письмових пояснень, який направлено на адресу ТОВ «Торговий дім «Алюр» 25.07.2014, в якому вказано про необхідність надання запитуваної інформації протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач 15.08.2014 направив на адресу податкового органу запитувану інформацію засобами поштового зв'язку з оголошеною цінністю, з описом вкладення з відміткою «Пріорітетне» та додатковою послугою «Кур'єрська доставка». Вказане поштове відправлення повернулось на адресу позивача з відміткою поштової установи «причина повернення - відмова від отримання».

Поштамт - Центр поштового зв'язку №1 листом від 10.09.2014 №3-07-6203 повідомив позивача, що лист доставлявся в день надходження кур'єром дільниці «Кур'єрська доставка» ОСОБА_1, проте вручити вказане відправлення не надалось можливим, оскільки представник Лівобережної ОДПІ відмовився від його отримання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки позивачем був виконаний свій обов'язок щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, дотримано положення Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, проте контролюючий орган без достатніх правових підстав не прийняв письмові пояснення позивача та їх документальне підтвердження.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в позові повністю, мотивував своє рішення тим, що, по-перше, факт відмови відповідача від одержання поштового відправлення за №4900015450067 не доведено, а, по-друге, платниками податків до суду можуть бути оскаржені дії суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси, проте, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, зокрема, виходячи з наступного.

Як установлено частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже з наведеної норми Конституції України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України відзначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Вказаний принцип також закріплений в частині першій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Разом з тим, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.

Оскільки дії відповідача при одержанні поштового відправлення за №4900015450067 не відповідають критерію юридичної значимості, та позивач не надав доказів про виникнення для нього правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, тому оспорювані дії не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, як наслідок визнання їх незаконними не призведе до поновлення порушеного права позивача.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин, тому судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову повністю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі позивач доводить суду, що протиправні дії податкового органу щодо не прийняття документів можуть призвести до видання наказу на проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в зв'язку з ненаданням відповіді на запит. Тобто, доводи позивача в касаційній скарзі також свідчать про те, що заявлені позовні вимоги спрямовані на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судами не були порушені.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що в такому разі, саме наказ або рішення, прийняте за наслідками перевірки буде об'єктом судового розгляду. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про не доведеність відмови податкового органу від отримання документів у відповідь на запит зроблена передчасно, без повного та всебічного з'ясування саме цього факту, та без додаткового витребування необхідних доказів за власною ініціативою з метою встановлення всіх фактичних обставин при врученні поштового відправлення. Але, вказана обставина не вплинула на правильність висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки, як вже зазначено, суду не надано доказів виникнення, зміни або настання певних правових наслідків на час звернення до суду, а не в майбутньому.

Відповідно до пункту 3 статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Алюр» відхилити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва М.В.Сірош