Рішення

від 27.02.2007 по справі 55/199-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/199-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2007 р.                                                            Справа № 55/199-06

вх. № 7776/5-55

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Гребенюк Н.В. 

суддя                         Светлічний Ю.В.

суддя                         Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Чопенко К.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Порохняк В.Д., Алексєєнко Г.А.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис", м. Харків  

до  Приватної фірми "Форест" м. Харків  

про стягнення 10181,52 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис" м. Житомір (далі позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватної фірми "Форест" м. Харків (далі відповідач) 7500,00 грн.заборгованості, 2681,52 грн. інфляційних нарахувань, та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором купівлі- продажу № 35/176 від 20.05.2003 року, щодо своєчасної оплати отриманого від позивача рекламного щита.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 червня 2006 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17 липня 2006 року.

14 липня 2006 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому  проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням на те, що директор ПФ "Форест" не підписував договір купівлі - продажу №35/176 від 20.05.2003 року , акт прийому - передачі рекламного щита від 22.05.2003р. та лист вих.б/н від 04.02.2003 р.

14 липня 2006 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі почеркознавчої експертизи, проведення якої просив суд, доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф.М.С. Бокаріуса, надавши при цьому  певний перелік питань, який на думку відповідача необхідно поставити на вирішення експерта.

17 липня 2006 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 7500 грн. основного боргу, 2854,17 грн. інфляційних, 690,17 грн. -3% річних та судові витрати.

Вказана заява була прийнята судом та розгляд справи продовжено з її урахуванням.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 14.08.06р., у зв'язку з щорічною відпусткою судді Гребенюк Н.В., справу № 55/199-06 передано судді Светлічному Ю.В.

Ухвалою голови господарського суду Харківської області від 21.09.06р., дану справу було передано судді Гребенюк Н.В., у зв"язку з виходом з щорічної відпустки.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 22.09.06р., для розгляду даної справи було призначено колегію суддів у складі головуючого судді Гребенюк Н.В., суддів Светлічного Ю.В. та Калініченко Н.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.  М. С. Бокаріуса., провадження у данній справі було зупинено.

17 січня 2007р. до канцелярії  господарського суду  надійшла справа № 55/199-06, з висновком почеркознавчої експертизи № 8985 від 03.01.06р. по даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.07 року провадження у  даній справі було поновлено та призначено її розгляд на 05 лютого 2007 року.

У судовому засіданні 05 лютого 2007 року представники відповідача заявили клопотання про відкладення розгляду справи на інший день та просили суд надати можлисть для  ознайомлення з матеріалами справи, а саме висновками експерта.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 лютого 2007 року було задоволено клопотання відповідача. Розгляд справи було відкладено на інший день.

20 лютого 2007 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить суд долучити до матеріалів справи документ, що підтверджує оплату вартості почеркознавчої експертизи, а саме платіжне доручення№326 за яким Хар.НДІ судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса позивачем було перераховано 1154,87 грн.

Вказаний документи 20.02.07 р. долучено до матеріалів справи.

27 лютого 2007 року позивач надав до суду заяву про доповнення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої, просить суд стягнути з відповідача  7500,00 грн. основного боргу, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та  витрати на проведення експертизи по даній справі.

Суд приймає вказані уточнення, визнає їх відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 2854,17 грн. інфляційних, грн., 3% річних в сумі 690,17 грн. та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 лютого 2007 року розгляд справи було відкладено на 27 лютого 2007 року.

У призначеному судовому засіданні представники позивача підтримували уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача судом встановлено наступне.

20 травня 2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №35/176, у відповідності до умов якого продавець (позивач) зобов"язався продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити двосторонній рекламний щит розміром 3х6 м. з повнокольоровою аплікацією, що розташований за адресою: пр-т. Московський, 192, м.Харків. Пунктом 2 вказаного договору сторонами було погоджено про те, що загальна сума  договору, яка належить до сплати складає 7500,00 грн.

Пунктом 5 згаданого договору  встановлено, що рекламний щит переходить у власність покупця (відповідача) на протязі 3 днів з моменту підписання цього договору. Також встановлено, що перехід права власності оформляється двостороннім актом прийому передачі.

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача згаданий рекламний щит, що підтверджується двостороннім актом приймання - передачі рекламного щита від 22.05.03 р. (а.с.15).

Відповідно до п. 3 договору, покупець (відповідач) зобов"язався оплатити рекламний щит не пізніше 30 днів з моменту підписання договору, але не раніше ніж будуть оформлені дозвільні документи в КП "ГІЦ".

 Під час судового засідання представник позивача вказував на те, що  у березні 2003 року відповідач здійснив передоплату за підготовку матеріалів для узгодження з КП "Міський інформаційний центр" дозволу на розміщення рекламної конструкції, що підтверджується платіжним дорученням № 04 від 19.03.03р.( вказаний документ судом було долучено до матеріалів справи). Згідно Правил розміщення зовнішньої реклами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1998 року №1511, що було чинним на момент укладання вказаного договору), а саме згідно п.8 Правил для одержання дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами подає робочому органу заявку за формою згідно з додатком 1 цих Правил. Згідно п.15 Правил місцевий орган виконавчої влади протягом п"яти робочих днів з дня отримання пропозицій від робочого органу має прийняти рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні. У разі прийняття рішення про надання дозволу робочим органом оформляється два примірники дозволу,який підписується керівником місцевого органу виконавчої влади, або уповноваженою ним посадовою особою цього органу, скріплюється печаткою цього органу, реєструється в журналі реєстрації.   Позивач зазначив про те, що 26 червня 2003 року між відповідачем та КП "Міський інформаційний центр" було укладено договір на надання в користування місць, що перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій (який повинен укладатись, відповідно до вимог "правил розміщення зовнішньої реклами", затверджених рішенням виконкому Харківської міської ради № 1338 від 09.12.98р., що були чинними на час укладення вказаного договору) за адресою : м. Харків, пр. Московський, 192, що підтверджується нотаріально засвідченою випискою з книги реєстрації договорів КП "Міський інформаційний центр, яку додано до матеріалів справи.

Проте, відповідач свої зобов"язання щодо оплати переданого позивачем рекламного щита не виконав та не сплатив 7500,00 грн. суми вказаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості № 17/03 від 26.03.04р. за договором № 35/176 від 20.05.03р., що підтвержується реєстром для запису поштових переказів та рекомендованих поштових відправлень.

Однак відповідач на вказану вимогу не відреагував, кошти у сумі 7500 грн. позивачу не перерахував, що і стало підставою для позивача звернутись до господарського  суду з відповідним позовом.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 7500,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Заперечення відповідача, мотивовані тим, що директор ПФ "Форест" не підписувала договір купівлі - продажу №35/176 від 20.05.2003 року , акт прийому - передачі рекламного щита від 22.05.2003р. та лист вих.б/н від 04.02.2003 р.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 8985 від 03.01.06р.(експерт Гайдамакіна Д.І)   підписи в договорі купівлі - продажу № 35/176 від 20.05.03р., розташований в графі "Покупець", в рядку "Данилова Л.И.", акті прийому - передачі рекламного щита від 22.05.03р. до договору № 35/176 від 20.05.03р., розташований в графі : "Прийняв", в рядку: "Данилова Л.И.", листі б/н від 04.03.03р. на ім"я директора КП "Міський інформаційний центр" Попова А.В., розташований в рядку: " З повагою, директор ПФ "Форест" Данилова Л.И." - виконані самою Даниловою Ларисою Євгенівною.

Отже заперечення відповідача про те, що директор ПФ "Форест" не підписував договір купівлі - продажу №35/176 від 20.05.2003 року та акт прийому - передачі рекламного щита від 22.05.2003р.,лист вих.б/н від 04.02.2003 р.,  спростовані Висновком почеркознавчої експертизи №8985 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.Професора М.С. Бокаріуса.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України№11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Рішення суду має бути законним та справедливим.

Враховуючи,що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 7500,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Провадження у справі щодо стягнення інфляційних у сумі 2854,17 грн. та 690,17 грн. -3% річних підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України, оскільки позивач відмовився від позовних вимог щодо заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони   пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Витрати на оплату проведення почеркознавчої експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, ст.530 ЦК України, ст.ст.193,198 ГК України, ст.ст. 32,33,42,43,44, 49,78, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України,  –

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Форест" (бульвар Юр"єва, 17, м.Харків - 082, код ЄДРПОУ 30141624, п/р 26005011641 в АВУБ "Грант", МФО 351607) на користь Товариствоа з обмеженою відповідальністю "Базис" (юр. адреса: вул. Генерала Потапова, 9/11, м. Житомир, 10031, код ЄДРПОУ 25181020, п/р 26001830198330 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 351016) 7500 грн. заборгованості,  79,45 грн. держмита та 80,13 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, та 1154,87 грн. грн. витрат за проведення експертизи по даній справі.

Провадження, в частині стягнення з відповідача 2854,17 грн. інфляційних, грн. та 3% річних в сумі 690,17 грн., припинити, відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано  02 березня 2007 року.

Головуючий суддя                                                                     Гребенюк Н.В. 

суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.

суддя                                                                                            Калініченко Н.В.