Постанова

від 15.07.2015 по справі 808/2989/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року (о 10 год. 30 хв.) Справа № 808/2989/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Оріхівського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Оріхівський районний центр зайнятості (далі - Оріхівський РЦЗ, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти, отримані обманним шляхом у розмірі 1 197,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та зазначає, що під час перебування на обліку в якості зареєстрованого безробітного відповідач працював з 23.12.2014 по 05.02.2015 у ПАТ «Агропромислова компанія». Так, станом на 29.05.2015 сума допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню становить 1 197,43 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем повністю не сплачено. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 15.07.2015 надав до суду клопотання (вх. № 29630) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

02.12.2014 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Оріхівського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та призначення виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на підставі чого відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 10.12.2014 по 30.04.2015.

Внаслідок звірки даних з персоніфікованими відомостями про застрахованих осіб Пенсійного фонду України встановлено, що під час перебування на обліку в якості зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 працював з 23.12.2014 по 05.02.2015 у ПАТ «Агропромислова компанія».

Фахівцями Оріхівського РЦЗ на підставі одержаної інформації з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо періоду роботи безробітного ОСОБА_1 та одержання допомоги по безробіттю під час перебування на обліку, а також підтверджених даних ПАТ «Агропромислова компанія» проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено відповідний Акт №1 від 30.04.2015 (далі - Акт). Розслідуванням встановлено, що в період перебування на обліку в якості зареєстрованого безробітного працював по строковому трудовому договору на посаді водія ПАТ «Агропромислова компанія» з 23.12.2014 по 05.02.2015 (довідка від 29.04.2015 №20), що призвело до незаконного перебування на обліку і незаконного одержання допомоги по безробіттю з 23.12.2014 по 05.02.2015. Згідно акту сума допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню становить 2 057,42 грн.

30.04.2015 Оріхівським РЦЗ прийнято наказ №НТ150430 про повернення виплати з 23.12.2014 по 05.02.2015 у сумі 2 057,42 грн.

Крім того, позивачем на адресу відповідача поштою направлено претензію від 05.05.2015 №383/01-17 щодо повернення коштів на суму 2 057,42 грн. Рекомендоване поштове відправлення, яке містило претензію, отримано відповідачем особисто 12.05.2015.

Відповідачем у досудовому порядку частково в сумі 859,99 грн. відшкодовано вищевказану заборгованість, таким чином згідно довідки-розрахунку від 14.07.2015 №600/01-16 Оріхівського РЦЗ за період з 23.12.2014 по 05.02.2015 відповідачу слід відшкодувати виплачену матеріальну допомогу у сумі 1 197,43 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон № 1533-III).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ч. 2, 3 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (далі - Порядок №307) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Виплата допомоги по безробіттю згідно із пп. 1 п. 5.5. Порядку № 307 припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Із матеріалів справи вбачається, що наказом від 22.12.2014 №125-к «Про особовий склад» ОСОБА_1 прийнято водієм автотранспортних засобів 1-го класу до Нестерянської філії ПАТ «Агропромислова компанія» з 23.12.2014, за сумісництвом на 0,5 ставки, на час хвороби та щорічної відпустки ОСОБА_2 Відповідача було звільнено з ПАТ «Агропромислова компанія» відповідно наказу від 05.02.2015 №12-к «Про звільнення» у зв'язку з закінченням строку трудового договору, п.2 ст. 36 КЗпП України.

Таким чином, судом встановлено, що під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю відповідач перебував у трудових відносинах та отримував винагороду.

Пунктом 6.14 Порядку № 307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Отже, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач своєчасно не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, що призвело до зайвого перерахування коштів.

Відповідно до пункту 7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно з пунктом 9 наказу від 13.02.2009 № 60/62 рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Як встановлено матеріалами справи, наказ від 30.04.2015 №НТ150430 та претензію 05.05.2015 №383/01-17 щодо повернення коштів на суму 2 057,42 грн. ані в судовому порядку, ані до органів центру зайнятості вищого рівня відповідачем оскаржено не було. При цьому, судом враховано, що відповідачем частково у розмірі 859,99 грн. відшкодовано суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

На момент розгляду справи в суді незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі 1 197,43 грн. відповідачем не сплачена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Оріхівського районного центру зайнятості кошти, отримані обманним шляхом у сумі 1 197,43 грн. (одна тисяча сто дев'яносто сім гривень 43 копійки) на р/р 37170300901211, УДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20524076, одержувач: Оріхівський районний центр зайнятості, призначення платежу: повернення виплаченої допомоги по безробіттю, ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак