Постанова

від 14.07.2015 по справі 808/3410/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року о/об 11 год. 12 хв.Справа № 808/3410/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

за участю представників: від заявника - не з'явився, від боржника - не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 1401,42 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія, не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв'язку з цим за підприємством утворилася заборгованість за березень-травень 2015 року у сумі 1401,42 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 13 липня 2015 року до суду надіслав клопотання, в якому просить розглянути адміністративну справу за відсутністю представника Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд» (ідентифікаційний код 03382433) відповідно до Закону України №400/97-ВР є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України №1058-IV.

Відповідно до виданої відповідачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та на підставі пункту «б» статті 13 Закону України №1788-ХІІ громадянину ОСОБА_1 призначена пільгова пенсія.

Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи, громадянину ОСОБА_1 на підставі протоколу №3356 від 21 грудня 2010 року з 04 серпня 2010 року була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2. ОСОБА_1, працював у ПАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд» на роботах, які згідно законодавства дають йому право на пенсію на пільгових умовах 03 роки 11 місяців 24 днів, що підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії № 221 від 24 червня 2010 року. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 31,87%.

Згідно із розрахунками боргу відповідачем не відшкодуються УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України №1788-ХІІ за березень-травень 2015 року. Загальна сума витрат по вищевказаному пенсіонеру становить 12309,23 грн.

Згідно абзацу 2 пункту 6.9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органом Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється».

Таким чином, повідомлення (розрахунок) для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не направляється підприємству тільки якщо воно ліквідовано.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи ПАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд» зареєстроване, як юридична особа, та не припинене.

Відповідачу надсилалось повідомлення - Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV за березень-травень 2015 року.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв'язку із чим УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулось із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР та статті 13 Закону України №1788-ХІІ, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи зобов'язанні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону.

Виходячи з приписів пункту16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України №1788-ХІІ застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2004 року № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з підпунктом 4.11 пункту 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з підпунктами 6.4 - 6.8 пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Судом встановлено, що відповідачу своєчасно надсилався розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії по пенсіонеру, що має право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.

Вищевказаним Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1 за березень-травень 2015 року, яке не було виконано.

Крім того, судом досліджено довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видану відповідачем вищезазначеному пенсіонеру, який працював на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено розпорядження, протокол призначення пенсій, розрахунок стажу вищевказаного пенсіонера, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.

Відповідач на пропозицію суду не надав до суду заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за березень-травень 2015 року по вищезазначеному пенсіонеру.

Згідно статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд» (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 1-а; ЄДРПОУ 03382433; р/р 26002201669, МФО 313827, банк: ЗОД «Райффайзен банк Аваль») 1401 грн. 42 коп. (одна тисяча чотириста одна гривня 42 копійки) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Сума позову підлягає стягненню на рахунок управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-6; ЄДРПОУ 20508396; р/р 25605301201080; МФО 313957; банк: Філія ЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України»).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов