Постанова

від 20.07.2015 по справі 826/11051/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2015 року № 826/11051/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засіданні Непомнящій О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алегрія." до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112208 від 15.01.2015

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2015 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Алегрія." (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2015 року № 0000112208.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдбор".

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 26 грудня 2014 року № 1832/26-59-22-08/38886204.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення № 3536 від 19 грудня 2014 року та наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19 грудня 2014 року № 2010, згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алегрія." з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам за період серпень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 26 грудня 2014 року № 1832/26-59-22-08/38886204.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.6. статті 198 , пп. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2014 року у сумі 299 301 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 січня 2015 року № 0000112208 Товариству з обмеженою відповідальністю "Алегрія." збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 374126,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 299301,00 грн., за штрафними санкціями - 74825,00 грн.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алегрія." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдбор", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2014 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Трейдбор", у зв'язку з придбанням послуг.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентом судом встановлено наступне.

У серпні 2014 року позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ "Трейдбор", зокрема:

- 01 липня 2014 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдбор" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 0107-01тр, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги щодо: підготовки до продажу товарів (продукції) в об'єктах стаціонарної роздрібної торгівлі (магазинах); організації, запровадження та проведення проектів з мерчандайзингу; розробки та проведення рекламних акцій та акцій зі стимулювання збуту; організації, проведення та супроводження спеціальних рекламних та маркетингових заходів з метою стимулювання продажу продукції на ринку та формування лояльності до продукції клієнтів Замовника серед існуючих та потенційних споживачів, персоналу тощо; проведення досліджень ринку роздрібної торгівлі; послуги з розробки, створення, виробництва, закупівлі рекламних та маркетингових матеріалів, рекламного та торгівельного устаткування, подарункових та призових фондів; інші послуги, передбачені цим договорам або у додатках до нього, а Замовник зобов'язується оплатити належним чином надані послуги.

Пунктом 1.2. цього Договору зазначено, що виконавець може надавати послуги інші ніж передбачені в п. 1.1 Договору, перелік, умови та порядок надання яких визначається в окремих додатках до цього Договору, які вважаються невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 5 Договору оплату за надані послуги Замовник здійснює в розмірі, що визначається в акті приймання -передачі наданих послуг, платіжним дорученням чи передачею простого векселя. Оплата здійснюється після підписання Сторонами акту приймання-передачі послуг, термін сплати виконаних робіт складає 3 місяці від дня підписання.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань по Договору про надання послуг №0107-01тр від 01 липня 2014 року надано копії акту надання послуг № 238 від 29 серпня 2114 року, №239 від 29 серпня 2014 року, № 240 від 29 серпня 2014 року та № 241 від 29 серпня 2014 року. Згідно актів Виконавцем надано позивачу послуги щодо організації і проведення заходів зі стимулювання збуту продукції, надано послуги зі стимулювання збуту продукції та мерчандайзингу згідно адресної програми.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдбор" виписано на адресу позивача податкові накладні від 29 серпня 2014 року № 238, від 29 серпня 2014 року № 239, від 29 серпня 2014 року № 240 та 29 серпня 2014 року № 241 на загальну суму 1795807, 06 грн., у тому числі ПДВ - 299301, 18 грн.

Оплата за вищевказаними договорами здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наданими позивачем виписками з банківського рахунку та копіями платіжних доручень.

Також, на підтвердження реальності вищезазначеного Договору про надання послуг, позивачем в судовому засіданні від 22 червня 2015 року надано копії наступних документів: звіт до акту наданих послуг від 29 серпня 2014 року № 238, звіт до акту наданих послуг від 29 серпня 2014 року № 239, звіт до акту наданих послуг від 29 серпня 2014 року № 240, звіт до акту наданих послуг від 29 серпня 2014 року № 241, копії фотографій щодо проведення днів віражу TM Yves Saint Laurent, копії банківських виписок, копія договору про надання послуг № 01/ША від 02 січня 2014 року з ТОВ «Шоппер Маркетинг» та копії актів надання послуг, рахунків, додатків до договору та податкові накладні, копія адвокатського запиту до директора ТОВ «Трейдбор» щодо відносин з позивачем, а також пояснення на запит директора ТОВ «Трейдбор» ОСОБА_2.

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдбор" послуги якимось чином пов'язані із господарською діяльністю позивача.

Зміст укладених між позивачем та ТОВ "Трейдбор" не дають змогу встановити яким чином надавались послуги та мету отримання позитивного економічного ефекту від надання таких послуг.

Надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання придбаних робіт в господарській діяльності позивача.

Акти, укладені між позивачем та ТОВ "Трейдбор" виконані в довільній формі (назва, вартість наданих послуг), без зазначення номенклатури наданих послуг, вартості одиниці виконання послуг, об'ємів виконаних послуг та їх кошторисних нормативів.

Спростовуючи доводи позовної заяви, представником відповідача надано суду копію акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08. грудня 2014 року №1760/26-59-22-08/381241 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Трейдбор" (код за ЄРДПОУ 38124130) з питання дотримання вимог податкового законодавства по проведеним контрагентами за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року, згідно якого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Тредбор» з платниками податків за липень, серпень та вересень2014 року.

Проте інших первинних документів, окрім договору, податкових накладних та актів надання послуг позивачем не надано.

Доказів, які б дали можливість ідентифікувати участь ТОВ "Трейдбор" у наданні послуг позивачем також не надано.

Згідно з п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Один із видів маркетингу є мерчандайзинг (походить від англійського merchandise - товари, сприяння продажу будь-якого товару), який сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.

26 червня 2015 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача щодо реальності фінансово-господарських правовідносин між ТОВ «Алегрія.» та ТОВ «Трейдбор» та правомірності формування податкового кредиту Позивачем, а також пояснення директора ТОВ «Трейдбор» ОСОБА_2 щодо адвокатського запиту, де повідомляється про реальну можливість виконання своїх договірних зобов'язань та надання послуг Позивачу з підготовки до продажу товарів (проекції) в об'єктах стаціонарної роздрібної торгівлі (магазинах) та організацій, запровадження та проведення проектів мерчайдайзингу. Однак, фактичних доказів надання послуг зі стимулювання збуту продукції, а саме оформлення місця продажу, упакування, пропозиції зразків продукції, демонстрації товарів тощо не надано.

На думку суду позивачем не доведено мету та необхідність придбання у ТОВ "Трейдбор" послуг, визначених у податкових накладних. Позивачем не надано копії робочої документації.

Відповідно до вимог пп. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином встановлено порушення вимоги пп. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, тобто вищезазначені податкові накладні виписані з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами пп. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Алегрія» (код за ЄДРПОУ 38886204) вимог пп. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України. Так як, ТОВ «Алегрія» (код ЄДРПОУ 38886204) безпідставно сформовано податковий кредит з ТОВ "Трейдбор" за серпень у частині 299301 грн.

Внаслідок порушень наведених вище перевіркою встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Алегрія» (код за ЄДРПОУ 38886204) за серпень 2014 року у сумі 299301, 00 грн.

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно актів про надані послуги, ТОВ "Трейдбор" надавались, наступні послуги: організація і проведення заходів зі стимулювання збуту продукції ТМ "Martini", TM "Bacardi", TM "Grey Goose", TM "Dewer's", TM "Otard", TM "Bombay Sapphire", TM "William Lawson's"; послуги з мерчандайзингу ТМ "Martini", TM "Bacardi", TM "Grey Goose", TM "Dewer's", TM "Otard", TM "Bombay Sapphire", TM "William Lawson's" згідно адресної програми; організація і проведення заходів зі стимулювання збуту продукції ТМ "Martini", TM "Bacardi", TM "Grey Goose", TM "Dewer's", TM "Otard", TM "Bombay Sapphire", TM "William Lawson's" з 01 липня 2014 року по 03 серпня 2014 року та надання послуг зі стимулювання збуту продукції "Lancome", "Biotherm", "V&R", YSL", "GA", "HR", "Cacharel".

Стимулювання збуту - різні види маркетингової діяльності, що на визначений час збільшують вихідну цінність товару чи послуги та прямо стимулюють купівельну активність споживачів, роботу дистриб'юторів і торгового персоналу.

Стимулювання збуту містить такі заходи: мерчандайзинг - оформлення місця продажу; упакування, етикетку, ярлик; покупку з подарунком; покупку зі знижкою за купонами; фірмові сувеніри; змагання, ігри, розіграші, лотереї, конкурси, вікторини; демонстрацію товару; дегустацію товару; семплінг - пропозиція зразків товару; виставки та ін.

Однак судом не встановлено, що надані послуги та здійснені Позивачем господарські операції з ТОВ «Трейдбор» носять реальний характер, адже доказів надання послуг, які передбачені договором, окрім актів та накладних не надано.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме юридичних послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином маркетингові послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пункту 198.6. статті 198 та пунктів 201.6 статті 200 Податкового кодексу України.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Алегрія." не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алегрія." відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алегрія." (код ЄДРПОУ 38886204) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник