Постанова

від 20.07.2015 по справі 826/7832/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2015 року № 826/7832/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Протект Сек'юриті» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Протект Сек'юриті» (надалі - Позивач/ТОВ «Протект Сек'юриті») до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 р. №177826552209.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2015 р. відкрите провадження в адміністративній справі №826/7832/15, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні в порядку, передбаченому положеннями ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), було допущено процесуальне правонаступництво, зокрема, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було замінено на ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначає про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час винесення 18.12.2014 р. податкового повідомлення-рішення №177826552209.

У судове засідання з'явився представник відповідача, який щодо позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити із підстав, викладених у письмових запереченнях, мотивуючи тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (надалі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 (надалі - Положення №88).

Відповідно до положень ст.122 КАС України суд перейшов до розгляду адміністративної справи №826/7832/15 у порядку письмового провадження та надав сторонам час для подання додаткових документів та пояснень по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Протект Сек'юриті» (код ЄДРПОУ 37045246) зареєстроване 31.03.2010 р. Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, з 02.04.2010 р. взяте на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

У період з 18.11.2014 р. по 24.11.2014 р. на підставі повідомлення від 17.11.2014 р. №785/26-55-22-09 та наказу від 17.11.2014 р. №3350, виданих ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Протект Сек'юриті» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої складений акт від 01.12.2014 р. №1139/26-55-22-09/37045246 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Протект Сек'юриті» (код ЄДРПОУ 37045246) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Буделітгруп» (код ЄДРПОУ 39098677), ПП «Київбудтранс-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38450558) та ПП «БК «Атріум-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38871786) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.» (надалі - Акт перевірки №1139), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема: п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 та п.201.10 ст.201 ПК України, п.1 та п.2 ст.9 Закону №996, пп.2.5 п.2 Положення №88, що призвело до заниження податку на додану вартість (надалі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 190 443,00 грн., у т.ч. за липень 2014 р. - на суму 190 443,00 грн.

Згідно із зазначеним, на підставі висновків Акту перевірки №1139 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від 18.12.2014 р. №177826552209, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 285 665,00 грн. (з яких 190 443,00 грн. - за основним платежем та 95 222,00 грн. - за штрафними санкціями).

Згідно із зазначеним, вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Протект Сек'юриті» під час проведення перевірки та прийняття 18.12.2014 р. податкового повідомлення-рішення, Позивач оскаржив його у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. Позивач здійснював господарські операції із контрагентами ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» (Виконавці) на підставі укладених між ними тотожних договорів про надання послуг з технічного обслуговування систем безпеки та обладнання (надалі - Договори про надання послуг), згідно із якими ТОВ «Протект Сек'юриті» (Замовник) доручає, а Виконавці зобов'язуються зі свого матеріалу та своїми засобами виконати роботи з технічного обслуговування, ремонту та модернізації обладнання комплексних (інтегрованих) систем безпеки, що знаходяться в експлуатації Замовника за адресами, наведеними у Додатку №5, а перелік робіт у Додатку №1 до цих Договорів, а саме: із ТОВ «Буделітгруп» - Договори №38-19062014 та №39-19062014 від 24.06.2014 р. (том І, арк.с.36-50); із ПП «БК «Атріум-Сервіс» - Договір №37-05062014 від 05.06.2014 р. (том І, арк.с.74-81); із ПП «Київбудтранс-Сервіс» - Договір №39-18062014 від 18.06.2014 р. (том І, арк.с.115-122).

На підтвердження виконання вимог вказаних вище Договорів про надання послуг Позивачем надані суду акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2014 р. на загальну вартість послуг 1 142 660,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 190 443,34 грн.), а саме: від ТОВ «Буделітгруп» - на суму 566 160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 94 360,00 грн.); від ПП «БК «Атріум-Сервіс» - на суму 272 200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 45 366,67 грн.); від ПП «Київбудтранс-Сервіс» - на суму 304 300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50 716,67 грн.) (том І, арк.с.51-61, 94-98, 123-128).

Поряд із цим, з огляду на наявні в матеріалах справи документи встановлено, що у період спірних господарських взаємовідносин між ТОВ «Протект Сек'юриті» та його контрагентами ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» Позивач здійснював розрахунки за наданні йому послуги вказаними контрагентами у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень та банківських виписок.

В той же час, відповідно до положень п.201.1, п.201.6, п.201.7 та п.201.10 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, при проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ТОВ «Протект Сек'юриті» з ПДВ встановлено відображення Позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суму ПДВ розміром 190 443,34 грн. та включення її до складу податкового кредиту за липень 2014 р. на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, зокрема: від ТОВ «Буделітгруп» - суму ПДВ розміром 94 360,00 грн.; від ПП «БК «Атріум-Сервіс» - суму ПДВ розміром 45 366,67 грн.; від ПП «Київбудтранс-Сервіс» - суму ПДВ розміром 50 716,67 грн. (том І, арк.с.62-73, 99-103, 140-145).

Поряд із цим, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

Разом із тим, відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, згідно із пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Разом із тим, як вбачається з Акту перевірки №1139, за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. ТОВ «Протект Сек'юриті» задекларовано суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 200 829,00 грн., проте перевіркою повноти визначення Позивачем податкового кредиту за господарськими взаємовідносинами із ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» Відповідачем встановлено його завищення на загальну суму 190 443,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на 190 443,00 грн.

Поряд із цим, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Водночас, як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Поряд із цим, суд також звертає увагу на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р., зі змісту якого вбачається, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі п.1 ч.2 ст.110, ст.114 КАС України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Окрему увагу слід звернути на припис інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.2 ст.195 КАС України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції . Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем».

При цьому, суд звертає увагу, що оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Позивача були виявлені порушення податкового законодавства, на підставі чого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Водночас, суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо укладених правочинів між Позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини «ділова мета».

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зокрема, вперше доктрину «ділова мета» в Україні використано Верховним Судом України у постанові його Судової палати в адміністративних справах від 12.02.2008 р. у справі №08/28 за позовом ТОВ «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій зазначено про те, що задовольняючи позов, суди виходили тільки з наявності у позивача податкових накладних продавців, проте, не взяли до уваги того, що позивач протягом тривалого часу набував через посередників сировину у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їхньої діяльності, а також, що позивач, продавці та їхні постачальники працювали в одному сегменті ринку, у якому існують налагоджені стабільні зв'язки й часники якого обізнані стосовно один одного.

Так, на виконання вимог суду щодо подання ТОВ «Протект Сек'юриті» документально підтверджуючих доказів реальності здійснення спірних господарських операцій із його контрагентами ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. Позивачем були надані додаткові документи, які, на його думку, в повному обсязі посвідчують обставини відповідних господарських взаємовідносини та спростовують викладені в Акті перевірки №1139 висновки податкового органу щодо виявлених порушень з боку платника податків, з огляду на які судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «Протект Сек'юриті» є надання послуг, пов'язаних з охороною державної, іншої власності та з охорони громадян, що здійснюється останнім на підставі отриманої ліцензії Міністерства внутрішніх справ України серії АВ №540266 від 31.05.2010 р.

Водночас, відповідно до пояснень Позивача, надання вказаних вище послуг здійснюється ТОВ «Протект Сек'юриті» із застосуванням обладнання та систем безпеки своїми штатними працівниками, а також із залученням контрагентів, зокрема, ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» на підставі укладених із ними тотожних Договорів на надання послуг, за умовами яких Виконавці зобов'язуються проводити щомісячно регламентно-профілактичні роботи на обладнанні Замовника. Ремонт обладнання проводиться фахівцями Виконавців за викликом, який здійснюється факсом або рекомендованим поштовим відправленням за формою, наведеною у Додатку 2 до Договорів і дублюється телефоном.

У свою чергу, згідно із викладеним у Додатку 1 до Договорів на надання послуг переліком Виконавцям регламентовано виконати узгоджений склад робіт з технічного обслуговування, ремонту та модернізації обладнання комплексних (інтегрованих) систем безпеки відеоспостереження (відеомультикомпресор, пульти управління, відеокамери, шафи, стійки, блоки безперебійного електроживлення постійної або змінної напруги, кабельна система), охоронної сигналізації (прилади прийомно-контрольні, сповіщувачі охоронні, система захисту товару на прилавку, система захисту товару від крадіжок).

При цьому, у п.5.2 Договорів на надання послуг передбачено, що Виконавці зобов'язуються надати якісні послуги з ремонту обладнання та регламентно-профілактичних робіт на обладнанні у відповідності з умовами технічної документації на обладнання.

Контроль за своєчасністю і повнотою надання послуг за цими Договорами з боку Замовника для проведення розрахунків з Виконавцями, а також правильністю оформлення актів прийняття робіт здійснюється уповноваженою особою Замовника, прізвище та координати якої вказуються у заявці-виклику (Додаток 2 до Договорів). Фахівці Виконавців зобов'язані прибути до місця знаходження обладнання для надання послуг з його ремонту протягом одного робочого дня з дня надання заявки-виклику.

Разом із тим, з огляду на додані до Договорів на надання послуг Додатки 5 встановлено, що вказані вище послуги та роботи з технічного обслуговування обладнання мають надаватись Виконавцями за наступними адресами, а саме:

- ТОВ «Буделітгруп» за Договорами №38-19062014 та №39-19062014 від 24.06.2014 р. у м. Дніпропетровську (вул. Комунарівська, 4; пл. Петровського, 13; вул. Миронова, 18-А; пров. Мокієвської, 6-А; просп. Гагаріна, 3; вул. Пастера, 12), у м. Тернополі (вул. Перля, 3), у м. Києві (Харківське шосе, 144-Б; вул. Конєва, 7; вул. Срібнокільська, 3; Харківське шосе, 21);

- ПП «БК «Атріум-Сервіс» за Договором №37-05062014 від 05.06.2014 р. у м. Києві (вул. Регенераторна, 4; вул. Ломоносова, 73-А; вул. Воскресенська, 14-А; бульв. Л.Українки, 34; Броварський пр-т, 17);

- ПП «Київбудтранс-Сервіс» за Договором №39-18062014 віл 18.06.2014 р. у м. Борисполі (вул. Київський шлях, 2/6, «Аєромол»; вул. Київський шлях, 2/6, «Новус»), у м. Харкові (вул. Героїв Праці, 15; вул. Тракторобудівників, 108; вул. Кірова, 1; вул. Тракторобудівників, 130).

Водночас, за умовами укладених Договорів підтвердженням факту надання послуг з регламентно-профілактичних робіт на обладнанні є акт, складений і затверджений представниками сторін, за формою, наведеною у Додатку 3 до цих Договорів, у той час, як підтвердженням факту надання послуг з ремонту обладнання є складений і затверджений акт за формою, наведеною у Додатку 4. Виконавці направляють Замовнику по одному примірнику підписаних актів, складених за наведеними у Додатках 3 та 4 формах, опісля затвердження яких сторонами складається та затверджується акт приймання-передання послуг з технічного обслуговування за кожний місяць, який є підставою для проведення розрахунків. Також, Виконавці надають Замовнику рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг для оплати. Послуги вважаються прийнятими Абонентом у повному обсязі та без зауважень у разі відсутності письмових заяв з боку Абонента щодо якості наданих послуг.

Проте, під час судового розгляду даної справи Позивачем не були надані ані передбачені Договорами на надання послуг заявки-виклики Замовника, складені відповідно до Додатку 2 до Договорів, ані обов'язкові акти, складені відповідно до Додатків 3 та 4 до Договорів, на підтвердження факту надання ТОВ «Буделітгруп», ПП «БК «Атріум-Сервіс» та ПП «Київбудтранс-Сервіс» послуг з регламентно-профілактичних робіт на обладнанні або надання послуг з ремонту обладнання, як і відсутні самі Додатки 2-4, а також будь-які рахунки для здійснення оплати Замовником коштів за отримані послуги та технічна документація на обладнання, щодо якого відповідні послуги надавались.

Натомість, ТОВ «Протект Сек'юриті» до суду надані одні лише акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які складені та підписані Виконавцями із Замовником за результатами виконання послуг обслуговування охоронних систем за липень 2014 р., однак вони не містять повної, точної, деталізованої і достовірної інформації про найменування обладнання, щодо якого надавались послуги, його кількості, посилань на об'єкти, на яких відповідне обладнання знаходиться та де здійснювалось відповідне обслуговування охоронних систем, не містять акти також даних щодо наданого переліку послуг з регламентно-профілактичних робіт на обладнанні та іншої інформації, необхідної для підтвердження фактичного виконання ТОВ «Буделітгруп», ПП «БК «Атріум-Сервіс» та ПП «Київбудтранс-Сервіс» регламентно-профілактичних або ремонтних робіт на обладнанні, як наслідок, такі докази не відображають зміст та обсяг спірних господарських операцій і не фіксують факти їх здійснення.

Поряд із цим, за твердженнями Позивача, обладнання, щодо якого контрагентами ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» надавались послуги з технічного обслуговування, використовується ТОВ «Протект Сек'юриті» для надання охоронних послуг своїм кінцевим замовникам ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Новус Україна» та ТОВ «Сталь-Інвест» та знаходиться у місцях надання Позивачем вказаних послуг - на прийнятих за укладеними між ними договорами під охорону об'єктах, а саме:

- за укладеними із ТОВ «Фозі-Фуд» договорами Позивачем були прийняті під охорону магазини мережі «Сільпо» за наступними адресами: за договором №56-ГСП-14 від 01.04.2014 р. - у м. Києві по вул. Срібнокільській, 3; Харківському шосе, 21; вул. Конєва, 7; Харківське шосе, 144-Б; за договором №246/ГСП-24/13-ПН від 31.10.2013 р. - у м. Дніпропетровську по вул. Комунарівській, 4; пл. Петровського, 13; вул. Миронова, 18-А; вул. Мокієвської, 6-А; просп. Гагаріна, 3; вул. Пастера, 12; у м. Харкові по вул. Героїв Праці, 15; вул. Кірова, 1; вул. Тракторобудівників, 130; вул. Тракторобудівників, 108;

- за укладеними із ТОВ «Новус Україна» договорами Позивачем були прийняті під охорону магазини мережі «Новус» за наступними адресами: за договором №01/08/11 від 01.08.2011 р. - у м. Тернополі по вул. Перля, 3; за договором №А2110043002 від 01.04.2013 р. - у м. Києві по вул. Ломоносова, 73-А; за договором №А2101033001 від 19.02.2013 р. - у м. Києві по вул. Воскресенській, 14-А; за договором №А210105201 від 01.05.2012 р. - у м. Києві по Броварському пр-ту, 17; за договором №А210105202 від 01.05.2012 р. - у м. Борисполі по вул. Київський шлях, 2/6;

- за укладеним із ТОВ «Сталь-Інвест» договором №17/09/12 від 17.09.2012 р. Позивачем прийнятий під охорону ТРЦ «Аєромол» за наступною адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6.

Проте, суд звертає увагу на те, що за договорами із ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Новус Україна» та ТОВ «Сталь-Інвест» надані акти надання послуг та платіжні доручення, які, у свою чергу, посвідчують господарські взаємовідносини між Позивачем та його замовниками, натомість не містять жодних посилань щодо залучення ТОВ «Протект Сек'юриті» до надання охоронних послуг третіх осіб - ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс».

Більше того, суд акцентує увагу, що укладеними договорами із замовниками не передбачено покладення обов'язку на ТОВ «Протект Сек'юриті» щодо здійснення ним технічного обслуговування обладнання, яке розташоване на об'єктах ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Новус Україна» та ТОВ «Сталь-Інвест», а лише покладені обов'язки щодо проведення обстежень технічного стану засобів безпеки та охорони, за результатами яких повинен складатись відповідний акт із визначенням заходів щодо покращення системи охорони і термінів усунення замовниками виявлених недоліків, тобто обов'язок технічного обслуговування обладнання покладений безпосередньо на самих замовників, у той час, як на Позивача - охорона громадського порядку, підтримання належного режиму охорони та безпеки, контролювати порядок, зберігання ТМЦ, грошових коштів, основних засобі, приймання-відвантаження (повернення), пересування ТМЦ на об'єктах, забезпечення спостереження за об'єктами, оперативне реагування та відповідні дії групи затримання.

Крім того, суд критично ставиться до наданого Позивачем акту про огляд обладнання систем безпеки на об'єктах охорони від 04.06.2015 р. разом із доданими до нього фотоматеріалами щодо візуальної фіксації, у якому зафіксовано проведення представниками Позивача огляду та візуальної фіксації систем безпеки і обладнання, розташованих у місці надання охоронних послуг на об'єктах ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Новус Україна» та ТОВ «Сталь-Інвест» та викладені висновки щодо належної експлуатації охоронних систем безпеки та обладнання у місцях встановлення відповідно до дислокації, оскільки такий акт не містить будь-яких посилань на здійснення технічного обслуговування вказаного у ньому обладнання як ТОВ «Протект Сек'юриті», так і його контрагентами ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» у липні 2014 р.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю будь-яких інших належних та допустимих доказів (завдань кінцевих замовників до Позивача, визначених обсягів та вартості охоронних послуг, додаткових угод або додатків до договорів) приналежності ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» до надання Позивачем охоронних послуг та технічного обслуговування обладнання на об'єктах ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Новус Україна» та ТОВ «Сталь-Інвест», суд позбавлений можливості встановити зв'язок між фактом придбання ТОВ «Протект Сек'юриті» робіт/послуг за спірними господарськими операціями із подальшим їх використанням у межах господарської діяльності Позивача.

В свою чергу, суд вважає за належне зазначити, що відповідно до позиції, зазначеної у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі №21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Так, за твердженнями Позивача, надання охоронних послуг здійснюється ТОВ «Протект Сек'юриті» із застосуванням обладнання та систем безпеки своїми штатними працівниками, однак на підтвердження відповідних тверджень суд не отримав документально-підтверджуючих доказів щодо безпосереднього відношення Позивача до будь-якого із обладнань систем безпеки відеоспостереження або охоронної сигналізації, на яких ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» надавались послуги з регламентно-профілактичних робіт за укладеними із ними Договорами, а також щодо фактичного надання штатними працівниками ТОВ «Протект Сек'юриті» охоронних послуг на об'єктах замовників ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Новус Україна» та ТОВ «Сталь-Інвест», у той час, як наявним у матеріалах справи штатним розписом доводи Позивача не посвідчуються.

Крім того, суд також не отримав жодних пояснень із їх документальним підтвердженням щодо уповноважених ТОВ «Протект Сек'юриті» осіб, якими здійснювався контроль за своєчасністю і повнотою надання Виконавцями послуг за Договорами на надання послуг з боку Замовника для проведення розрахунків із розрахунків та правильністю оформлення актів прийняття робіт, як і не отримав доказів щодо наявності у штаті ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» або доказів залучення ними кваліфікованих фахівців з технічного обслуговування обладнання, виробничих активів, ліцензій (дозволів) у відповідній галузі на право виконання зазначених у Додатку 1 переліку робіт.

З огляду на вищевикладене, судом не приймаються до уваги твердження Позивача про те, що послуги були придбанні у ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» за Договорами на надання послуг саме з метою їх використання ТОВ «Протект Сек'юриті» у своїй господарській діяльності при наданні охоронних послуг своїм кінцевим замовникам ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Новус Україна» та ТОВ «Сталь-Інвест», оскільки одні лише наявні договори та акти не підтверджують фактичного надання Позивачем послуг з охорони об'єктів кінцевих замовників із залученням вказаних Виконавців, як і не підтверджують факту самого отримання від таких Виконавців узгодженого складу послуг та робіт з технічного обслуговування, ремонту та модернізації обладнання комплексних (інтегрованих) систем безпеки відеоспостереження та охоронної сигналізації в силу відсутності доказів наявності у ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» матеріально-технічних потужностей (технічного персоналу, виробничих активів) для здійснення відповідної діяльності, як наслідок, не посвідчують наміру ТОВ «Протект Сек'юриті» одержати економічний ефект у результаті здійснення такої діяльності.

Поряд із цим, суд акцентує увагу, що у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проте, в межах даного спору судом не встановлено реальність здійснення ТОВ «Протект Сек'юриті» спірних господарських операцій із контрагентами ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс», ПП «БК «Атріум-Сервіс» з урахуванням часу такого здійснення та місцезнаходження обладнання, оскільки на вимогу суду Позивачем не надано належних первинних та бухгалтерських документів, а також не надано будь-яких пояснень щодо відсутності таких обов'язкових документів, які б посвідчували фактичне надання послуг/робіт з регламентно-профілактичних робіт або ремонтних робіт на обладнанні за укладеними Договорами на надання послуг, як і не надано належних доказів наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності доказів наявності у Позивача та Виконавців технічного та кваліфікованого персоналу, виробничих активів, а також доказів подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс», ПП «БК «Атріум-Сервіс» робіт та послуг у власній господарській діяльності, як наслідок, суд позбавлений можливості встановити правомірність включення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту за перевіряємий період, відповідно, погоджується із висновками податкового органу щодо неправомірного формування даних податкового обліку.

В той же час, суд приймає до уваги посилання представника Відповідача на отримані матеріали щодо контрагентів Позивача (акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.09.2014 р. №2125/26-59-22-08/38871786 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «БК «Атріум-Сервіс»; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 р. №2646/26-55-22-13/39098677 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Буделітгруп»), якими встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності засновника та директора контрагентів, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, а також відсутність об'єктів оподаткування по операціях з виконання робіт (надання послуг) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.

Таким чином, у зв'язку із отриманою інформацією та відсутністю належного документального підтвердження фактичного здійснення Позивачем спірних господарських операцій із ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» податковий орган прийшов до висновку про необґрунтованість сформованих ТОВ «Протект Сек'юриті» даних податкового обліку за результатами таких фінансово-господарських взаємовідносинах, що свідчить про завищення задекларованих останнім сум податкового кредиту у розмірі 190 443,00 грн.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Натомість, Позивач стверджує, що під час проведення Відповідачем перевірки ТОВ «Протект Сек'юриті» надано цілий ряд документів, що супроводжували спірні господарські операції за Договорами на надання послуг та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» робіт та послуг за вказаними Договорами, а саме: податкова звітність, договори, оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 та 631, акти, тощо.

Проте, з наявних у матеріалах справи документів, наданих Позивачем до суду на підтвердження фактичного виконання ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «БК «Атріум-Сервіс» робіт/послуг за Договорами на надання послуг, мети придбання та подальшого їх використання за перевіряємий період, не можливо встановити рух активів у процесі здійснення таких господарських операцій та зв'язок між фактом придбання ТОВ «Протект Сек'юриті» у вказаних Виконавців робіт/послуг, спорудженням основних фондів, подальшою їх реалізацією та понесенням інших витрат із господарською діяльністю Позивача, як наслідок, такі докази не посвідчують правового змісту господарських операцій.

В свою чергу, суд акцентує увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Отже, якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту є безпідставним і ПДВ не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у Позивача податкових накладних, а також доказів сплати Постачальнику вартості товару з ПДВ.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 р. №К/800/12613.

З огляду на викладене, оскільки наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції між ТОВ «Протект Сек'юриті» та ТОВ «Буделітгруп», ПП «Київбудтранс-Сервіс», ПП «БК «Атріум-Сервіс» з надання послуг (виконання робіт) фактично не мали реального характеру, факти придбання таких послуг (робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними Договорами на надання послуг за перевіряємий період, не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, не встановлено мету їх подальшого використання в своїй господарській діяльності, а Позивачем, в свою чергу, не надано жодних пояснень щодо відсутності обов'язкових належних чином складених первинних документів, які б посвідчували відповідні спірні правовідносини.

Відповідно до зазначеного, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, які пов'язують виникнення у Позивача права включення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту за перевіряємий період, що призвело до заниження ТОВ «Протект Сек'юриті» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 190 443,00 грн., яка підлягає перерахуванню та сплаті до бюджету.

Поряд із цим, відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Водночас, суд вважає за належне зазначити, у листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 р. №2198/11/13-11 вказано про те, що в розумінні п.123.1 ст.123 ПК України штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПК України.

В той же час, з огляду на оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 р. №177826552209 та розрахунку штрафних санкцій до нього судом встановлено, що Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 285 665,00 грн. (з яких 190 443,00 грн. - за основним платежем та 95 222,00 грн. - за штрафними санкціями), що свідчить про застосування ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві суми штрафних санкцій розміром 50%.

Поряд із цим, суд не отримав від податкового органу будь-яких обґрунтувань щодо повторності вчинення ТОВ «Протект Сек'юриті» протиправних діянь за обставин, передбачених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПК України, як наслідок, суд приходить до висновку щодо неправомірності застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50% та вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 р. №177826552209 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25%, що складають суму грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 47 611,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача.

Відповідно до положень ч.3 ст.94 КАС України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача у справі, в якій Відповідач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», решта суми судового збору (4800,00 грн.) має бути стягнута лише з Позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги та з урахуванням попередньої сплати 10% розміру ставки судового збору, яка становить 4000,00 грн.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Протект Сек'юриті» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 р. №177826552209 у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протект Сек'юриті» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 47 611 (сорок сім тисячі шістсот одинадцять) грн. 00 коп.

3. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Протект Сек'юриті» (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 34, код ЄДРПОУ 37045246) решту суми судового збору у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/7832/15».

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя К.Ю. Гарник