Постанова

від 20.07.2015 по справі 826/10774/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2015 року № 826/10774/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СК-Експрестрейд» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Експрестрейд" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС м. Києва (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2015 року № 0001722202 та №0001732202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/10774/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 червня 2015 року.

У судовому засіданні 22 червня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу відповідача №681 від 21.04.2015 та направлення на проведення перевірки №2237 від 22.04.2015, відповідно до пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СК-Експрестрейд" (код ЄДРПОУ 38497643) з питань правильності дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Пак Плюс 2012" (код ЄДРПОУ 38346293) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 07.05.2015 року № 22/26-53-22-02-24/38497643.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п.138.2, п. 138.4 ст.138 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у розмірі 162 024,00 грн.

- п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 180 027,00 грн., у тому числі по періодам звітності: березень 2014 - 55 051,00 грн., квітень 2014- 70 948, 00 грн., травень 2014 - 40 297,00 грн., червень 2014 - 13 731 грн.

На підставі викладених в акті перевірки від 07.05.2015 року №22/26-53-22-02-24/38497643 висновків податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 26.05.2015 року:

№0001722202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 202 530,00 грн., у тому числі за основним платежем 162 024,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 40 506,00 грн.

№0001732202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 225 34,00 грн., у тому числі за основним платежем 180 027,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 45 007,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ "Пак Плюс 2012".

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 07.05.2015 року № 22/26-53-22-02-24/38497643.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Пак Плюс 2012", обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентами -виконавцями судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснює свою господарську діяльність у магазині за адресою: м. Київ, проспект Московський, 23-А. Площа в торговому центрі за цією адресою належить позивачу на праві користування, що підтверджується договором суборенди № 18/2 від 01 жовтня 2013 року. Також, позивач має в оренді складське приміщення (договір оренди нежитлових приміщень від 01 січня 2014 року № 01/01/14).

Торгівлю позивач здійснює під брендом «City Com», що підтверджується ліцензійним договором на використання торговельної марки від 15 січня 2013 року.

Між ТОВ "СК-Експрестрейд" (покупець) та ТОВ "Пак Плюс 2012" (постачальник) укладено договір поставки №10/03-14 від 10 березня 2014 року. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язується здійснювати поставку товару покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Згідно пункту 1.2. кількість, асортимент, ціна товару вказуються у накладних, що є невід'ємною частинами цього договору.

На виконання умов Договору поставки № 10/03-14 від 10 березня 2014 року, ТОВ «Пак Плюс 2012» поставлено комп'ютери, планшети, мобільні телефони, телевізори, комункатори, плеєєри, клавіатури та інше, на що виписано (оформлено) наступні податкові накладні: від 19 березня 2014 року № 156, 158, від 26 березня 2014 року №256, 257, від 31 березня 2014 року № 453, 454, від 08 квітня 2014 року № 74, 75, від 16 квітня 201 року № 164, 165, від 24 квітня 2014 року № 242, 243, від 30 квітня 2014 року № 322, 323, від 07 травня 2014 року № 30, 31, від 15 травня 2014 року № 208, 209, від 02 червня 2014 року № 19 на загальну суму 1080163,95 грн., в тому числі: ПДВ - 180027,32 грн.

На підтвердження реальності надання послуг, позивачем платіжні доручення, акти здачі - прийняття робіт, штатний розпис, копії договорів про надання рекламних послуг.

Оплата за вищевказаним договором здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями.

Представником позивача зазначено, що придбаний у ТОВ "Пак Плюс 2012" товар, а саме: комп'ютери, планшети, мобільні телефони, телевізори, комункатори, плеєєри, клавіатури та інше, було реалізовано в магазині за адресою: м. Київ, проспект Московський, 23-А.

Підтверджуючи реальність операцій, позивачем зазначено, що придбаний товар (комп'ютери, планшети, мобільні телефони, телевізори, комункатори, плеєєри, клавіатури) рекламувався позивачем на радіо та в інтернеті на підставі договорів про надання рекламних послуг із ТОВ «Радіосейлз», ТОВ «Праймтайм», ТОВ «Тавр Медіа», копії яких, разом із актами здачі - прийняття робіт, медіа-планами рекламних компаній, містяться в матеріалах справи.

Суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ "Пак Плюс 2012" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Пак Плюс 2012" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Слід зазначити, що посилання відповідача на протокол допиту свідка від 24 вересня 2014 року є необґрунтованими, оскільки за відсутності вироку, що набрав законної сили, такі доводи не вважаються доказами в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, необґрунтованими є посилання на відсутність сертифікатів якості, оскільки такий недолік не є доказом нереальності господарської операції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ "Пак Плюс 2012" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26 травня 2015 року № 0001732202 підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 26 травня 2015 року № 0001722202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 17 червня 1999 р. № 996 встановлює, що первинним документом є «документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення». Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону № 996-XIV.

Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять копії документів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Пак Плюс 2012».

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26 травня 2015 року № 0001722202 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю «СК-Експрестрейд» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю «СК-Експрестрейд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26 травня 2015 року № 0001722202 та №0001732202.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідністю «СК-Експрестрейд» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник