Ухвала

від 15.09.2010 по справі 2а-12028/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

15 вересня 2010 року м. Київ№ 2а-12028/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-промислова компанія з управління активами та адміністрування пенсійними фондами”

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі по тексту –позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Інноваційно-промислова компанія з управління активами та адміністрування пенсійними фондами” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Інноваційно-промислова компанія з управління активами та адміністрування пенсійними фондами”), в якому просить стягнути штрафні санкції у розмірі 8500,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2010 року у справі №2а-12028/10/2670 позовну заяву Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 13 вересня 2010 року у зв'язку з тим, що позивач не додав до позовної заяви доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагає частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

07 вересня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) на виконання вимог ухвали суду від 21 липня 2010 року позивачем через канцелярію суду подано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Таким чином, позовна заява відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, а додані матеріали є достатніми для відкриття та розгляду адміністративної справи в порядку скороченого провадження.

Статтею 1832 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порядок розгляду адміністративної справи в порядку скороченого провадження.

Відповідно до пункту 4 статті частини першої 1832 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Відповідно до частини четвертої 1832 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Керуючись статтями 104-107, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

У Х В А Л И В:

1.Відкрити скорочене провадження в адміністративній справі. Справу буде розглядати суддя КузьменкоВ.А.

2.Зобов'язати позивача надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; довідку про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) дійсну на момент розгляду спору у суді; всі оригінали (для огляду) доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення із зазначенням поважних причин їх відсутності; оригінали і належним чином засвідчені копії довідок про найменування і номери рахунків, відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, на які підлягає стягненню спірна сума в разі задоволення позову (у розрізі окремих видів платежів).

3.Запропонувати відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача; витребувати від відповідача оригінали (для огляду) і належним чином засвідчені копії установчих документів, на підставі яких діє відповідач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію) та необхідні документи або заяву про визнання позову безпосередньо до канцелярії суду.

4.Попередити відповідача про те, що у разі неподання заперечення проти позову справу буде розглянуто на підставі наявних у ній доказів.

Суддя                                                                                           В.А. Кузьменко

Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі

Відповідно до статей 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3)заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10)оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11)користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.