Постанова

від 14.07.2015 по справі 804/19781/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2015 рокусправа № 804/19781/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Кругового О.О. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корса на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корса до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

02 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Корса звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню, на підставі наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Корса (код ЄДРПОУ 33005110) від 12 вересня 2014 року №882, в період з 23 вересня 2014 року по 13 жовтня 2014 року та оформленої актом від 20 жовтня 2014 року №2883/04-61-22-4/33002110;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по встановлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ Корса (код за ЄДРПОУ 24223928) із ТОВ Відродження Дніпро , ТОВ Нефтек ОІЛ , ТОВ Інтервенто , ТОВ Денекс , ТОВ Техно-груп , КП Дніпроводоканал , які викладені у Додатку №2 до від 20 жовтня 2014 року №2883/04-61-22-4/33002110;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по встановленню факту порушення ТОВ Корса (код ЄДРПОУ 24223928) пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо видалення з баз податкової звітності та автоматизованої інформаційної системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ Корса (код ЄДРПОУ 24223928) згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, значень податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Корса за січень 2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснити всі належні дії з відновлення в базах податкової звітності та автоматизованій інформаційній системі співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ Корса згідно декларацій з податку на додану вартість за січень 2013 року, значень податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Корса за січень 2013 року, у розрізі контрагентів;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснити всі належні дії з відновлення і базах податкової звітності задекларованих ТОВ Корса податкових зобов'язань згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року №0004832204 видане ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області, яким ТОВ Корса донараховано зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53604,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 26802,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року №0004851501 видане ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області, яким ТОВ Корса донараховано зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 50924,00 грн. та штрафні фінансові санкції у розмірі 25462,00 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно складений акт, оскільки, ТОВ Корса правомірно сформований податковий кредит. Також, позивачем, на момент проведення господарської операції, не могли бути відомі порушення податкового законодавства його контрагентами. Висновки про нереальність господарських операцій зроблені податковим органом без жодних підтверджуючих документів та з перевищенням наданих законом повноважень. Податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно із нарахуванням заниженого , на думку відповідача, податку на прибуток, при цьому обґрунтовуючи таке своє рішення правильним декларуванням ТОВ Корса податку на прибуток. Також, зазначено, що порушені права та інтереси позивача при самостійній зміні відповідачем в автоматизованих інформаційних системах ДПС показників податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акту перевірки та без змін цих показників самим позивачем шляхом уточнюючих декларацій. Винесені податкові повідомлення-рішення вважає незаконними, а дії з їх винесення та складання акту вважає протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Корса до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Корса , не погодившись з постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 12 вересня 2014 року №882 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Корса (код ЄДРПОУ 33005110), наказу від 06 жовтня 2014 року №910 про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Корса (код ЄДРПОУ 33005110) податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 20 жовтня 2014 року №2883/04-61-22-4/33005110.

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущені ТОВ Корса порушення: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 53604,00 грн., в т.ч. за січень 2013 року у сумі 53604,00 грн..

Не погодившись з висновками відповідача вказаними в акті перевірки, позивачем подано до податкового органу заперечення, за результатами розгляду яких ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області змінено висновки до акту позапланової виїзної перевірки від 20 жовтня 2014 року №2883/04-61-22-4/33005110, а саме: порушення пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого ТОВ Корса занижено податок на прибуток за 2013 року в сумі 50924,00 грн.; порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ Корса занижено податок на додану вартість за січень 2013 року на суму 53604,00 грн..

За результатами перевірки та враховуючи висновки акту перевірки від 20 жовтня 2014 року №2883/04-61-22-4/33005110, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року:

- №0004832204, яким ТОВ Корса збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 80406,00 грн.;

- №0004851501, яким ТОВ Корса збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 76386,00 грн..

Правомірність та обґрунтованість дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Корса на підставі наказу про призначення перевірки позивача, по встановленню факту відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ Корса з його контрагентами, дій по встановленню факту порушень ТОВ Корса згідно висновків спірного акта, щодо видалення з баз податкової звітності та автоматизованої інформаційної системи співставлення показників податкової звітності задекларованих ТОВ Корса (код ЄДРПОУ 24223928) згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, значень податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Корса за січень 2013 року та необхідність відновлення цих показників, а також, правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень на підставі вказаного вище акту перевірки, є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної адміністративної справи, при цьому, на думку суду, відповідачем правомірність своїх дій доведена у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Стаття 78 ПК України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок, пунктом 78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: пп. 78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; п. 78.4 про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні норми містить п. 79.2 ст. 79 ПК України, яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки оформленої актом, дії по встановленню факту відсутності реального здійснення господарських операцій, дії по встановленню факту порушень ТОВ Корса згідно висновків спірного акта, тобто позивач вважає безпідставними дії та висновки відповідача під час проведеної перевірки за наслідками якої складено акт №2883/04-61-22-4/33002110 від 20 жовтня 2014 року.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 17 червня 2014 року старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування кримінального провадження про вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України встановлено організовану злочинну групу на території Дніпропетровської, Запорізької та Луганської області, яка діючи умисно, з корисливих мотивів протягом 2012-2014 років проводили незаконну діяльність спрямовану на здійснення тяжких злочинів економічної спрямованості, шляхом сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету та заволодіння бюджетними коштами.

За результатом проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, які входили до складу конвертаційного центру встановлено, що в період 2013-2014 років підприємство ТОВ Корса мало взаємовідносини з рядом підприємств зареєстрованих на території Дніпропетровської, Запорізької, Луганської та інших областей та м.Києва.

Враховуючи вищевикладене, постановлено призначити у кримінальному провадженні №32013040000000091 позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ Корса з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 травня 2014 року.

Вказане стало підставою для винесення наказу від 12 вересня 2014 року №882 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Корса (код ЄДРПОУ 33005110) та проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Корса з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт №2883/04-61-22-4/33002110 від 20 жовтня 2014 року.

Приймаючи рішення по справі, судом першої інстанції було вірно вказано на те, що згідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та визначення понять "позивач" та "адміністративний позов", наведених у ст. 3 даного Кодексу, судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Слід зауважити на тому, що акт перевірки та викладені в ньому висновки чи дії відповідача в процесі його складання не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні доктрини Кодексу адміністративного судочинства України.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Наказом ДПА України від 11 серпня 2008 року №584 Про підтвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення встановлені зразки форм актів (довідок) документальних перевірок та їх додатків.

Відповідно до Додатку №7 Методичних рекомендацій щодо оформлення документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень передбачено: аналіз фінансово-господарської діяльності та виявлені ризики в діяльності суб'єктів господарювання наводяться у Довідці про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та опрацювання встановлених ризикових операцій.

Довідка про результати проведеного аналізу складається за довільною формою, але з обов'язковим відображенням результатів проведеного опрацювання інформації, наведеної в довідці про загальну інформацію, а також іншої інформації, отриманої як із внутрішніх так і зовнішніх джерел при підготовці та проведенні перевірки суб'єкта господарювання.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено конкретних доказів, а матеріалами справи не підтверджено того, що на момент звернення до суду висновки зазначеної Довідки №2 до акту перевірки позивача безпосередньо порушили права та інтереси позивача.

З огляду на встановлені судом обставини та досліджені матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки оформленої актом, дій по встановленню факту відсутності реального здійснення господарських операцій, дій по встановленню факту порушень ТОВ Корса згідно висновків спірного акта є необґрунтованими, а отже, в їх задоволенні слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо видалення з баз податкової звітності та автоматизованої інформаційної системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ Корса згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, значень податкового зобов'язання та податкового кредиту та зобов'язання здійснити дії з відновлення в базах податкової звітності та автоматизованій інформаційній системі співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ Корса , оскільки як було встановлено судом апеляційної інстанції, докази здійснення податковим органом коригування вказаних показників податкової звітності позивача, в матеріалах справи фактично відсутні.

Стосовно іншої частини позовних вимог позивача, а саме, про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2014 року №0004832204 та №0004851501 винесені ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, слід зазначити наступне.

У відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно до пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Корса та ТОВ Укрконсалт - 2012 було укладено договір №120626 від 26 червня 2012 року з проведення послуг з прибирання промислових (складських) приміщень на складському комплексі, який знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 37; м. Дніпропетровськ, вул. Кринична, 30.

Додатковою угодою №2 до договору про надання клінінгових послуг від 26 червня 2012 року №120626 прийнято доповнення до п. 1.4 договору, яким зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг (виконанню робіт) з очищення території від снігу та льоду на слідуючих об'єктах: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 37; м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 204; м. Дніпропетровськ, Кринична, 30.

На підтвердження факту здійснення вказаних господарських операцій, так і їх фактичної реалізації, сумнівність яких зазначена відповідачем в акті перевірки, позивачем були надані до суду первинні документи, а також документи, які підтверджують факт здійснення клінінгових послуг, а саме: договір про надання клінінгових послуг №120626 від 26 червня 2012 року (а.с.90), протоколи про узгодження оплати послуг до договору про надання клінінгових послуг №120626 від 26 червня 2012 року (а.с.94, 98), додаткова угода №1 від 28 вересня 2012 року (а.с.95), додаткова угода №2 від 06 грудня 2012 року (а.с.96), протокол про узгодження оплати сезонних робіт в зимовий період до договору про надання клінінгових послуг №120626 від 26 червня 2012 року (а.с.97), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.99,100), податкові накладні (а.с.101,102), договір оренди №А-66 від 28 травня 2012 року, який підтверджує наявність у позивача великих площ споруд, на яких проводились послуги з прибирання (а.с.104), договір суборенди нежитлового приміщення №42242 від 02 квітня 2012 року (а.с.116), акт передавання - приймання нежитлових приміщень та обладнання в оренду №1 від 02 квітня 2012 року (а.с.124), наказ №26/06-12 від 26 червня 2012 року про надання допуску співробітникам ТОВ Укрконсалт - 2012 на територію ТОВ Корса , які здійснювали послуги з прибирання (а.с.182), журнали допуска до виконання робіт по договору про надання клінінгових послуг №120626 від 26 червня 2012 року (а.с.183,186), журнали обліку відвідувачів, які не є співробітниками ТОВ "Корса" (а.с.189,193), книга обліку перевірок (а.с.197), запити про надання послуг (виконання робіт) у січні 2013 року по договору про надання клінінгових послуг №120626 від 26 червня 2012 року (а.с.199,200), претензії по якості наданих послуг (а.с.228,229,230,231).

Дослідивши первинні документи позивача та його контрагента, колегія суддів приходить до висновку, що дані первинні документи відповідають вимогам встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) та як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Слід зауважити, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки судом встановлено, що дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, колегія суддів вважає, що висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів робить висновок про те, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеним вище контрагентом.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року №0004832204 та №0004851501 прийняті ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, не відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення зазначених позовних вимог з наведених вище підстав, в решті постанову суду залишити без змін.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корса - задовольнити частково .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2014 року №0004832204 та №0004851501 прийняті Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасувати та задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004832204 та №0004851501 від 18 листопада 2014 року прийняті Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко