Постанова

від 30.06.2015 по справі 808/5319/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" червня 2015 р. справа № 808/5319/14

          Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

          головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

          суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,           

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Норма"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. у справі № 808/5319/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Норма"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги, -

встановив:

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 04 серпня 2014 р. № Ю-329-25/10 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Постановою           Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. в задоволені позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що оскаржена вимога відповідача є правомірною, а позовні вимоги позивача - безпідставними.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, позивач зазначив, що у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 року №455, вимога надсилається платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). З огляду на оскаржувану вимогу, за даними відповідача у позивача виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску у липні 2014 p., але це не підтверджується жодним доказом. Згідно положень п. 6.3. Інструкції, вимога може бути надіслана лише протягом 5 робочих днів з дня виникнення чи зростання недоїмки, що відповідачем не дотримано. Також оскаржена вимога є немотивованою, що є порушенням п.6.4.

Інструкції.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 20 лютого 2014 року позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів №1403681540, яким самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 1160,55грн..

18 квітня 2014 року позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів №1405678917, яким самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 1160,55грн..

14 травня 2014 року позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів №1407030577, яким самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 1160,55грн..

Сума визначена позивачем як грошове зобов'язання ним не сплачена.

04 серпня 2014 року податковим органом стосовно позивача складено податкову вимогу №Ю-329-25/10, якою позивачу визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3481,65 грн..

Податкову вимогу відповідача від 04 серпня 2014 року №Ю-329-25/10 було направлено позивачу 07.08.2014 року.

Оскільки податкову вимогу від 04 серпня 2014 року №Ю-329-25/10 було направлено позивачу упродовж п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла недоїмка, а заборгованість позивача з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 3481,64 грн. підтверджується інтегрованою карткою ТОВ "Юридична компанія "Норма" та звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів №1403681540 від 20 лютого 2014 року, №1405678917 від 18 квітня 2014 року та №1407030577 від 14 травня 2014 року, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування цієї вимоги.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N2464-VI), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає "Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09 вересня 2013 року (далі - Інструкція №455).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті статі 6 Закону N2464-VI платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закон N2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Пункт 6.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає, що заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно із Законом N2464-VI покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

За правилами частини 8 статті 9 Закону N2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п.6.2. Інструкції №455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема у випадку, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, вимога надсилається платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень (п.6.3. Інструкції №455).

Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (п.6.4. Інструкції №455).

Як вбачається з матеріалів справи, недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску в сумі 3481,65 грн. нарахована за лютий, квітень та травень 2015 року на підставі звітів та картки позивача.

Отже, відповідно до вимог п.6.3 Інструкції №455 прийняття вимоги зі стягнення з відповідача недоїмки зі сплати єдиного внеску за лютий, квітень та травень 2015 року було можливо упродовж перших п'яти робочих днів серпня 2015 року лише у разі, якщо б недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску зросла у липні 2015 року - позивачем не було сплачено в повному обсязі або частково єдиний внесок за червень 2015 року. Проте, відомості, що свідчать про збільшення недоїмки відповідача зі сплати єдиного внеску у липні 2015 року в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що вимогу від 04 серпня 2014 р. №Ю-329-25/10 прийнято відповідачем з порушенням встановленого Інструкцією №455 порядку, що є підставою для її скасування.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Норма" задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. у справі № 808/5319/14 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04 серпня 2014 року № Ю-329-25/10.

          Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий суддя:                                                   О.М. Панченко

          Суддя:                                                                      А.О. Коршун

          Суддя:                                                                      В.Є. Чередниченко