ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
21 липня 2015 рокусправа № 808/1832/15
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Губар Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року по справі 808/1832/15 за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТВЕБ» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках,-
в с т а н о в и л а :
31 березня 2015 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - заявник) звернулась до суду з поданням в якому просила стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих ТОВ «МТВЕБ» (далі по тексту - відповідач), на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 2208,52 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року закрито провадження у адміністративній справі за поданням.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що право звернення податкового органу з поданням до суду виникло 31.03.2015 року, тобто на 61 день від дня направлення платнику податків податкової вимоги № 12-23 від 16.01.2015 року. Заборгованість виникла в результаті донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням на суму 2210,00 грн., з яких відповідачем було сплачено 1,48 грн., залишок боргу складає 2208,52 грн., про що і було складено податкову вимогу, саме від якої і слід рахувати дату виникнення боргу, суму якого податкова інспекція стягує за поданням. У зазначені строки сума боргу сплачена платником податків у добровільному порядку не була, податкова вимога не оскаржена, тобто у контролюючого органу виникло право стягнення суми боргу у порядку подання. Апелянт зазначав, що у випадку звернення з поданням до суду про стягнення суми боргу відсутній спір про право, платник податків незгоди з рішенням податкового органу не висловлював, підстави звернення податкового органу до суду з поданням не відпали.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Закриваючи провадження у справі за поданням, суд першої інстанції вказував на те, що звернення з поданням та його розгляд повинні відбуватись, виходячи з того, що між сторонами відсутні будь-які спори з предмету такого подання. Суд першої інстанції вказував, що право звернення податкової інспекції з поданням виникне після вручення відповідачу податкового повідомлення-рішення, яким і визначено суму боргу, саме від узгодження податкового повідомлення-рішення залежить дата звернення заявника з поданням та відсутність спору про право, оскільки без наявності даних про вручення податкового повідомлення-рішення невідомо чи оскаржує його платник податків. Суд першої інстанції вказував, що заявником не доведено узгодження суми податкового боргу, саме від узгодження суми боргу залежить право звернення з поданням та необхідність стягнення суми боргу у судовому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС 25.07.2013 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «МТВЕБ», зокрема щодо своєчасності подання податкових звітностей. За результатами камеральної перевірки складено акт № 1970/15.1-37267478 від 25.04.2013 року, в якому зафіксовано неподання декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, 2012 рік.
На підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС 07.05.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до ТОВ «МТВЕБ» застосовано штрафну санкцію у розмірі 2210,00 грн.
Встановлено, що після зміни ТОВ «МТВЕБ» місця реєстрації, товариство перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.
Відповідно до даних облікової картки ТОВ «МТВЕБ», боржником самостійно сплачено 1,48 грн., несплаченою залишається сума 2208,52 грн.
ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на виконання вимог ст. п. 59.1 ст. 59 ПК України сформовано та направлено за допомогою засобів поштового зв'язку на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 12-23, яка отримана ТОВ «МТВЕБ» 28.01.2015 року, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Колегія суддів зазначає, що законодавчими нормами передбачене право податкових органів на стягнення суми податкового боргу у тому числі у судовому порядку, через 60 днів з дня вручення податкової вимоги. Нормами ПК України передбачене виникнення права на стягнення податкового боргу з моменту отримання податкової вимоги, яка визначає суму боргу, у даному випадку податкової вимоги на суму 2208,52 грн., суми яку заявник і просить стягнути за поданням.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: стягнення коштів за податковим боргом.
Враховуючи отримання ТОВ «МТВЕБ» податкової вимоги на суму 2208,52 грн. 28.01.2015 року, після сплину 60 днів у ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області виникло право стягнення суми боргу у судовому порядку, тобто 31.03.2015 року. Слід враховувати, що подання було подано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до суду саме 31.03.2015 року.
Суд першої інстанції помилково прив'язував право звернення податкового органу до суду з поданням до моменту вручення або не вручення ТОВ «МТВЕБ» податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07.05.2013 року. Слід враховувати, що податкове повідомлення-рішення виносилось та надсилалось іншим територіальним органом податкової служби, вказана у ньому сума не відповідає сумі боргу.
Колегія суддів зазначає, що, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішенням податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у ст.183-3 КАС України, може підтверджуватися зверненням із відповідним адміністративним позовом до суду. В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача проти стягнення суми боргу у судовому порядку, відсутні докази звернення ТОВ «МТВЕБ» з позовною заявою до суду про оскарження податкової вимоги, яка у свою чергу є підставою звернення податкового органу з поданням.
ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області дотримано вимоги ст. 183-3 КАС України при зверненні до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючи ТОВ «МТВЕБ» у розмірі 2208,52 грн. Подання подано після сплину 60 днів, відведених ПК України як строк на добровільну сплату суми боргу чи оскарження дій податкового органу при визначені суми боргу чи оскарженні самої податкової вимоги.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду подання.
Керуючись ст. 183-3, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року по справі 808/1832/15 - скасувати.
Справу № 808/1832/15 направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2015 |
Оприлюднено | 24.07.2015 |
Номер документу | 47075871 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Лукманова О.М.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Шара Інна Вячеславівна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Лукманова О.М.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні