Ухвала

від 16.06.2015 по справі 872/1190/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2015 рокусправа № П/811/2996/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі № П/811/2996/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» до Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відділу Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фермерськегосподарство «АСК», ОСОБА_1, про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державного підприємства В«Центр державного земельного кадаструВ» щодо здійснення 31 березня 2006 року реєстрації договору оренди земельної ділянки, площею 6,47 га №150 розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, укладеного між ФГ В«АСКВ» та ОСОБА_1 03 лютого 2006 року, скасувати у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі запис від 31 березня 2006 року №53 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, площею 6,47 га №150, розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, укладеного 03 лютого 2006 року між ФГ В«АСКВ» та ОСОБА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 10 жовтня 2013 року ТОВ В«Інтерагроком-КВ» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,47 га №107 з ОСОБА_1 Вказаний договір 27 січня 2014 року був зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області. Пізніше позивач дізнався, що у 2006 році між Фермерським господарством В«АСКВ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,47 га №150 строком на 10 років, який зареєстрований ДП В«Центр ДЗКВ» 31 березня 2006 року №53, про що зроблено відповідний запис у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що жодним законом реєстрація договору оренди в ДП «Центр ДЗК» не передбачена, тому суд безпідставно відмовив у її скасуванні.

Кіровоградська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначила про правильність висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові. Так, позивач, звернувшись до суду, не вказав, в чому полягають порушення його прав у зв'язку із проведеною у 2006 році реєстрацією договору оренди, укладеного між ФГ «АСК» та гр. ОСОБА_1 Проте, позивач отримав в оренду від гр. ОСОБА_1 ту саму земельну ділянку лише у 2014 році за наявності діючого договору оренди із ФГ «АСК», тому питання полягає у правомірності гр.. ОСОБА_2 у наданні в оренду одної земельної ділянки різним суб'єктам господарювання, а не у правомірності здійсненої реєстрації у 2006 році.

Відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області також надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій просив залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, гр. ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку, розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 6,46 га, кадастровий номер 3521984400:02:000:0150 (а.с.11). 03 лютого 2006 року між Фермерським господарством В«АСКВ» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,47 га строком на 10 років, починаючи з дня державної реєстрації. (а.с.7-8). Договір зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Кіровоградською регіональною філією ДП В«Центр ДЗКВ» 31 березня 2006 року за №53 (а.с.8). Разом з тим, 10 жовтня 2013 року між громадянином ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ В«Інтерагроком-КВ» (орендар) укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,47 га, кадастровий номер №3521984400:02:000:0150 строком на 10 років (а.с.9-10). 27 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Долинського РУЮ ОСОБА_3 на підставі вищезазначеного договору від 10 жовтня 2013 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ В«Інтерагроком-КВ» , яка оформлена відповідним рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10315843 (а.с.12). Товариство з обмеженою відповідальністю В«Інтерагроком-КВ» вважає, що існування зареєстрованого договору оренди між ФГ В«АСКВ» та громадянином ОСОБА_1, порушує його права як користувача земельної ділянки за договором, укладеним 10 жовтня 2013 року на цю ж земельну ділянку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача діями Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та відділу Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області у зв'язку із здійсненою у 2006 році реєстрацією договору оренди земельної ділянки, укладеною між гр. ОСОБА_2 та ФГ «АСК».

Колегія суддів погоджується з таким висновком і вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Позивачем в адміністративній справі, як визначено пунктом 8 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу, є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Аналіз зазначених вище положень процесуального закону дозволяє колегії суддів дійти висновку, що суд при розгляді адміністративного позову має встановити, по-перше, наявність правовідносин між сторонами по справі та їх характер; по-друге, які права, свободи та інтереси позивача порушені суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах у зв'язку із прийняттям рішення, вчинення дій або допущеної бездіяльності; по-третє, відновити порушені права, обравши відповідний спосіб захисту, визначений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо рішення та дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами у 2006 році публічно-правові відносини у зв'язку із проведеною реєстрацією договору оренди земельної ділянки, укладеного між гр. ОСОБА_1 та ФГ «АСК» не виникли. Жодних прав чи інтересів, які підлягають захисту, не порушено, оскільки позивач уклав із гр. ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки лише у 2013 році (зареєстрований у 2014 році).

З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі № П/811/2996/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України .

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко