Ухвала

від 02.07.2015 по справі 804/2260/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 804/2260/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Елеком», державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі №804/2260/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елеком» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

05 лютого 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Елеком» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Елеком», за результатами якої складено Акт від 19 грудня 2014 року за №9806/04-63/223/35987480;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.01.2015 року на загальну суму 12 635,00 грн., з яких 10 108,00 грн. - за основним платежем 2 527,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що прийняте ДПІ у Жовтневому районі Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту від 19 грудня 2014 року за №9806/04-63/223/35987480;

- визнати протиправними дії ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Елеком» до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі Акту від 19 грудня 2014 року за №9806/04-63/223/35987480;

- зобов'язати ДТП в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Елеком» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі в автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Елеком» в розрізі контрагентів за період серпень 2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарські операції були реально здійснені. В тому числі, відповідачем вчиненні протиправні дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в результаті чого, безпідставно відкориговані показники в інформаційних базах по податку на додану вартість без винесення податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року №0000041501, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Елеком» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області також звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись просить оскаржувану постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим прийнятим із дотриманням відповідачем приписів чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 08.12.2014 року по 12.12.2014 року посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Елеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) у контрагента ТОВ «ТЕХНОАКОРД» та подальшої їх реалізації у серпні 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки №9806/04-63/223/35987480 від 19.12.2014 року.

За змістом акут перевірки податковий орган вважає, що ТОВ «Елеком» порушено:

- документально не підтверджено за серпень 2014 року реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: контрагент - постачальник ТОВ «Техноакорд» - ТОВ «Елеком» - контрагент покупець ТОВ «Укрсплав» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення ст.. 22, ст.. 185, ст.. 187 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями;

- п. 198. 3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2014 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 10 108.00 грн.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.01.2015 року №0000041501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 10108 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2527 грн..

Також, за наслідками проведеної перевірки, прийнятого податкового - повідомлення - рішення податковим органом було внесено коригування показників податкової звітності позивача до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Правомірність та обґрунтованість дій податкового органу щодо проведення перевірки, прийняття податкового - повідомлення - рішення від 12.01.2015 року №0000041501, а також внесення коригування до електронних баз даних є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення від 12.01.2015 року №0000041501 носить протиправний характер та підлягає скасуванню. Однак, вимоги позивача стосовно визнання протиправними дій податкового органу в частині формування висновків акту перевірки та внесення коригувань в податкову звітність позивача в електронних базах на рівні ДПА не підлягають задоволенню, оскільки вказані дії носять правомірний характер та були здійсненні в порядку та в межах повноважень податкового органу, визначених Законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що, 12.08.2014 року між ТОВ «Елеком» (покупець) та ТОВ «Техноакорд» (продавець) був укладений договір поставки товару №120801, згідно якого: Продавець зобов'язується передати у власність Покупця матеріали (надалі Товар), а Покупець прийняти і оплатити товар Покупцю на умовах само вивозу (власними силами Покупця) зі складу Продавця місце розташування якого зазначена в товарно-транспортній накладній.

ТОВ «Елеком» на виконання умов договору виписано податкові та видаткові накладні, перелік яких міститься в Акті перевірки, надано рахунки-фактури, акти приймання-здачі робіт. Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

12.08.2014 року між ТОВ «Елеком» (покупець) та ТОВ «Техноакорд» (продавець) було укладено договір №120802 на надання послуг (робіт) транспортного експедирування соди кальцинованої з пункту відправлення АРК Крим, м.Красноперекопськ до пункту призначення м.Дніпропетровськ.

ТОВ «Елеком» на виконання умов договору виписано акти виконаних робіт та податкові накладні, перелік яких міститься в Акті перевірки, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, заявки-погодження, банківські виписки.

ТОВ "Елеком" (Продавець) укладено договір від 07.02.2014р. №200/2014-Л з ТОВ "УКРСПЛАВ" (Покупець). Згідно 1.1. даного Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця хімічну продукцію (надалі Товар), а Покупець прийняти і оплатити Товар. У відповідності до п.5.1. Постачання здійснюється Постачальником на склад Покупця за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Курсантська, 36 згідно правил тлумачення «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010р., якщо інше не буде додатково узгоджено Сторонами до цього Договору.

Станом на кінець періоду, що перевіряється дебіторська заборгованість по розрахункам ТОВ "Елеком" з ТОВ "УКРСПЛАВ" складає 450 623,07 грн..

Згідно наданих до перевірки документів поставка Товару здійснюється за рахунок ТОВ "Елеком" зі складу Продавця ТОВ "ТЕХНОАКОРД" за адресою: АРК Крим, м.Красноперекопськ, вул.Проектна, 1 на склад Покупця ТОВ "УКРСПЛАВ" за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Курсантська, 36.

ТОВ "Елеком" (Замовник) укладено договір-заявка від 13.08.2014р. №1308 з ТОВ "Деліс проф" (Виконавець) на автопослуги по маршруту м.Красноперекопськ - м.Дніпропетровськ.

ТОВ "Елеком" (Замовник) укладено договір від 14.08.2014р. №127 з ТОВ "МАК АВТО" (Перевізник) на транспортно-експедиційні послуги по маршруту м.Красноперекопськ - м .Дніпропетровськ.

ТОВ "Елеком" (Вантажовідправник) укладено договір від 15.08.2014р. №1508 з ФОП "ОСОБА_1М." (Перевізник) на доставку вантажу по маршруту м.Красноперекопськ - м.Дніпропетровськ.

ТОВ "Елеком" (Замовник) укладено договір-заявка від 20.08.2014р. №200814/1 з ФОП "ОСОБА_2В." (Перевізник) на транспортні послуги.

Транспортування товару оформлено товарно - транспортними накладними, які були надані до перевірки.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

В свою чергу, відповідач зазначає, що надані позивачем ТТН не відповідають вимогам чинного законодавства щодо своєї норми та змісту, вказане свідчить на просись відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряє мий період.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність, або певна невідповідність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, певна невідповідність ТТН може свідчити лише про неналежне оформлення документів щодо перевезення товару, та не може слугувати підставою для визнання або невизнання господарської операції, оскільки не має статусу документу звітності первинного бухгалтерського обліку. Відтак, товарно-транспортна накладна навіть за умови, якщо вона містить недоліки щодо свого змісту не може бути єдиною підставою для невизнання права позивача на податковий кредит, за умови наявності інших первинних документів, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є виконання робіт.

А відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення - рішення від 12.01.2015 року №0000041501 підлягає скасуванню в судовому порядку як таке, що порушує права та законні інтереси позивача.

Надаючи правову оцінку вимогам ТОВ «Елеком» про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Елеком», за результатами якої складено Акт від 19 грудня 2014 року за №9806/04-63/223/35987480, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

На виконання вимог Податкового кодексу України, для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, ДПА України розроблено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772.

Згідно п.1.3 вказаного Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Тобто, акт перевірки, так само і висновки, викладені в акті, не містять рішень суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Натомість Податковим кодексом України визначено право платника податку оскаржити до суду саме рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення, де податкове повідомлення це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Законом.

За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача було прийнято податкове повідомлення - рішення правовий аналіз якому було надано вище.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Системний аналіз зазначених норм права вказує на те, що особа має право звернутись до суду з оскарженням будь-яких рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо такими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено її права, свободи та охоронювані законом інтереси.

З огляду на вищевикладене, звернення до суду з позовом щодо оскарження дій при прийнятті акту перевірки, так само і оскарження висновків, прийнятих в результаті перевірки є передчасним, оскільки ані акт, ані висновки, викладені в цьому акті не впливають на права та обов'язки позивача та не створюють для нього наслідків, які б мали юридичну силу, а аналіз податковому повідомленню - рішенню судом апеляційної інстанції надано окремо.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Елеком» в цій частині.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Елеком» до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі Акту від 19 грудня 2014 року за №9806/04-63/223/35987480 із зобов'язанням відповідача вилучити внесені коригування суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно пункту 1.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Методичні рекомендації №266), для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, зокрема, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно п. 2.14 Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно пункту 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.05 №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за №843/11123 (надалі - Інструкція), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

АІС «Податковий блок» створена у рамках інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДПС, як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

Податковим законодавством надано податковим органам право вносити коригування показників податкової звітності платника податків лише у випадку винесення податкового повідомлення - рішення про збільшення або зменшення податкового зобов'язання, визначення штрафних (фінансових) санкцій.

В свою чергу, протиправність податкового повідомлення - рішення та його скасування в судовому порядку, свідчить про відсутність підстав для перебування в базах даних ДПА скоригованих податковим органом показників податкової звітності платника податку, які по суті є лише відображенням прийнятого податкового повідомлення рішення в електронних базах даних податкового органу по ТОВ «Елеком».

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що податковим органом було внесено коригування податкової звітності позивача до електронної бази даних «Податковий кредит», вказані коригування були внесені на підставі винесено у відношення позивача податкового повідомлення - рішення від 12.01.2015 року №0000041501.

Судом було надано оцінку податковому повідомленню рішенню від 12.01.2015 року №0000041501 та зроблено висновок, що дане рішення є незаконним та необґрунтованим та підлягає скасуванню, відтак, коригування внесені на його підставі підлягають вилученню, а показники відновленню.

В свою чергу, у відповідності до приписів ст. 6 КАС України, захисту підлягає право особи, яке було порушено суб'єктом владних повноважень станом на час звернення до суду з адміністративним позовом, захист прав на майбутнє не допускається.

У суду відсутні підстави вважати, що відповідач не здійснить дії з приводу вилучення коригувань, внесених на підставі скасованих податкових повідомлень рішень на виконання рішення суду у даній справі з моменту набрання ним законної сили.

Відтак, вимоги позивача щодо вилучення з визнати протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Елеком» до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі Акту від 19 грудня 2014 року за №9806/04-63/223/35987480 із зобов'язанням відповідача вилучити внесені коригування є необґрунтованими, заявленими передчасно та такими, що не підлягають скасуванню.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Елеком», державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задовлення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі №804/2260/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим