Рішення

від 28.11.2013 по справі 493/2684/13-ц

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа №493/2684/13-ц

Провадження № 2/493/1063/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2013 року

Балтський районний суд Одеської області в складі :

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

при секретарі ТИХОНОВІЙ Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах Згромадження Сестер Милосердя Святого Вікентія де ОСОБА_2 дієцезії Львівської Митрополії Римо-Католицької Церкви м. Балта до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, укладену між нею та відповідачем, дійсною, такою, що відбулася, та визнати за Згромадженням Сестер Милосердя Святого Вікентія де ОСОБА_2 дієцезії Львівської Митрополії Римо-Католицької Церкви м. Балта (ідентифікаційний код юридичної особи 36317978) право власності на житловий будинок (на плані позначено літ. А) загальною площею 139,8 кв. м., житловою площею 80,3 кв. м. з балконом (літ. а), з господарськими будівлями, а саме - гаражем (літ. Б), гаражем (літ. Д), огородженням №6, розташований на земельній ділянці площею 318 м 2 по вул. Ярославського,2-б в м. Балта Одеської області, який раніше на праві приватної власності належав ОСОБА_4, стверджуючи, що 07.11.2013 року вона уклала з відповідачем ОСОБА_3, яка на підставі довіреності, посвідченої 05.11.2013 року приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_5, реєстр №2015, діяла від імені ОСОБА_4, угоду купівлі-продажу вище вказаного житлового будинку, згідно якої сплатила відповідачу гроші у сумі 172000 грн., про що складена відповідна розписка, а відповідач передала їй правовстановлюючі документи, технічний паспорт на будинок, сам житловий будинок з господарськими будівлями, пообіцяла з'явитися до нотаріальної контори для оформлення угоди купівлі-продажу, але до теперішнього часу відповідач ухиляється від належного оформлення угоди, до нотаріальної контори не з'являється, крім того, оформити належним чином угоду неможливо і по причині того, що у власника житлового будинку відсутній державний акт на земельну ділянку, на якій він розташований.

Вказані обставини позбавили позивача права володіти, користуватися, розпоряджатися придбаним нерухомим майном, з приводу чого вона змушена звернутися до суду з позовом, надала суду заяву, в якій свої заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просить розглянути справу без її участі.

Відповідач до судового засідання не з'явилася, але надіслала на адресу суду заяву, в якій позов визнала в повному обсязі, підтвердила викладені в позові обставини, в тому числі і те, що наміру оформити угоду належним чином у нотаріуса, приватизувати земельну ділянку не має, просить справу розглянути за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 29.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6, реєстр №4451, належав житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по вул. Ярославського,2-б в м. Балта Одеської області, що ОСОБА_4 05.11.2013 року склала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_5, реєстр №2015, в якій доручила відповідачу ОСОБА_3 розпоряджатися з правом продажу належним їй житловим будинком з господарськими будівлями, що сторони уклали між собою договір купівлі-продажу вище вказаного житлового будинку від 07.11.2013 року, згідно якого відповідач продала, а позивач придбала вище вказаний житловий будинок за 172000 грн. і по акту прийому-передачі від 07.11.2013 року відповідач передала, а позивач прийняла житловий будинок з господарськими будівлями, що відповідно до розписки, складеної відповідачем, вона отримала від позивача вище вказану суму грошей і взяла на себе зобов'язання оформити угоду належним чином у нотаріальній конторі.

Згідно рекомендацій, викладених у п.13 Постанови пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Судом з'ясовано, що відповідно до ст. 657 ЦК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 1878-VI (1878-17) від 11.02.2010, № 2756- VI (2756-17) від 02.12.2010) договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а відповідно до ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухилилася від нотаріального посвідчення договору, про що повідомила в клопотанні про розгляд справи без її присутності, де вказала, що наміру з'явитися до нотаріальної контори для посвідчення договору у неї немає, її довіритель приватизувати земельну ділянку не бажає, тому втрачена можливість посвідчення вище вказаного договору у нотаріуса, а також встановлено, що інших підстав нікчемності правочину в даному випадку немає.

За таких обставин суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин між сторонами вимог ч.2 ст.220 ЦК України, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне виконання умов договору, але відповідач ухилилася від його нотаріального посвідчення, тому суд може визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 07.11.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Що стосується визнання права власності на нерухоме майно, то як встановлено ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Таким чином, вище зазначені норми законів приводять суд до висновку про те, що земельна ділянка, на якій розташований вище вказаний житловий будинок з господарськими будівлями, повинна перебувати у власності відчужувача цього житлового будинку і лише в цьому випадку власник земельної ділянки зобов'язаний отримувати її кадастровий номер, тобто позивач повинна була бути власником земельної ділянки, на якій розташований будинок. Позивач власником земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, не є, а тому, на думку суду, не повинна вживати заходів для отримання кадастрового номеру, що її право користування земельною ділянкою переходить разом із правом власності на житловий будинок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 220, 334, 377, 640, 657 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. ст.10, 11, 209, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах Згромадження Сестер Милосердя Святого Вікентія де ОСОБА_2 дієцезії Львівської Митрополії Римо-Католицької Церкви м. Балта задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсною і такою, що відбулася угоду купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого на земельній ділянці площею 318 м 2 по вул. Ярославського,2-б в м. Балта Одеської області, укладену між ОСОБА_1 Зофією та ОСОБА_3.

Визнати за Згромадженням Сестер Милосердя Святого Вікентія де ОСОБА_2 дієцезії Львівської Митрополії Римо-Католицької Церкви м. Балта (ідентифікаційний код юридичної особи 36317978) право власності на житловий будинок (на плані позначено літ. А) загальною площею 139,8 кв. м., житловою площею 80,3 кв. м. з балконом (літ. а), з господарськими будівлями, а саме - гаражем (літ. Б), гаражем (літ. Д), огородженням №6, розташований на земельній ділянці площею 318 м 2 по вул. Ярославського,2-б в м. Балта Одеської області, який раніше на праві приватної власності належав ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СУДДЯ