Рішення

від 24.06.2015 по справі 522/8048/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8048/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Громова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк», звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором №ODR0GK01420042 від 23.03.2006 р. у розмірі 36739,02 дол. США, що за курсом 15,75 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.01.2015 р. складає 578639,56 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви представник позивача просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити, не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справу у відсутності відповідачів до суду не надходило.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі суттєві обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2006 р. року між Закритим акціонерним товариством ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк») (далі - ОСОБА_1) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір №ODR0GK01420042, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язувався надати Позичальнику кредит у розмірі 28000,00 доларів США на термін до 23.03.2012 року, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до умов укладеного між сторонами від 23.03.2006 р. Кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банком обов'язки за вищезазначеним Кредитним договором №ODR0GK01420042 від 23.03.2006 р. були виконані належним чином - був наданий відповідний кредит згідно умов договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, як це передбачено ст. 530 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак у порушення умов Кредитного договору №ODR0GK01420042 від 23.03.2006 р. ОСОБА_2 своїх зобов'язань, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту, відсотках, комісії, а також інших витрат відповідно до умов договору, належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед Банком утворилась заборгованість.

Згідно розрахунків позивача, загальний розмір заборгованості, що виникла внаслідок порушення умов Кредитного договору №ODR0GK01420042 від 23.03.2006 р., станом на 12.01.2015 р. становить 36739,02 долара США, яка складається з:

- 36731283,46 долара США - заборгованість за кредитом;

- 2879,00 долара США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 411,60 долара США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 2164,96 долара США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Суд погоджується з розрахунками позивача та приймає їх, як належну підставу для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заявленої ним суми.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором №ODR0GK01420042, 23.03.2006 р. між Банком та : ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №0042/Р4; ОСОБА_7 було укладено Договір поруки №0042/Р3; ОСОБА_5 було укладено Договір поруки №0042/Р2; ОСОБА_6 було укладено Договір поруки №0042/Р1.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обв'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд погоджується з доводами позивача та вважає вимогу щодо солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за Кредитним договором №ODR0GK01420042 від 23.03.2006 р. правомірною.

У зв'язку з порушенням відповідачами умов Кредитного договору та договорів поруки, ОСОБА_1 був вимушений понести судові витрати,

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем, в порядку ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (платіжне доручення №ВО908B0RMA від 08.04.2015 р.).

Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити у відповідності до правил ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» доведені, є законними, ґрунтуються на умовах кредитного договору та договорів поруки, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 526, 530, 543, 543, 553, 554, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_5) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №ODR0GK01420042 від 23.03.2006 р. у розмірі 36739,02 дол. США, що за курсом 15,75 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.01.2015 р. складає 578639,56 грн. (п'ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дев'ять гривень 56 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_5) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя

24.06.2015