Рішення

від 19.03.2009 по справі 02/174-77     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ 

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

"19" березня 2009

р. 

Справа № 02/174-77.

 "19" березня 2009 р.

               Справа № 02/174-77

за позовом

Прокурора Старовижівського району в інтересах держави та територіальної громади

села Чевель Старовижівського району в особі Поліської сільської ради

Старовижівського району, с.Поліське Старовижівського  району

до відповідача Приватного

підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1

про звільнення

самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Костюк  С.В.

Представники :

від позивача :

н/з

від відповідачів: н/з;

Прокурор відділу представництва

облпрокуратури : Чмир І.В.

Права та обов'язки прокурору

роз'яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України. Відводу  судді не заявлено.

Клопотання про здійснення 

технічної  фіксації  судового 

процессу  не поступало.

Суть спору:

Прокурор Старовижівського району звернувся з позовом в інтересах Поліської

сільської ради Старовижівського району до приватного підприємця ОСОБА_1 про

звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу

вказує, що факт самовільного зайняття земельної ділянки підприємцем ОСОБА_1.

встановлено актом перевірки від 04.04.2008 року, в якому вказано, що

підприємцем земельна ділянка площею 0,0050 га по АДРЕСА_2, Старовижівського

району використовується без передачі її у власність або у користування,

винесення меж у натуру, що є порушенням вимог ст. ст. 124-126 Земельного

кодексу України. При цьому зазначає, що рішенням сесії Поліської сільської ради

від 09.11.2007 року № 10/13 підприємцю було надано дозвіл на підготовку

матеріалів попереднього погодження місця розташування торгового підприємства площею

0,04 га, на підставі даного рішення підприємцем укладено договір № 12/2.1 від

12.02.2008 року з ПФ "Ю-КОМ" на розробку науково-технічної

документації, а саме: розробку проекту землеустрою, який на даний час не

виготовлений. Самовільне зайняття земельної ділянки створює перешкоди у її

користуванні іншим громадянам, що є членами територіальної громади і

перебувають у рівних умовах щодо здійснення своїх прав.

           Позивач та відповідач на вимогу суду

по ухвалі від 24.02.2009р. не представили матеріалів, що підтверджують

правомірність використання земельної ділянки.  

            Позивач на адресу суду направив

заяву за № 49/1.10 від 02.03.2009р. про розгляд справи без його участі.

           Представник прокуратури в судовому

засіданні заявлений позов підтримав.

           Дослідивши наявні в матеріалах

справи докази та оцінивши їх в судовому засіданні, суд дійшов висновку про

задоволення вимог позовної заяви.

            Даний висновок зроблено з

врахуванням того, що факт самовільного 

зайняття земельної ділянки площею 0,0050 га в АДРЕСА_2 приватним

підприємцем ОСОБА_1.підтверджено, актом перевірки дотримання вимог земельного

законодавства від 04.04.2008р., 11.11.2008р. та фактично не заперечується

відповідачем.

Згідно п.1 ст.116 Земельного

кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права

користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності

за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в

межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом.2 ст.116 Земельного кодексу

України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними

особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання

їх у користування.

Згідно пункту 1 ст.125 право

власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після

одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності

чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної

реєстрації.

Порядок припинення права

користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного

законодавства визначений статтею 144 Земельного кодексу України, а порядок

вилучення земельних ділянок статтею 119 даного кодексу.

Пунктом 2 ст.152 Кодексу

передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких

порушень його прав на землю. Одним із способів 

захисту є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення

прав, і запобігання вчиненню дій,  що порушують

права  або створюють небезпеку порушення

прав.

Пунктом 1 ст.212 Земельного кодексу

передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки  підлягають поверненню власникам землі або

землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного

користування ними.

Враховуючи те, що на момент

розгляду справи не представлено доказів, які підтверджують правомірність

користування земельною ділянкою зайнятою підприємцем ОСОБА_1, а також доказів

про звільнення даної земельної ділянки, 

позов прокурора підставний і підлягає задоволенню.

Керуючись нормами Земельного

кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст.43,82-85

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в

:

1.          Позов

задоволити.

2.          Зобовґязати

підприємця ОСОБА_1 (44416АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну

ділянку площею 0,005га в АДРЕСА_2 та привести земельну ділянку в попередній

стан.

          Суддя                                                    

                   С.В.Костюк