Постанова

від 26.02.2009 по справі 26/443

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 26.02.2009                                                                                          

№ 26/443

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі           Цецарському А.О.

 за участю представників:

 від позивача -          ОСОБА_3

 від відповідача -          не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду міста Києва від

18.12.2008

 у справі № 26/443 (Пінчук В.І.)

 за позовом                               Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_2

 до                                                   Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1

 про                                                   стягнення

23635,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовною заявою

про стягнення з відповідача 23 635,00 грн. боргу за договором на перевезення вантажів

автомобільним транспортом.

Рішенням

Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 позов задоволено. Стягнуто з

відповідача на користь позивача 23 635,00 грн. боргу, 236,35 грн. державного

мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не

погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою

до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати

рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні

позовних вимог. Підставами для скасування рішення відповідач вважає неповне

з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм

процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідач посилається на те, що у рішенні не зазначено про заявлення

відповідачем клопотань про витребування у позивача оригіналів документів, на

які посилається позивач, про визнання ФОП ОСОБА_1 неналежним відповідачем та

про залучення до участі у справі вантажоотримувача згідно товарно-транспортних документів

- ВАТ „Корюківська фабрика технічних паперів”. Відповідач також зазначає, що

судом не з'ясована відповідність факсокопії договору від 28.03.2008 вимогам

статті 181 ГК України, згідно якої договір має бути підписаний стороною,

скріплений печаткою, та на відповідність вимог статті 180 ГК України, згідно

якої договір має містити всі істотні умови, передбачені законодавством.

Представник

відповідача у судові засідання, призначені на 03.02.2009 та 26.02.2009, не

з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним

чином, підтвердженням чого є зворотні повідомлення про вручення відповідачу

поштових відправлень № 769935 - 26.01.2009 та № 492003 - 11.02.2009.

Позивач

надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої

інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційний

господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив

наступне:

28.03.2008

між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивачем) та Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) засобами факсимільного зв'язку був

укладений договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Договір,

укладений у вищезазначений спосіб, підписаний та скріплений печаткою як

позивача, так і відповідача.

Доводи

відповідача про невідповідність факсокопії договору вимогам статті 181 ГК

України, спростовуються положенням даної статті, згідно якої господарський

договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа,

підписаного сторонами та скріпленого печатками. Однак, при цьому допускається

укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну

листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження

прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги

до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно

п. 1.1 договору перевезення відповідач як замовник зобов'язався пред'являти

вантажі для перевезення у міжнародному сполученні, а позивач як перевізник

зобов'язався приймати та доставляти їх отримувачам в об'ємах, вказаних у

заявках на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом

1.2 договору перевезення передбачено, що позивач зобов'язаний здійснювати

перевезення, а відповідач зобов'язаний забезпечити відпуск, прийом вантажів,

оформлення всіх необхідних документів на вантаж і оплату за здійснення

перевезення.

Згідно

п. 1.3 договору перевезення вартість транспортних послуг вказується у заявці.

Ціни на транспортні послуги є договірними та визначаються виходячи з поточної

ситуації на ринку автоперевезень.

Відповідно

до п. 2.2 вказаного договору перевезення вантажів виконується тільки на

підставі заявки.

Пунктом

2.3 договору перевезення передбачено, що перевізник та замовник визнають

юридичну силу заявок та договорів, переданих по факсу, звичайною або

електронною поштою. Перевізник та замовник зобов'язані підтвердити прийняття

замовлення до виконання підписами та печаткою підприємства.

На

виконання умов договору перевезення, сторонами по справі було оформлено

10.04.2008 заявку на перевезення вантажу по маршруту: м. Оснабрюк (Німеччина) -

м. Корюківка Чернігівської області (Україна), через митний перехід Рава Руська

зі строком доставки не пізніше 15 - 16.04.2008.

Згідно

п. 12 заявки, вартість фрахту становить 2750 євро + (50 євро на митне

оформлення) в грн. по курсу НБУ на день завантаження + затрати на печатки).

Станом

на 16.04.2008 позивач виконав свої зобов'язання з перевезення вантажів належним

чином, що підтверджується товарно-транспортною накладною СМR № б/н.

Відповідно

до п. 3.1 договору перевезення та п. 11 заявки на перевезення вантажу від

10.04.2008 замовник зобов'язаний здійснити безготівкову оплату за надані

послуги протягом 7 (семи) днів з дати отримання рахунків, актів виконаних робіт

та прикладених СМR з відмітками отримувачів про доставку вантажу, якщо інше не

передбачено в заявці.

Твердження

відповідача, що він є неналежним відповідачем по справі і необхідно було до

участі у справі залучити ВАТ „Корюківська фабрика технічних паперів” колегія

суддів вважає помилковими у зв'язку з тим, що договір на перевезення укладений

саме між позивачем як перевізником та відповідачем як замовником, а ВАТ

„Корюківська фабрика технічних паперів” є лише отримувачем товару, відмітка

якого на товарно-транспортній накладній про отримання товару (а.с. 12) є

свідченням належного виконання позивачем зобов'язань згідно договору та

підставою для оплати відповідачем послуг з перевезення у відповідності до п.

3.1 договору.

20.04.2008

позивач направив відповідачу рахунок № 8/006 від 16.04.2008, акт виконаних

робіт № 8/006 від 16.04.2008, товарно-транспортну накладну з відмітками

отримувача про доставку вантажу, а також претензію № б/н від 20.04.2008 з

вимогою сплатити послуги перевезення вантажу в сумі 23 635 грн.

Проте,

відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не надав, борг не сплатив.

На

день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем

згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, складав 23 635 грн.

Згідно

ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Стаття

525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором

або законом.

Статтею

526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового

обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки

відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати

наданих позивачем послуг з перевезення вантажів, суд першої інстанції

правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь

позивача 23 635,00 грн. боргу.

Щодо

посилань відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального

права необхідно зазначити наступне.

Відповідно

до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм

процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише

за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегією

суддів встановлено, що місцевий господарський суд прийняв правильне та

обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, і відповідачем не наведено

жодної з обов'язкових підстав для скасування рішення згідно ч. 3 ст. 104 ГПК

України.

За

таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста

Києва від 18.12.2008 у справі № 26/443 не підлягає скасуванню.

Відповідно

до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення Господарського суду

міста Києва від 18.12.2008 у справі № 26/443 - без змін.

2.          Матеріали справи № 26/443 повернути

до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                     

Моторний О.А.

 Судді                                                                                         

Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран

В.В.