Рішення

від 15.07.2015 по справі 758/7644/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7644/15-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Хомутовській О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватного підприємства «Прогресфарм», товариства з обмеженою відповідальністю «Деніс фарма», Медичної фірми «Вікторія» ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочинів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред'явила у суді позов до ПАТ «Банк «Київська Русь», ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», 3-ті особи ПП «Прогресфарм», ТОВ «Деніс фарма», Медична фірма «Вікторія» ЛТД (у вигляді ТОВ), ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просила визнати недійсними: попередній договір про відступлення частини права вимоги №20/03-15/1, укладений 17.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс»; попередній договір про відступлення частини права вимоги №20/03-15/2, укладений 17.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс»; договір відступлення права вимоги №20/03-15/1, укладений 20.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 469; договір відступлення права вимоги №20/03-15/2, укладений 20.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 470; договір відступлення права вимоги №19/03-15/3, укладений 19.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1; договір відступлення частини права вимоги № 19/03-15/4, укладений 19.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1; договір відступлення права вимоги за договором забезпечення, укладений 20.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 474; договір відступлення права вимоги за договором забезпечення, укладений 20.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 475. Застосувати наслідки недійсності правочинів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі. Вважала, що в результаті неправомірних дій Банку та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», з боку ОСОБА_1 було сплачено кошти, за право вимоги, яке до позивача фактично не перейшло, оскільки договори відступлення укладені між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» є нікчемними в силу приписів закону.

В обгрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 вказувала на те, що Договір відступлення № 20/03-15/1, та №№ 20/03-15/2 є нікчемними посилаючись на ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки вказані договори укладались після призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації. Позивач також посилалась на недійсність Попередніх договорів, оскільки вважала, що вони укладенні з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки укладенні не в нотаріальній формі, хоча їх умови передбачають укладення в подальшому нотаріально посвідчених договорів відступлення. Крім цього, ОСОБА_1 вказувала на порушення вимог Закону України «Про заставу» при укладенні оскаржуваних договорів між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», оскільки ч. 2 ст. 17 вказаного Закону передбачено, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, а згідно умов договору застави № 09/ЗМП від 04.03.14 укладеного між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», права вимоги які є предметом оскаржуваних договорів перебувало в заставі НБУ. Позивач вважала, що недійсність договорів укладених між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» є підставою недійсності договорів відступлення № 19/03-15/3 та №19/03-15/4 укладених у подальшому між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс».

Представник ПАТ «Банк «Київська Русь» в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог, що стосуються Банку не заперечував, вимоги пред'явлені до ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» просив вирішити на розсуд суду.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю посилаючись на його необґрунтованість.

Треті особи ПП «Прогресфарм», ТОВ «Деніс фарма», Медична фірма «Вікторія» ЛТД (у вигляді ТОВ), ОСОБА_2, ОСОБА_3 свого права на участь у судовому засіданні не використали, явку свого представника не забезпечили, про розгляд справи були повідомлені за адресою вказаною у позовній заяві належним чином.

Суд, заслухавши пояснення осіб які брали участь у справі, допитавши свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

17.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» було укладено Попередній договір про відступлення частини права вимоги №20/03-15/1 та Попередній договір відступлення частини права вимоги №20/03-15/2 (далі - Попередні договори) (а.с. 9, 10).

Відповідно до умов Попереднього договору про відступлення частини права вимоги №20/03-15/1 ПАТ «Банк «Київська Русь» зобов'язалося не пізніше 20.03.15 укласти з ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» Договір про відступлення прав вимог (основний договір) відповідно до якого ПАТ «Банк «Київська Русь» відступить право вимоги виконання зобов'язань ПП «Прогресфарм» за Кредитним договором № 1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеним 26.09.12. Згідно умов договору, ціна відступлення (грошові кошти) за права вимоги, що передаватимуться від ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», визначена за домовленістю сторін та сплачується ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» до 20.03.15, і становить не більше 35450000,00 грн. без ПДВ (а.с. 9).

Відповідно до умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги №20/03-15/2 ПАТ «Банк «Київська Русь» зобов'язалося не пізніше 20.03.15 укласти з ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» Договір про відступлення прав вимог (основний договір) відповідно до якого ПАТ «Банк «Київська Русь» відступить право вимоги виконання зобов'язань ПП «Прогресфарм» за Кредитним договором № 393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.13. Згідно умов договору, ціна відступлення (грошові кошти) за відступлення частини прав та обов'язків (заборгованості в розмірі 9296319,21 грн.) за Кредитним договором № 393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеним 14.03.13 - сплачується ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» до 20.03.15, і становить не більше 9296319,21 грн. без ПДВ (а.с. 10).

На виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги № 20/03-15/1, 19.03.15 ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» сплатило ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти в розмірі 35450000,00 грн., в якості оплати ціни відступлення за відступлення всіх прав кредитора відносно боржника ПП «Прогресфарм» за Кредитним договором №1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеним 26.09.12.

На виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги № 20/03-15/2, 19.03.15 ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» сплатило ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти в розмірі 9296319,21 грн., в якості оплати ціни відступлення за відступлення частини прав кредитора (в розмірі 9296319,21 грн.) відносно боржника ПП «Прогресфарм» за Кредитним договором №393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.13.

На виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги №20/03-15/2, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» 20.03.15, було укладено Договір відступлення №20/03-15/1, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., та зареєстровано в реєстрі за № 469, яким фактично було підтверджено перехід права вимоги (у тому числі) за наступними договорами забезпечення: Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. 05.12.12 за реєстровим № 1425; Договором застави товарів в обороті №1323-02-6 від 26.09.12 укладеного між Банком та ТОВ «Деніс фарма»; Договором застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако К.Л., 05.12.12 за реєстровим № 1751, який укладений між Банком та ОСОБА_2; Договором застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако К.Л., 05.12.12 за реєстровим № 1752, який укладений між Банком та ПП «Прогресфарм»; Договором поруки № 1324-02-5 від 26.09.12, що укладений між Банком та ТОВ «Деніс фарма»; Договором поруки № 1325-02-5 від 26.09.12, що укладений між Банком та фізичною особою ОСОБА_2.

На виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги №20/03-15/1, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» 20.03.15 було укладено Договір відступлення № 20/03-15/2, який було посвідчено, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Бочкарьовою А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 470, яким було підтверджено перехід права вимоги (у тому числі) за наступними договорами забезпечення: Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. 15.03.13 за реєстровим № 302, який укладений між Банком та Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (у вигляді ТОВ); Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. 14.03.13 за реєстровим №296, який укладений між Банком та ТОВ «Деніс Фарма»; Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. 06.06.13 за реєстровим № 2327, який укладений між Банком та фізичною особою ОСОБА_3; Договір застави товарів в обороті № 394-02-6 від 14.03.13, який укладений між Банком та ПП «Прогресфарм»; Договором поруки № 398-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та фізичною особою ОСОБА_2; Договором поруки №397-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та ТОВ «Фармацевтична фірма «Лідер»; Договором поруки № 396-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (у вигляді ТОВ); Договором поруки № 395-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та ТОВ «Деніс Фарма».

Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1 19.03.15 було укладено Договір відступлення частини права вимоги № 19/03-15/4 (далі - Договір № 19/03-15/4). Згідно умов цього договору, ОСОБА_1 було сплачено ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» грошові кошти в розмірі 9350000,00 грн., після сплати вказаних коштів, 20.03.15 до позивача перейшли права вимоги за Кредитним договором № 393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.13, укладеним між Банком та Боржником (а.с. 17-24).

Згідно умов Договору № 19/03-15/4 ОСОБА_1 20.03.15 було відступлено право вимагати повернення частини заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9296319,21 грн.

На виконання умов Договору №19/03-15/4 між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» 20.03.15 було укладено договір відступлення права вимоги за договором забезпечення, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 475 (далі - Договір № 475).

Відповідно до умов Договору № 475, ОСОБА_1 було відступлено права вимоги (у тому числі) за наступними договорами забезпечення: Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М., 15.03.13 за реєстровим № 302, який укладений між Банком та Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), код ЄДРПОУ 13917243; Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М., 14.03.13 за реєстровим № 296, який укладений між Банком та ТОВ «Деніс Фарма», код ЄДРПОУ 32782574; Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К., 06.06.13 за реєстровим № 2327, який укладений між Банком та фізичною особою ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1; Договір застави товарів в обороті № 394-02-6 від 14.03.2013 року, який укладений між Банком та ПП «Прогресфарм»; Договором поруки № 398-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та фізичною особою ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2; Договором поруки № 397-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та ТОВ «Фармацевтична фірма «Лідер», код ЄДРПОУ 33970264; Договором поруки № 396-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), код ЄДРПОУ 13917243; Договором поруки № 395-02-5 від 14.03.13, що укладений між Банком та ТОВ «Деніс Фарма», код ЄДРПОУ 32782574.

19.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення частини права вимоги №19/03-15/3 (далі - Договір №19/03-15/3). Згідно умов цього договору, позивачем було сплачено ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» грошові кошти в розмірі 35500000,00 грн., після сплати вказаних коштів, 20.03.15 до ОСОБА_1 перейшли права вимоги за Кредитним договором № 1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.12, укладеним між Банком та Боржником.

Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 було відступлено право вимагати повернення заборгованості за кредитом в розмірі 35343031,72 грн.

На виконання умов Договору № 19/03-15/3 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» 20.03.15 було укладено договір відступлення права вимоги за договором забезпечення, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстровано в реєстрі за №474 (далі - Договір № 474) (а.с. 25, 26).

Відповідно до умов Договору № 474, ОСОБА_1 було відступлено права вимоги (у тому числі) за наступними договорами забезпечення: Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М., 05.12.12 за реєстровим № 1425; Договором застави товарів в обороті № 1323-02-6 від 26.09.12 укладеного між Банком та ТОВ «Деніс Фарма», код ЄДРПОУ 32782574; Договір застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако К.Л., 05.12.12 за реєстровим № 1751, який укладений між Банком та ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2; Договір застави транспортного засобу, посвідченого Курако К.Л. приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області 05.12.12 за реєстровим № 1752, який укладений між Банком та ПП «Прогресфарм»; Договором поруки №1324-02-5 від 26.09.12, що укладений між Банком та ТОВ «Деніс Фарма», код ЄДРПОУ 32782574; Договором поруки № 1325-02-5 від 26.09.12, що укладений між Банком та фізичною особою ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Причиною спору між сторонами стало на думку позивача недотримання відповідачами вимог ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час укладення Договорів відступлення № 20/03-15/1, та № 20/03-15/2, порушення норм чинного законодавства під час укладення Попередніх договорів, недотримання вимог Закону України «Про заставу» при укладенні оскаржуваних договорів. Також, позивач вважає, що недійсність договорів укладених між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» є підставою недійсності договорів відступлення (Договір №19/03-15/3, Договір №19/03-15/4) укладених в подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс».

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», умовами укладених догорів.

Беручи до уваги те, що позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а має дати належну оцінку відповідним доводам позивача, оскільки відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.09. № 9, якщо сторона посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам.

Судом об'єктивно встановлено, що згідно публічної інформації, відповідно до постанови правління Національного банку України № 190 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду) прийнято рішення від 19.03.15 № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно з яким з 20.03.15 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь». Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці з 20.03.15 по 19.06.15 включно.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 4452, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 зазначеного Закону, на Уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті .

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (ч. 4 ст. 38 Закону № 4452).

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Вказаною ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено виключний перелік підстав, наявність яких (або якої) свідчить про нікчемність правочину (у тому числі договори) неплатоспроможного банку.

Ч. 3 ст. 36 Закону № 4452 передбачено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону № 4452 Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України». Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Враховуючи викладене, положення ч. 3 ст. 36 Закону № 4452 кореспондується з положеннями ст. 34 цього ж Закону, щодо обов'язку Фонду негайно довести до головного банку та до кожного відокремленого підрозділу банку рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Аналіз норм Закону дає можливість дійти висновку, що законодавець фактично встановив, що процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку передбачає ситуацію, при якій уповноважені особи банку не можуть знати про запровадження тимчасової адміністрації до моменту безпосереднього доведення їм такого рішення Фондом.

Уповноважений представник ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» надаючи свої пояснення суду вказав на те, що кошти за відступлення вказаних прав вимоги (та відповідно перехід такого права вимоги до відповідача) відбулося згідно з умовами Попередніх договорів ще 19.03.15, тобто укладення Договорів відступлення здійснювалось лише з метою внесення відповідних змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно Державний реєстр обтяжень рухомого майна щодо переходу від ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» прав іпотекодержателя/заставодержателя за договорами забезпечення.

Оцінюючи доводи представника ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» у сукупності з іншими письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні та показами свідка, поясненнями сторін суд, враховує, що інформація про постанову правління Національного банку України № 190 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та прийняття рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.15 № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» могла бути опублікована на офіційному сайті НБУ (http://www.bank.gov.ua ) та офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) 20.03.15, в другій половині робочого дня, та укладення Договорів відступлення відбулось до моменту доведення такого рішення до головного офісу банку після, що на думку суду свідчить про відсутність порушення вимог Закону № 4452.

Зокрема судом, в якості свідка, було допитано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Бочкарьову А.В., яка повідомила, що 19.03.15 до неї, як приватного нотаріуса, звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», з проханням вчинити нотаріальні дії, а саме: посвідчити договори відступлення права вимоги, які на виконання укладених раніше попередніх договорів, повинні були укладатись між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ПАТ «Банк «Київська Русь»; на підставі договорів, які повинні були укластись між вказаним ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ПАТ «Банк «Київська Русь», та відповідно нотаріально посвідчитись - вчинити необхідні дії, щодо внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний реєстр обтяжень рухомого майна відомостей щодо замінити особи іпотекодержателя/заставодержателя з ПАТ «Банк «Київська Русь» на ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс».

Згідно ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси (у тому числі) вчиняють такі нотаріальні дії - посвідчують правочини.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Свідок пояснила, що дії, направленні на підготовку необхідних договорів, та їх подальше нотаріальне посвідчення, Бочкарьовою А.В. було розпочато близько 14.00 год. 19.03.15. Близько 17.00 год., нотаріусом було надано для остаточного погодження сторонам договори відступлення, на підтвердження переходу до ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» права вимоги за наступними договорами: Кредитним договором №1322-02-1 26.09.12 (в повному обсязі існуючої заборгованості) укладеним з ПП «Прогресфарм»; Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. 05.12.12 за реєстровим №1425; Договором застави товарів в обороті №1323-02-6 від 26.09.12 укладеного ТОВ «Деніс фарма»; Договором застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако К.Л. 05.12.12 за реєстровим № 1751, укладеним фізичною особою з ОСОБА_2; Договором застави транспортного засобу, посвідченого Курако К.Л. приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області 05.12.12 за реєстровим № 1752, укладеного з ПП «Прогресфарм»; Договором поруки №1324-02-5 від 26.09.12, укладеного з ТОВ «Деніс фарма»; Договором поруки №1325-02-5 від 26.09.12, укладеного з фізичною особою ОСОБА_2; Кредитним договором №393-02-1 від 14.03.13 (в розмірі 9 296 319,21 грн.) укладеним з ПП «Прогресфарм»; Договором іпотеки посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. 15.03.13 за реєстровим № 302, укладеним з Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (у вигляді ТОВ); Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. 14.03.13 за реєстровим № 296, укладеним з ТОВ «Деніс Фарма», Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. 06.06.13 за реєстровим № 2327, укладеним з фізичною особою ОСОБА_3; Договором застави товарів в обороті № 394-02-6 від 14.03.13, укладеним з ПП «Прогресфарм»; Договором поруки № 398-02-5 від 14.03.13, укладеним з фізичною особою ОСОБА_2; Договором поруки № 397-02-5 від 14.03.13, укладеним з ТОВ «Фармацевтична фірма «Лідер»; Договором поруки №396-02-5 від 14.03.13, укладеним з Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (у вигляді ТОВ); Договором поруки № 395-02-5 від 14.03.13, укладеним з ТОВ «Деніс Фарма».

Свідок також зазначила, що 19.03.15 близько 17.30 год. сторони угоди підтвердили можливість підписання вказаних договорів відступлення з урахуванням досягнення домовленостей щодо всіх істотних умов.

Із урахуванням вимог чинного законодавства України, на виконання ст. 44 Закону України «Про нотаріат» нотаріус Бочкарьова А.В. пояснила, що нею було здійснено перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб (ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ПАТ «Банк «Київська Русь»), здійснено перевірку повноважень представників вказаних юридичних осіб, було встановлено дійсність намірів сторін вчиняти правочин, а також було отримано підтвердження від ПАТ «Банк «Київська Русь», щодо отримання останнім 19.03.15 від ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» коштів в межах попередніх договорів про відступлення частини права вимоги № 20/03-15/1 та № 20/03-15/2 від 17.03.15, на виконання умов яких і сторони мали намір укласти вказані договори відступлення. 19.03.15 близько 17.45 год., ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» було підписано договори відступлення в простій письмовій формі. Після цього, нотаріусом Бочкарьовою А.В. було розпочато роботу щодо «перенесення» договорів на нотаріальні бланки, підготовку інформації про суми та банківські реквізити для сплати сторонами державного мита за вчинення нотаріальних дій, підготовку заявок для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформації про заміну іпотекодержателя/заставодержателя з ПАТ «Банк «Київська Русь» на ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс». Нотаріус Бочкарьова А.В. зазначила, що оскільки всю вказану роботу вона проводила особисто (без помічника), та з урахуванням великої кількості записів щодо нерухомого майна, які необхідно було зробити, це зайняло багато часу.

Саме тому, всю необхідну інформацію для сплати сторонами державного мита за посвідчення договорів нотаріус Бочкарьова А.В. змогла надати сторонам угоди лише близько 19 год., окрім цього, свідок просила врахувати той факт, що при проведенні перевірки нотаріальних бланків для договорів відступлення, її персональний комп'ютер вийшов з ладу, що позбавило її можливості завершити розпочаті дії, щодо посвідчення угоди.

Свідок - приватний нотаріус Бочкарьова А.В. зазначила, що всі необхідні дії щодо посвідчення договорів відступлення між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (в тому числі фактичне підписання договорів відступлення в простій письмовій формі, перевірка повноважень тощо) було проведено 19.03.15, але з урахуванням великого об'єму роботи, технічної несправності оргтехніки, завершити вказані нотаріальні дії щодо посвідчення правочинів нотаріус зміг завершити 20.03.15, вказана затримка виникла з незалежних від ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» причин.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова А.В., з урахуванням вище викладеного, стверджувала, що Договір відступлення № 20/03-15/1 за реєстровим номером №469 та Договір відступлення № 20/03-15/2 за реєстровим номером № 470 було укладено сторонами відповідно до вимог чинного законодавства, посвідчено нотаріусом Бочкарьовою А.В. з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат», та в порядку передбаченому Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/15 від 22.02.12, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.12 за № 282/20595.

Беручи до уваги пояснення надані ПАТ «Банк «Київська Русь» та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В. які долучено до матеріалів справи, суд приймає до уваги доводи представника ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» про те, що фактичне укладення Договорів відступлення відбулося до моменту опублікування інформації про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» та до моменту доведення такого рішення до головного офісу банку. На думку суду, вказані обставини у їх сукупності свідчать про відсутність підстав нікчемності та відсутність порушення норм Закону № 4452 при укладення між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» 20.03.15 договору №20/03-15/1 (зареєстровано в реєстрі за №469) та договору №20/03-15/2 (зареєстровано в реєстрі за №470).

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась також на те, що у випадку, коли попереднім договором передбачено укладення у майбутньому договору який потребує нотаріального посвідчення, то такий попередній договір повинен укладатися в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, що не було зроблено відповідачами при укладенні Попередніх договорів.

Із наведеною позицією позивача суд не може погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зі змісту наведених норм вбачається, що законодавець чітко визначив, що попередній договір (залежно від форми основного договору) може укладатись або в усній, або в письмовій формі. Чинним законодавством України не визначено форми укладення попереднього договору - письмова форма, яка підлягає нотаріальному посвідченню.

У ст. 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з викладеного, твердження позивача щодо невідповідності Попередніх договорів вимогам ЦК України щодо форми правочину, на думку суду не відповідають положенням чинного законодавства України.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 вказувала також на наявність договору застави №09/ЗМП від 04.03.14, що був укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь» та Національним банком України, відповідно до умов якого предметом застави були майнові права за кредитними договорами, що укладені між Банком і юридичними особами, перелік яких наведений в Додатку 1 до цього договору. Позивач вказував, що права вимоги за кредитними договорами, що були відступлені позивачеві, перебували в заставі НБУ № 09/ЗМП від 04.03.14.

В обгрунтування правових підстав позовних вимог позивача зазначила ч. 2 ст. 16 ЦК України, якою визначено, що одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зі змісту п. 5.3 досліджених Договорів відступлення вбачається, що ПАТ «Банк «Київська Русь» гарантував ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», що права вимоги під заставою (в тому числі перед Національним банком України) не перебувають. Крім того, стороною відповідача було долучено до матеріалів справи витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на підтвердження того, що на момент укладення Договорів відступлення, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не було виявлено записів про обтяження майнових прав за Кредитним договором № 393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.13, Кредитним договором № 1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеним 26.09.12 та відповідними договорами забезпечення.

З урахування встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявність обтяжень на користь НБУ згідно умов договору застави №09/ЗМП від 04.03.14 не впливає на дійсність спірних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У ст. 215 ЦК України визначено випадки та підстави недійсності правочину.

Згідно ч. 1, 2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У судовому засіданні позивачем не було надано суду доказів, які б свідчили, що спірні правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, отримання неправомірної вигоди.

Ст. 514 ЦК України чітко визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, суд вважає, що оскаржувані позивачем договори є дійсними, такими, що були укладені згідно вимог чинного законодавства України, направленими на настання реальних наслідків для сторін, судом також встановлено що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося виконання оскаржуваних договорів, і протилежного позивачем не доведено. Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є дійсним кредитором відносно догорів відступлення укладених із ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс».

На підставі викладеного, ст.ст. 203, 205, 215, 635 ЦК України, ст.ст. 4, 34, 36, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 34, 54 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватного підприємства «Прогресфарм», товариства з обмеженою відповідальністю «Деніс фарма», Медичної фірми «Вікторія» ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними:

- попереднього договору про відступлення частини права вимоги № 20/03-15/1, укладеного 17.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» ;

- попереднього договору про відступлення частини права вимоги № 20/03-15/2, укладеного 17.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс»;

- договору відступлення права вимоги № 20/03-15/1, укладеного 20.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 469;

- договору відступлення права вимоги № 20/03-15/2, укладеного 20.03.15 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 470;

- договору відступлення права вимоги № 19/03-15/3, укладеного 19.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1;

- договору відступлення частини права вимоги № 19/03-15/4, укладеного 19.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1;

- договору відступлення права вимоги за договором забезпечення, укладеного 20.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 474;

- договору відступлення права вимоги за договором забезпечення, укладений 20.03.15 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 475.

- застосування наслідків недійсності правочинів, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко