Рішення

від 13.07.2015 по справі 902/611/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 липня 2015 р. Справа № 902/611/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства "Імпульс-ВВ", м.Жмеринка, Вінницька область

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013", м.Жмеринка, Вінницька область

Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон", м.Миколаїв

про стягнення 154 535 грн 37 коп. заборгованості

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників :

позивача : Захарчук Максим Володимирович, довіреність від 15.01.2015 р., паспорт серії АВ № 991987 виданий Ленінським РВ УДМС України у Вінницькій області 31.08.2012 р.

відповідача 2: Голубенко Дмитро Констянтинович, довіреність №409 від 15.12.2014 р., паспорт серії ЕО № 924000 виданий Центральним РВ ММУ УМВС у Миколаївській області 13.06.2001 р.

Представник відповідача 1 не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Імпульс-ВВ" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" та Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про стягнення 154 535 грн 37 коп. заборгованості

Ухвалою суду від 30.04.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/611/15 та призначено до розгляду на 04.06.2015 р.

З метою витребування від сторін додаткових документів розгляд справи ухвалою від 04.06.2015 р. відкладено до 17.06.2015 р.

15.06.2015 р. відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, яким відповідач 2 заперечує щодо задоволення позову з мотивів викладених в ньому.

17.06.2015 р. позивачем на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2015 р. подано додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.06.2015 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням відповідача 2 та відкладено розгляд справи на 08.07.2015 р.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, витребуваних доказів не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 17.06.2015 р., яка надсилалась за його юридичною адресою рекомендованою кореспонденцією.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 08.07.2015 р. судом оголошувалась перерва в межах дня з метою надання представнику позивача часу для надання оригіналів документів для дослідження останніх в судовому засіданні.

В судовому засіданні 08.07.2015 р. представником позивача заявлено в усному порядку клопотання про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів господарської справи № 902/520/14.

Ухвалою від 08.07.2015 р. розгляд справи відкладено до 13.07.2015 р. з огляду на неподання позивачем в повному обсязі оригіналів документів долучених в копіях до матеріалів справи, а також заявлене клопотання про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів господарської справи № 902/520/14 яке судом задоволено.

Відповідач 1 в судове засідання 13.07.2015 р. не з'явився, документів витребуваних ухвалами суду не надав.

13.07.2015 р. до суду надійшла заява відповідача 1 про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 13.07.2015 р. представником відповідача 2 подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав неподання позивачем ряду витребуваних доказів.

В судовому засіданні 13.07.2015 р. оголошувалась перерва в межах дня з метою підготовки представником позивача письмових пояснень щодо дати укладення договору поруки та обгрунтованості заявленого розміру боргу.

Розглянувши клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту клопотання відповідача останнє мотивоване неподанням позивачем на вимогу суду копії свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації "Охоронника" чи "Охоронця".

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою від 17.06.2015 р. від позивача було витребувано, з поміж іншого, свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації "Охоронника" та "Охоронця" працівникам, які були залучені до охорони об'єктів ТОВ СП "Нібулон" по позову.

07.07.2015 р. до суду на виконання ухвали від 17.06.2015 р. позивачем надано додаткове письмове пояснення в якому останній посилаючись на факти встановлені при розгляді справи № 902/250/14 вказує на відсутності порушень в його діяльності при проведенні позапланової перевірки з питань дотримання Ліцензійних умов Управлінням МВС України, а також на те, що відсутність кваліфікаційних вимог охоронця у персоналу не є підставою для звільнення відповідача 2 від наданих послуг.

В п.4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивачем на виконання ухвали від 17.06.2015 р. надано письмове пояснення в якому обгрунтовано причини неподання витребуваних доказів, в т.ч. і свідоцтв про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації "Охоронника" та "Охоронця" працівникам, які були залучені до охорони об'єктів ТОВ СП "Нібулон" по позову.

Оцінюючи підставу та предмет заявленого позову в сукупності із запереченнями на нього наданими відповідачем 2 суд дійшов висновку про те, що відсутність витребуваних свідоцтв про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації "Охоронника" та "Охоронця" працівникам, які були залучені до охорони об'єктів ТОВ СП "Нібулон" по позову не перешкоджає прийняттю рішення у даній справі за наявними у ній документами.

З врахуванням наведеного вище, а також приймаючи до уваги те, що застосування процесуального інституту у вигляді залишення позову без розгляду належить до виключної прерогативи суду і його вжиття не ставиться у залежність від подання відповідного клопотання учасника судового процесу суд дійшов висновку про відхилення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, матеріали господарської справи № 902/250/14, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Виходячи із змісту заявленого позову судом встановлено, що предметом заявленого позову являється вимога про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в розмірі 154 535,37 грн.

В якості підстави позовних вимог позивач посилається на наявність укладених з відповідачем 2 в 2012-2013 роках договорів про надання послуг з охорони, їх фактичне виконання та неоплату наданих послуг відповідачем 2, а також наявність укладеного з відповідачем 1 договору поруки відповідно до якого відповідач 1 поручався за повне та своєчасне виконання зобов'язань відповідачем 2 по договорам про надання охоронних послуг.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву проти заявленого позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити у повному обсязі з наступних підстав:

- відповідачем 2 не було підписані акти виконаних робіт, які були надіслані позивачем для підписання в зв'язку з відсутністю інформації про повний обсяг наданих послуг та їх документальне підтвердження;

- стосовно належності виконання позивачем зобов'язання за договорами існують обгрунтовані сумніви, оскільки під час їх дії неодноразово фіксувались масові виломи та пошкодження початків кукурудзи, недостатність кількості працівників охорони на об'єктах охорони тощо;

- неподання звітів про виконану роботу свідчить про відсутність підстав для оплати по наданих послугах за договорами від 07.08.2013 р. № 1667-4/6-13/57, № 1667-5/6-13/57;

- за договорами від 01.02.2012 р. № 0102/20У, від 22.10.2012 р. № 29-1, від 01.11.2012 р. № 131 зобов'язання по оплаті послуг відсутнє, оскільки сторонами було укладено угоди про їх розірвання (а.с.32-39, т.2).

Відповідачем 1 не подано ні відзиву, ні письмових пояснень щодо заявленого позову.

Досліджуючи та встановлюючи фактичні обставини спору судом встановлено, що між Приватним підприємством "Імпульс - ВВ" (Охорона) та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (Власник) укладено ряд договорів про надання послуг з охорони, а саме:

- договір від 01.02.2012 р. № 0102/20У про надання послуг з охорони об'єкта (а.с.78-83, т.1);

договір від 22.10.2012 р. № 29-1 про надання послуг з охорони об'єкта (а.с.41-47, т.1);

- договір від 01.11.2012 р. № 131 про надання послуг з охорони об'єкта (а.с.60-66, т.1);

- договір від 07.08.2013 р. № 1667-3/6-13/57 про надання послуг з охорони господарських об'єктів (а.с.95-96, т.1);

- договір від 07.08.2013 р. № 1667-4/6-13/57 про надання послуг з охорони господарських об'єктів (а.с.23-25, т.1);

договір від 07.08.2013 р. № 1667-5/6-13/57 про надання послуг з охорони господарських об'єктів (а.с.32-33, т.1).

Порівняння змісту вказаних договорів свідчить про те, що договори від 01.02.2012 р. № 0102/20У, від 22.10.2012 р. № 29-1, від 01.11.2012 р. № 131 в одному випадку та договори від 07.08.2013 р. № 1667-3/6-13/57, № 1667-4/6-13/57, № 1667-5/6-13/57містять аналогічні положення (окрім об'єктів охорони).

Розглядаючи вказаний спір судом встановлено наступні фактичні обставини по кожному із договорів.

1. За умовами договору від 01.02.2012 р. № 0102/20У про надання послуг з охорони об'єкта Власник передає, а Охорона приймає 01.02.2012 р. та забезпечує цілодобову охорону виробничого комплексу Власника розташованого за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с.Кам'янка, вул.Вокзальна, 11а (ТОВ СП "Нібулон" філія "Смотрич") (п.1.1 Договору).

Згідно п.3.1 Договору вартість Охоронних послуг становить 23 497,00 грн за місяць.

В кінці кожного місяця надання Охоронних послуг, Охорона надає Власнику "Акт прийому-передачі виконаних робіт" в двох екземплярах та Звіт щодо забезпечення схоронності ТМЦ виявлених порушень з аналізом загальної ситуації на Об'єкті, що охороняється. Власник зобов'язаний прийняти зазначені вище акти виконаних робіт та Звіт, підписати акт, або надіслати мотивовану відмову в прийнятті наданих послуг впродовж 5 банківських діб з дати отримання цих актів. Оплата за надані Охоронні послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акта виконаних робіт на підставі рахунку, наданого Охороною, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони (п.п.3.2-3.4 Договору).

Судом встановлено, що за період з 01.02.2012 р. по 30.09.2013 р. сторонами за вказаним договором було підписано акти виконаних робіт, які оплачені Власником на загальну суму 469 940,00 грн, що підтверджується наявними у справі актами наданих послуг, банківськими виписками, довідкою відділення № 44 АТ "УкрСиббанк" від 22.05.2015 р. № 48/44 тощо.

За твердженням позивача за вказаним Договором за період з 01.10.2012 р. по 06.12.2013 р. ним надано Охоронні послуги Власнику на суму 51 616,36 грн, який не підписав відповідні акти наданих послуг та не провів їх оплату.

06.12.2013 р. сторонами підписано угоду про розірвання Договору № 0102/20У від 01.02.2012 р. в п.1 1 якої визначено умови цього розірвання (а.с.93-94, т.1).

2. За умовами договору від 22.10.2012 р. № 29-1 про надання послуг з охорони об'єкта Власник передає, а Охорона приймає та забезпечує цілодобову охорону єдиного виробничого комплексу Власника розташованого за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт Великі Коровинці, вул.Бердичівська, 80-Б (ТОВ СП "Нібулон" філія "Тетерів") (п.1.1 Договору).

Згідно п.3.1 Договору вартість Охоронних послуг становить 23 497,00 грн за місяць.

В кінці кожного місяця надання Охоронних послуг, Охорона надає Власнику "Акт прийому-передачі виконаних робіт" в двох екземплярах та Звіт щодо забезпечення схоронності ТМЦ виявлених порушень з аналізом загальної ситуації на Об'єкті, що охороняється. Власник зобов'язаний прийняти зазначені вище акти виконаних робіт та Звіт, підписати акт, або надіслати мотивовану відмову в прийнятті наданих послуг впродовж 5 банківських діб з дати отримання цих актів. Оплата за надані Охоронні послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акта виконаних робіт на підставі рахунку, наданого Охороною, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони (п.п.3.2-3.4 Договору).

Судом встановлено, що за період з 30.11.2012 р. по 30.09.2013 р. сторонами за вказаним договором було підписано акти виконаних робіт, які оплачені Власником на загальну суму 276 831,94 грн, що підтверджується наявними у справі актами наданих послуг, банківськими виписками, довідкою відділення № 44 АТ "УкрСиббанк" від 22.05.2015 р. № 48/44 тощо.

За твердженням позивача за вказаним Договором за період з 01.10.2012 р. по 04.12.2013 р. ним надано Охоронні послуги Власнику на суму 50 075,57 грн, який не підписав відповідні акти наданих послуг та не провів їх оплату.

04.12.2013 р. сторонами підписано угоду про розірвання Договору № 29-1 від 22.10.2012 р. в п.1 1 якої визначено умови цього розірвання (а.с.58-59, т.1).

При підписанні сторонами 04.12.2013 р. акту прийому-передачі об'єкту з-під охорони сторонами зафіксовано неробочий стан рації (а.с.48, т.1).

3. За умовами договору від 01.11.2012 р. № 131 про надання послуг з охорони об'єкта Власник передає, а Охорона приймає та забезпечує цілодобову охорону єдиного виробничого комплексу Власника розташованого за адресою: Київська область, Тетіївський район, с.Денихівка, вул.Кагатна, 3 (ТОВ СП "Нібулон" філія "Денихівка") (п.1.1 Договору).

Згідно п.3.1 Договору вартість Охоронних послуг становить 23 497,00 грн за місяць.

В кінці кожного місяця надання Охоронних послуг, Охорона надає Власнику "Акт прийому-передачі виконаних робіт" в двох екземплярах та Звіт щодо забезпечення схоронності ТМЦ виявлених порушень з аналізом загальної ситуації на Об'єкті, що охороняється. Власник зобов'язаний прийняти зазначені вище акти виконаних робіт та Звіт, підписати акт, або надіслати мотивовану відмову в прийнятті наданих послуг впродовж 5 банківських діб з дати отримання цих актів. Оплата за надані Охоронні послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акта виконаних робіт на підставі рахунку, наданого Охороною, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони (п.п.3.2-3.4 Договору).

Судом встановлено, що за період з 30.11.2012 р. по 30.09.2013 р. сторонами за вказаним договором було підписано акти виконаних робіт, які оплачені Власником на загальну суму 258 467,00 грн, що підтверджується наявними у справі актами наданих послуг, банківськими виписками, довідкою відділення № 44 АТ "УкрСиббанк" від 22.05.2015 р. № 48/44 тощо.

За твердженням позивача за вказаним Договором за період з 01.10.2012 р. по 03.12.2013 р. ним надано Охоронні послуги Власнику на суму 49 305,18 грн, який не підписав відповідні акти наданих послуг та не провів їх оплату.

03.12.2013 р. сторонами підписано угоду про розірвання Договору № 131 від 01.11.2012 р. в п.1 1 якої визначено умови цього розірвання (а.с.56-57, т.2).

4. За умовами договору від 07.08.2013 р. № 1667-3/6-13/57 про надання послуг з охорони господарських об'єктів Власник зобов'язується передати, а Охорона прийняти з 09.08.2013 р. й забезпечити цілодобову охорону сільськогосподарських угідь, зайнятих під посівами кукурудзи філії "Бистрицька" ТОВ "СП "Нібулон", розташованої за адресою: Житомирська область, Ружинський район. с.Бистрик, вул.Молодіжна 12, загальною площею 822,77 га - кукурудзи, що йменуються в подальшому "Об'єктами, що охороняються", або "Об'єктами", а також товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), включаючи, але не обмежуючись сільськогосподарською продукцією, автомобільною технікою, паливно-мастильними матеріалами, що знаходяться на території цих Об'єктів (п.1.1 Договору).

Для контролю за схоронністю врожаю та сільськогосподарської техніки на полях Власника, Охорона має у своєму розпорядженні власні авто-, мото- транспорт (п.1.2 Договору).

Зазначена цілодобова охорона Об'єктів і ТМЦ далі іменуються Охоронними послугами. Охоронні послуги, згідно з Договором, включають в себе організацію цілодобової охорони від розкрадань, знищення, псування й т.д. Об'єктів, що охороняються та ТМЦ, що на них розташовані (п.1.3 Договору).

Після закінчення збирання врожаю на кожному полі і складання відповідних актів передбачених п.п.2.1, 2.2, додатків до них, Охороною направляється Власникові для подальшого оформлення Акт прийому-передачі наданих Охоронних послуг в двох екземплярах - по одному для кожної із сторін (п.3.1 Договору).

Власник зобов'язаний підписати акт Акт прийому-передачі наданих Охоронних послуг або направити мотивовану відмову від приймання строк не пізніше 5 робочих днів з моменту надання йому Охороною зазначеного вище акту (п.3.2 Договору).

Вартість Охоронних послуг становить 80,00 грн, без ПДВ за один гектар угідь, що фактично охоронялись, за весь період охорони до повного збирання врожаю. Загальна сума договору становить 65 822,00 грн (без ПДВ) (п.4.1 Договору).

Розрахунки між Охороною і Власником здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Актів прийому-передачі наданих Охоронних послуг і надання Охороною рахунків. Розрахункові платежі Власника за Договором вважаються виконаними в момент списання коштів з банківського рахунку Власника (п.4.2 Договору).

Судом встановлено, що при передачі полів з-під охорони сторонами було зафіксовано виломи, пошкодження початків кукурудзи на полях, що призвело до недоотримання врожаю в зв'язку з чим сторонами складено акт про встановлення збитків на суму 187 826,43 грн (а.с.103, т.1).

З урахуванням вартості наданих послуг загальна сума збитків за вказаним Договором становить 122 004,43 грн (187 826,43-65 822,00).

5. За умовами договору від 07.08.2013 р. № 1667-4/6-13/57 про надання послуг з охорони господарських об'єктів Власник зобов'язується передати, а Охорона прийняти з 15.08.2013 р. й забезпечити цілодобову охорону сільськогосподарських угідь, зайнятих під посівами кукурудзи філії "Чуднівська" ТОВ "СП "Нібулон", розташованої за адресою: Житомирська область, с.Тютюники, вул.Героя Лонського, 2, загальною площею 1 609,98 га - кукурудзи, що йменуються в подальшому "Об'єктами, що охороняються", або "Об'єктами", а також товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), включаючи, але не обмежуючись сільськогосподарською продукцією, автомобільною технікою, паливно-мастильними матеріалами, що знаходяться на території цих Об'єктів (п.1.1 Договору).

Для контролю за схоронністю врожаю та сільськогосподарської техніки на полях Власника, Охорона має у своєму розпорядженні власні авто-, мото- транспорт (п.1.2 Договору).

Зазначена цілодобова охорона Об'єктів і ТМЦ далі іменуються Охоронними послугами. Охоронні послуги, згідно з Договором, включають в себе організацію цілодобової охорони від розкрадань, знищення, псування й т.д. Об'єктів, що охороняються та ТМЦ, що на них розташовані (п.1.3 Договору).

Після закінчення збирання врожаю на кожному полі і складання відповідних актів передбачених п.п.2.1, 2.2, додатків до них, Охороною направляється Власникові для подальшого оформлення Акт прийому-передачі наданих Охоронних послуг в двох екземплярах - по одному для кожної із сторін (п.3.1 Договору).

Власник зобов'язаний підписати акт Акт прийому-передачі наданих Охоронних послуг або направити мотивовану відмову від приймання строк не пізніше 5 робочих днів з моменту надання йому Охороною зазначеного вище акту (п.3.2 Договору).

Вартість Охоронних послуг становить 80,00 грн, без ПДВ за один гектар угідь, що фактично охоронялись, за весь період охорони до повного збирання врожаю. Загальна сума договору становить 128 719,00 грн (без ПДВ) (п.4.1 Договору).

Розрахунки між Охороною і Власником здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Актів прийому-передачі наданих Охоронних послуг і надання Охороною рахунків. Розрахункові платежі Власника за Договором вважаються виконаними в момент списання коштів з банківського рахунку Власника (п.4.2 Договору).

Судом встановлено, що при передачі полів з-під охорони сторонами було зафіксовано виломи, пошкодження початків кукурудзи на полях, що призвело до недоотримання врожаю в зв'язку з чим сторонами складено акт про встановлення збитків на суму 27 565,43 грн (а.с.26, т.1).

За твердженням позивача за вказаним Договором акт наданих Власнику Охоронних послуг за вирахуванням суми збитків (101 153,57 грн) останнім не підписано та не проведено їх оплату.

6. За умовами договору від 07.08.2013 р. № 1667-5/6-13/57 про надання послуг з охорони господарських об'єктів Власник зобов'язується передати, а Охорона прийняти з 10.08.2013 р. й забезпечити цілодобову охорону сільськогосподарських угідь, зайнятих під посівами кукурудзи філії "Романівська" ТОВ "СП "Нібулон", розташованої за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт Романів, вул.Червоноармійська, 24, загальною площею 424,30 га - кукурудзи, що йменуються в подальшому "Об'єктами, що охороняються", або "Об'єктами", а також товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), включаючи, але не обмежуючись сільськогосподарською продукцією, автомобільною технікою, паливно-мастильними матеріалами, що знаходяться на території цих Об'єктів (п.1.1 Договору).

Для контролю за схоронністю врожаю та сільськогосподарської техніки на полях Власника, Охорона має у своєму розпорядженні власні авто-, мото- транспорт (п.1.2 Договору).

Зазначена цілодобова охорона Об'єктів і ТМЦ далі іменуються Охоронними послугами. Охоронні послуги, згідно з Договором, включають в себе організацію цілодобової охорони від розкрадань, знищення, псування й т.д. Об'єктів, що охороняються та ТМЦ, що на них розташовані (п.1.3 Договору).

Після закінчення збирання врожаю на кожному полі і складання відповідних актів передбачених п.п.2.1, 2.2, додатків до них, Охороною направляється Власникові для подальшого оформлення Акт прийому-передачі наданих Охоронних послуг в двох екземплярах - по одному для кожної із сторін (п.3.1 Договору).

Власник зобов'язаний підписати акт Акт прийому-передачі наданих Охоронних послуг або направити мотивовану відмову від приймання строк не пізніше 5 робочих днів з моменту надання йому Охороною зазначеного вище акту (п.3.2 Договору).

Вартість Охоронних послуг становить 80,00 грн, без ПДВ за один гектар угідь, що фактично охоронялись, за весь період охорони до повного збирання врожаю. Загальна сума договору становить 33 944,00 грн (без ПДВ) (п.4.1 Договору).

Розрахунки між Охороною і Власником здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Актів прийому-передачі наданих Охоронних послуг і надання Охороною рахунків. Розрахункові платежі Власника за Договором вважаються виконаними в момент списання коштів з банківського рахунку Власника (п.4.2 Договору).

Судом встановлено, що при передачі полів з-під охорони сторонами було зафіксовано виломи, пошкодження початків кукурудзи на полях, що призвело до недоотримання врожаю в зв'язку з чим сторонами складено акт про встановлення збитків на суму 9 554,88 грн (а.с.35, т.1).

За твердженням позивача за вказаним Договором акт наданих Власнику Охоронних послуг за вирахуванням суми збитків (24 389,12 грн) останнім не підписано та не проведено їх оплату.

Враховуючи наведене вище, заявлена до стягнення сума боргу складається із сум заборгованостей по кожному із договорів окремо із врахуванням сум погоджених сторонами збитків при передачі об'єктів з-під охорони, а саме: за договором від 01.02.2012 р. № 0102/20У - 51 616,36 грн; за договором від 22.10.2012 р. № 29-1 - 50 075,57 грн; за договором від 01.11.2012 р. № 131 - 49 305,18 грн; за договором від 07.08.2013 р. № 1667-3/6-13/57 - 122 004,43 грн збитки; за договором від 07.08.2013 р. № 1667-4/6-13/57 -101 153,57 грн; за договором від 07.08.2013 р. № 1667-5/6-13/57 - 24 389,12 грн.

Судом встановлено, що починаючи з жовтня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" за договорами від 01.02.2012 р. № 0102/20У, від 22.10.2012 р. № 29-1, від 01.11.2012 р. № 131 в односторонньому порядку відмовилося від взятих на себе зобов'язань щодо підписання актів наданих послуг та їх оплати.

За договорами від 07.08.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" акти наданих послуг не підписало та не провело їх оплату взявши участь з позивачем лише в оформленні актів прийняття полів з-під охорони та актів визначення розміру збитків.

Із матеріалів досліджених судом справ слідує, що позивачем на адресу відповідачів направлено вимогу від 15.02.2014 р. з проханням провести розрахунок за надані згідно вказаних вище договорів послуги, яка отримана Власником 17.02.2015 р. (а.с.128-134, т.1, а.с.40-44, т.2).

Суд зазначає, що до вказаної вимоги позивачем було долучено акти наданих послуг, звіти про виконані роботи, акти про встановлення збитків, рахунки-фактури та акти прийому-передачі об'єктів під охорону та з-під охорони тощо.

Листом від 21.02.2014 р. відповідач 2 повідомив позивача про недоліки в оформленні звітів про виконану роботу, необхідність їх приведення до умов Договорів, а також необхідність врегулювання питання відшкодування завданих йому збитків після чого можливий розгляд актів наданих послуг (а.с.135, т.1, а.с.45-46, т.2).

Непроведення оплати після направлення вимоги, непідписання відповідачем 2 актів наданих послуг спонукали позивача звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договорів укладених між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідачі не подали до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення наведені відповідачем 2 у його відзиві оцінюються судом критично, оскільки є юридично неспроможними та не спростовують правомірності заявленого позову.

Зокрема посилання відповідача 2 на непідписання ним актів наданих послуг не може слугувати підставою для звільнення його від обов'язку щодо оплати наданих фактично послуг і не може свідчити про фактичне ненадання таких послуг позивачем .

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за період дії договорів виконувались свої зобов'язання по наданню послуг охорони , доказом чого є підписані акти наданих послуг, банківські виписки та довідка банку, акти взяття під охорону Об'єктів Охороною, акт передачі полів з-під охорони, акти визначення збитків, табелі чергування, табелі обліку робочого часу, штатний розпис, відомості на виплату заробітної плати, накази про відрядження, договори про надання послуг із охорони майна, журнали обліку в'їзду та виїзду автомобілів, журнал обліку перевірок, накази про прийом на роботи охоронців, копії паспортів, журнал гаражування, журнал в'їзду та виїзду автомобілів матеріальних цінностей, журнал передачі зміни службою охорони, журнал несення служби, журнал прийому-здачі приміщень під охорону, журнал відвідування сторонніх осіб, журнал видачі ключів, журнал видачі-здачі радіостанцій, журнал перевірки вантажного автотранспорту тощо.

Слід зауважити, що сторонами власне не заперечується факт надання послуг , але при цьому відповідачем 2 як у відзиві на позовну заяву так і усних поясненнях 2 висловлювалось заперечення проти кількості та якості наданих охоронних послуг з суттєвим відхиленням від договірних умов з причин недостатності штатних одиниць охоронців для забезпечення належної охорони об'єктів, відсутності в останніх авто, мото техніки тощо.

Однак матеріалами справи спростовується відсутність у позивача транспортних засобів.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що умовами п.2.3 договорів від 07.08.2013 р. встановлювалось, що Охорона здійснюється позивачем в кількості визначеній ним за погодженням із службою охорони Власника .

Матеріали справи не містять доказів погодження між сторонами кількості охоронців, а також висловлення будь-яких зауважень позивачу з приводу недостатності кількості охоронців та необхідності збільшення їх чисельності зі сторони Власника під час дії вказаних договорів .

Неналежне виконання зобов'язанння, його порушення згідно з приписами п.4 ст.611 ЦК України можуть слугувати підставою для відшкодування збитків, що також передбачено умовами укладених між сторонами договорів.

Суд зауважує, що неякісне виконання послуг за договорами від 07.08.2013 р. призвело до зменшення розміру оплати наданих послуг на суму встановлену в актах визначення розміру збитків , з чим безапеляційно погодився позивач.

Стосовно посилання відповідача 2 на розірвання договорів від 01.02.2012 р. № 0102/20У, від 22.10.2012 р. № 29-1, від 01.11.2012 р. № 131 як на підставу для припинення зобов'язань за вказаними договорами з огляду на приписи ст.653 ЦК України суд вважає необхідним зазначити наступне.

У ч.ч. 1, 2 ст.202 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань на чому наголошено в п.1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р.

З огляду на викладене, суд з огляду на зміст угод про розірвання договорів приходить до висновку про те, що зобов'язання сторін договорами від 01.02.2012 р. № 0102/20У, від 22.10.2012 р. № 29-1, від 01.11.2012 р. № 131 в зв'язку з їх розірванням припинились на майбутнє.

При цьому суд зауважує, що обумовлення в угодах про розірвання договорів про припинення всіх обов'язків, що виникли на підставі договорів не носить чіткого та конкретного виразу про припинення зобов'язань, які залишились невиконаними до моменту їх розірвання .

Слід також зазначити, що з огляду на заявлення позову не тільки до відповідача 2 за укладеними договорами, а і до Поручителя (відповідач 1) за Договором поруки від 01.09.2013 р., судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

Зокрема ч.ч. 1, 2 ст.543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на те, що до матеріалів даної справи позивачем було долучено примірник договору поруки від 01.08.2013 р. суд приймає до уваги письмове пояснення останнього в якому вказано про допущення описки в даті даного договору, оскільки вірною датою є 01.09.2013 р.

Слід вказати, що факт укладення договору поруки між позивачем та відповідачем 1 саме 01.09.2013 р. було встановлено під час розгляду справи № 902/250/14, а тому вказаний факт в силу приписів ст.35 ГПК України являється преюдиційним при вирішенні даного спору.

З огляду на викладене вище позовні вимоги щодо стягнення солідарно заборгованості з відповідачів по наданим охоронним послугам в розмірі 154 535,37 грн підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Задовольняючи позов в заявленому позивачем розмірі суд, приймаючи до уваги те, що визначення ціни позову належить до виключної компетенції позивача, з огляду на акт складений по договору від 22.10.2012 р. № 29-1 стосовно неробочої рації взяв до уваги письмові пояснення позивача від 13.07.2015 р. та положення розділу 5 Договору в якому визначено порядок та процедуру відшкодування збитків заподіяних Охороною Власнику, в т.ч. і знищенням, псуванням майна.

Зокрема п.п.5.4, 5.6, 5.8, 5.9 Договору встановлено, що факти крадіжок, а також знищення чи пошкодження майна Власника встановлюється органами дізнання, слідства, судом, або службовим розслідуванням за участю представників Сторін. При наявності заяви Власника (письмово) про заподіяні збитки відповідальні працівники Охорони зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново після прибуття представників Сторін на місце події. Відшкодування Власнику заподіяних з вини Охорони збитків здійснюються Охороною за претензією Власника згідно з постановою органу дізнання, висновком службового розслідування, або вироком суду, який встановив факт крадіжки, знищення або пошкодження майна . До суми, що підлягає відшкодуванню, включається вартість викраденого, пошкодженого або знищеного майна по ціні придбання (виготовлення) такого ж, або аналогічного за своїм походженням, якістю, споживчими характеристиками тощо майна, встановленої на дату складання претензії на адресу Охорони, або фактичних витрат, здійснених Власником для відновлення пошкодженого майна.

Як вбачається доказів проведення службового розслідування, заявлення претензії Власником до Охорони з цього приводу матеріали справи не містять.

Вказане не позбавляє права Власника захистити своє порушене право у відповідності до вказаних вище положень Договору.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем з власної ініціативи було зменшено ціну позову на суму збитків за договором від 07.08.2013 р. № 1667-3/6-13/57 на суму 122 004,43 грн.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

При прийнятті рішення судом враховано п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" згідно якого сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В даному випадку позивачу слід повернути 00,01 грн надмірно сплаченого судового збору виходячи з того, що ціна позову становить 154 535,37 грн, розмір сплаченого судового збору повинен становити 3 090,71 грн., тоді як сплачено 3 090,72 грн (платіжне доручення № 50 від 22.04.2015 р.).

Повертаючи судовий збір позивачу судом враховано положення п.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до якого питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції).

13.07.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013", вул. Асмолова, 101, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100 (ідентифікаційний код-38239887) та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002 (ідентифікаційний код-14291113) на користь Приватного підприємства "Імпульс-ВВ", вул. Асмолова, 101-А, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100 (ідентифікаційний код-34898001) - 154 535 грн 37 коп. - заборгованості та 3 090 грн 71 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Приватного підприємства "Імпульс-ВВ", вул. Асмолова, 101-А, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100 (ідентифікаційний код-34898001) судовий збір в розмірі 00 грн 01 коп. , сплачений платіжним дорученням № 50 від 22.04.2015 р.

5. Копію рішення надіслати відповідачу 1 рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Повне рішення складено 20 липня 2015 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу 1 - вул.Асмолова, 101, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100.