Ухвала

від 20.07.2015 по справі 904/4014/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.07.15р. Справа № 904/4014/15

За позовом Прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації (смт. Петриківка, Петриківського району, Дніпропетровської області)

до Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орінея" (м. Дніпропетровськ)

про зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 81,4 га, вартістю 147 968 920 грн., яка знаходиться на території Іванівської сільської ради

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від прокуратури: Несевря Д.С. - прокурор відділу (довіреність №05/2-1169вих-15)

від позивача: не з'явився

від відповідача: Вошколуп В.Г. - представник (довіреність № 22 від 23.12.2014)

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації (далі - позивач), в якому просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Енергогідромеханізація" (далі - відповідач) повернути земельну ділянку загальною площею 81,4 га, вартістю 147 968 920 грн., яка знаходиться на території Іванівської сільської ради позивачу у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строк дії договору оренди землі від 01.08.2005, укладеного між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) закінчився 31.12.2014 та в порушення вимог законодавства та умов договору відповідач не повернув земельну ділянку позивачеві за актом приймання-передачі. Крім того, прокурор посилається на те, що право власності на нерухоме майно, яке розташовано на спірній земельній ділянці перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінея".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 11.06.2015.

У судове засідання 11.06.2015 з'явилися прокурор та представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але електронною поштою надіслав лист, в якому повідомляв про відсутність в Петриківській районній державній адміністрації спеціаліста сектору правового забезпечення (вакансія) та просив суд розглядати справу без участі його представника та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, витребуваних ухвалою суду від 12.05.2015 документів не надав. При цьому, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994525673839 (4901900547775), що повернуло до господарського суду з відміткою про отримання ним ухвали суду 05.06.2015.

Прокурором у судовому засіданні 11.06.2015 викладено зміст позовних вимог, наведено доводи в його обґрунтування.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.06.2015 повідомив, що на теперішній час ним вживаються заходи щодо мирного врегулювання спору.

Крім того, під час розгляду справи з'ясувалося, що з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, існує необхідність витребувати додаткові докази.

Крім того, представником відповідача було подане клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване необхідністю надання сторонам часу для мирного врегулювання спору. Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

При цьому, прокурором у судовому засіданні 11.06.2015 було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребування від третьої особи докази звернення до позивача із заявою про виділення земельної ділянки під користування належним йому майном.

Так, ухвалою суду від 11.06.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.07.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Представник позивача у судове засідання 01.07.2015 не з'явився, але електронною поштою надіслав лист, в якому повідомляв про відсутність в Петриківській районній державній адміністрації спеціаліста сектору правового забезпечення (вакансія) та просив суд розглядати справу без участі його представника та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник третьої особи у судове засідання 01.07.2015 також не з'явився, проте надіслав витребувані судом документи.

Від третьої особи надійшли пояснення (вх. суду 41372/15 від 25.06.2015), в яких він зазначає, що не володіє інформацією відносно того, чи повернув відповідач спірну земельну ділянку позивачу після закінчення строку дії договору оренди та чи підписав відповідний акт приймання - передачі землі. Також, у поясненнях зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Орінея" письмово зверталась до Іванівської сільської ради Петриківського району, Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Дніпропетровської обласної державної адміністрації з проханням розглянути питання про погодження та/або надання у користування на умовах оренди спірної земельної ділянки.

Від прокурора по електронній пошті надійшли письмові пояснення (вх. суду 41933/15 від 30.06.2015) щодо строку дії договору оренди землі від 01.08.2015, в яких він зазначає, що строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2014, як зазначено у пункті 5 договору.

У судове засідання 01.07.2015 з'явилися прокурор та представник відповідача.

Представником відповідача викладено заперечення на позовну заяву та надано відзив на позов (вх. суду 42432/15 від 01.07.2015), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що його вина у неповерненні земельної ділянки після спливу строку оренди відсутня, оскільки відповідач сам намагався повернути земельну ділянку, звертаючись з листами до позивача. Однак відповіді на ці листи не отримав. Крім того, відповідач не погоджується з зазначеною ціною позову у розмірі 147 968 920 грн., з посиланням на довідку Правобережної товарної біржі, оскільки вартість спірної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) зазначена в пункту 4 спірного договору у розмірі 78 582 грн. 50 коп., проте зроблена оцінка Правобережною товарною біржею не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку земель" та відповідно, не може бути належним доказом оцінки вартості спірної земельної ділянки.

Також 01.07.2015 представником відповідача було подане клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 01.07.2015 клопотання відповідача було задоволено та строк вирішення спору продовжено на 15 днів, терміном до 22.07.2015.

Так, ухвалою суду від 01.07.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 20.07.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Зокрема, ухвалою суду від 01.07.2015 було зобов'язано прокурора, позивача та відповідача надати розпорядження голови райдержадміністрації від 25.07.2005 № 211-р-05 "Про надання земель в оренду" (засвідчену належним чином копії для долучення до матеріалів справи).

У судове засідання 20.07.2015 з'явилися прокурор та представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання 20.07.2015 не з'явився, але електронною поштою надіслав лист, в якому повідомляв про відсутність в Петриківській районній державній адміністрації спеціаліста сектору правового забезпечення (вакансія) та просив суд розглядати справу без участі його представника та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства. Вимоги ухвали суду від 01.07.2015 позивачем не були виконані.

Від прокуратури 08.07.2015 надійшло клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що відповідно до акту прийому-передачі до договору оренди землі 104/3 від 01.08.2005 спірна земельна ділянка відповідачем 06.07.2015 була повернута позивачу.

Крім того, від відповідача 20.07.2015 надійшло клопотання (вх. суду 47001/15 від 20.07.2015), в якому він також повідомляє суд, що 06.07.2015 за клопотанням відповідача позивачем було прийняте розпорядження № Р-396/10/343-15 "Про припинення права оренди на земельну ділянку та розірвання договору оренди землі", відповідно до якого вирішено:

- розірвати договір оренди землі від 05.09.2005 № 040502300560 (дата та номер реєстрації договору у Державному реєстрі земель) на земельну ділянку загальною площею 81,4 га, що є спірною у даній справі, укладений між позивачем та відповідачем;

- укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди землі від 05.09.2005 № 040502300560 та зареєструвати її в державній реєстраційній службі районного управління юстиції;

- повернути земельну ділянку, яка перебуває в оренді відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.09.2005 № 040502300560 на умовах, визначених вищезазначеним договором оренди земельної ділянки за актом прийома-передачі землі.

На виконання вищевказаного розпорядження, 06.07.2015 між позивачем та відповідачем по справі був підписаний акт прийому-передачі до договору оренди землі 104/3 від 01.08.2005, відповідно до якого відповідач повернув, а позивач прийняв спірну земельну ділянку з оренди. Крім того, в акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши прокурора та представника відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 1 згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

У відповідності до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з частковою державної власності у статутному фонді; із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; зазначає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Так, відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, які вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Отже, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є державний орган виконавчої влади - Петриківська районна державна адміністрація, а невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі завдає істотної шкоди економічним інтересам держави.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Згідно із частинами 1, 5 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

Системний правовий аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що прокурор правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права позивача.

У статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадження.

Так, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

З приводу позовних вимог прокурора суд вважає за необхідне зазначити наступне.

01.08.2005 між Петриківською районною державною адміністрацією (далі - позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Енергогідромеханізація" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб за рахунок земель постійного користування колишнього державного будівельного управління ВОТКЗ тресту "Гідромеханізація", що розташована за межами населених пунктів в районі с. Куліші на території Іванівської сільської ради. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: побутовий корпус, будівля ремонту та сушки сіток, склад кормів (пункти 1.1. та 1.2. договору).

У пункті 1 договору визначено, що відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.07.2005 № 211-р-05 "Про надання земель в оренду" в оренду передається земельна ділянка загальною площею 81,4 га, в тому числі ставків - 54,5551 га, чагарників - 6,0672 га, під будівлями - 0,6820 га, гідротехнічних споруд - 20,0957 га.

У пункті 5 сторони визначили, що договір укладено на 10 років та він діє до 31.12.2014.

При цьому, у судовому засіданні 01.07.2015 було наголошено, що для встановлення правомірності позовних вимог станом на момент звернення із позовною заявою, враховуючи однозначну невизначеність строку дії договору у пункті 5 договору, існує необхідність витребування у сторін та дослідження розпорядження голови райдержадміністрації від 25.07.2005 № 211-р-05 "Про надання земель в оренду", на підставі якого була укладено спірний договір оренди землі.

Так, ухвалою суду від 01.07.2015, зокрема, прокурора, позивача та відповідача було зобов'язано надати суду наступні документи:

- розпорядження голови райдержадміністрації від 25.07.2005 № 211-р-05 "Про надання земель в оренду" (засвідчену належним чином копії для долучення до матеріалів справи).

Станом на 20.07.2015 прокурором, позивачем та відповідачем вимоги вказаної ухвали суду не виконанні, витребувані судом документи сторонами не надані.

При цьому, без дослідження вказаного доказу, у суду відсутня можливість встановлення правомірності звернення із вказаним позовом до суду, а також встановлення вини відповідача у виникнення даного спору.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання прокурора про припинення провадження у справі таким, що не підлягає задоволенню, оскільки наявність спору на теперішній час прокурором та позивачем належними доказами не була підтверджена.

Так, згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Як зазначено вище, прокурор та позивач витребувані судом документи не надав, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктами 2 та 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи зазначеного вище доказу унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, відсутність вказаного документу перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що прокурор та позивач без поважних причин не подав у повному обсязі витребувані господарським судом матеріали, які необхідні для встановлення фактичних обставин у справі, доказів поважності причин невиконання вимог ухвали суду не подав, що перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, прокурор або позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

При цьому, у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача не покладаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орінея" про зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 81,4 га, вартістю 147 968 920 грн., яка знаходиться на території Іванівської сільської ради - без розгляду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В. Фещенко