Рішення

від 25.06.2015 по справі 922/2258/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/93/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 Справа № 922/2258/15

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 922/2258/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг", м. Донецьк

про стягнення 22457,72 грн.

за участю представників:

від позивача - Зікрата О.А., довіреність б/н від 05.03.15 р.

від відповідача - Рожов С.С., довіреність б/н від 23.06.15 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2015 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 02.07.2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг" про стягнення заборгованості в сумі 18160,20 грн. та пені в сумі 4297,52 грн. за договором про надання послуг № 25/13с від 25.12.2013 року, що разом складає 22457,72 грн.

Безпосередньо в судовому засіданні 27.05.2015 року представник позивача надав суду разом із супровідним листом для долучення до матеріалів справи наступні документи: розрахунок суми пені та акт звірки взаєморозрахунків за період з 25.12.2013 року по 01.04.2015 року.

02.06.2015 року на електронну адресу суду та 05.06.2015 року до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній надає контактні дані посадових осіб, засоби зв'язку відповідача та просить їх долучити до матеріалів справи.

11.06.2015 року на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист, згідно з яким останній просить долучити до матеріалів справи наступні документи: виписки за рахунком від 04.06.2015 року, акти виконаних робіт на суму 170802,20 грн., видаткові накладні на суму 170802,20 грн. та виписки за рахунком від 26.12.2013 року по 06.03.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні 25.06.2015 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Разом з тим надав суду письмові пояснення відповідно до ст. 22 ГПК України, в яких зазначає, що з врахуванням наявності неоплачених рахунків сума 4000,00 грн., яка надійшла на рахунок позивача 27.10.2014 року була врахована в оплати неоплачених рахунків, а саме: сплатили за рахунком № 599 від 22.05.2014 року на відсутню суму 2512,20 грн., сплатили за рахунком № 737 від 23.06.2014 року на суму 1320,00 грн. Вказує, що залишок в розмірі 167,80 грн. був врахований в рахунок часткової оплати подальшого неоплаченого рахунку № 752 від 27.06.2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.06.2015 року надав суду письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких зазначає, що заборгованість перед ТОВ "Івєа-авто" визнає та з позовними вимогами погоджується.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 25.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто", далі Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг", далі Замовник, був укладений договір про надання послуг № 25/13с, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з сервісного технічного обслуговування, поточного та непередбачуваного ремонту (дрібний ремонт, діагностика, розвал сходження, заміна мастила, заміна фільтрів, заміна гальмівних колодок, очистка-промивка інжекторних систем транспортних засобів тощо) (надалі «Послуги») автотранспорту Замовника, на Станції технічного обслуговування Виконавця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 130.

Згідно з п. 1.2. Договору результати наданих Послуг за цим Договором підтверджуються Актом виконаних робіт встановленого чинним законодавством зразку.

Умовами п. 2.1. - 2.6. Договору сторони визначили, що автомобіль приймається в ремонт або на технічне обслуговування від Замовника тільки

при наявності техпаспорта на автомобіль. Повноваження представника Замовника

підтверджуються належним чином оформленою Довіреністю, встановленого чинним

законодавством зразку. Виконавець гарантує зберігання прийнятого на обслуговування автомобіля, а також речей, оставлених у автомобілі, при наявності опису. Виконавець не несе відповідальність за речі, не включені до опису. Виконавець здійснює послуги, замовлені Замовником, за умови попередньої домовленості. Якщо в ході виконання робіт встановлено, що з метою забезпечення безпеки керування автомобілем необхідно надати додатковий обсяг послуг і вартість, у зв'язку з цим, збільшується, Виконавець повинен узгодити необхідність надання цих послуг, замовлення додаткових запасних частин, та загальну вартість послуг з Замовником. У разі відмови Замовника від надання цього додаткового обсягу послуг, Виконавець знімає з себе відповідальність за безпеку керування автомобілем та гарантії на надані роботи. Строки надання послуг обумовлюються нормативними документами компаній виробників автомобілів, та фіксуються у письмовій формі при оформленні замовлення-наряду на обслуговування. Підпис Замовника в замовленні-наряді на надання послуг є офіційним підтвердженням його згоди з усіма пунктами заявленого обслуговування чи ремонту (об'ємом послуг, їх вартістю та часом обслуговування чи ремонту).

Пунктами 2.7.1., 2.7.4. Договору передбачені обов'язки Замовника, а саме: здійснювати своєчасну оплату наданих послуг на умовах, передбачених цим Договором та приймати належним чином надані Послуги згідно цього Договору та підписувати відповідні акти прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. (п.п. 3.2.1., 3.2.2.) Договору Виконавець складає Акт виконаних робіт, та разом з результатом надання послуг надає

його Замовнику для підписання. Приймання наданих Послуг здійснюється наступним чином: Виконавець складає та надає Замовнику підписаний зі своєї сторони Акт виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови Замовника від прийняття Послуг, уповноваженими особами Сторін складається двосторонній акт усунення недоліків в якому визначається термін виконання робіт, які Виконавець виконує своїми силами і за свій рахунок. Після усунення Виконавцем недоліків, виявлених Замовником, Сторонами укладається і підписується Акт викопаних робіт встановленого законодавством зразку.

Умовами п. 4.1. - 4.4., 4.5. Договору сторони визначили, що платником по договору є Замовник. Спосіб Платежу: всі суми, що підлягають сплаті за цим Договором, сплачуються в безготівковій формі на рахунки, що визначені цим Розділом. Вартість обслуговування чи ремонту складається з суми усіх рахунків-фактур за послуги за цим договором та рахунків-фактур на запасні частини. Оплата послуг та запасних частин за цим Договором здійснюється на протязі 3 робочих днів з дати отримання від Виконавця відповідного рахунку-фактури. Акти виконаних робіт передають Замовнику після 100% оплати послуг.

Згідно з п. п. 9.1, 9.2. Договору сторони домовилися, що цей Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до « 31» грудня 2014 року (включно). Якщо на дату закінчення строку дії цього Договору які-небудь з зобов'язань сторін невиконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання. По закінченню строку, вказаного в п. 9.1. цього Договору, строк дії Договору продовжується на кожний наступний 1 (один) рік. За умови, що не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до закінчення терміну його дії жодна зі сторін не направить іншій стороні повідомлення про припинення цього Договору. Враховуючи відсутність заяв сторін про припинення договору, умови даного договору є чинними і на момент розгляду даної справи судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконує свої зобов'язання з оплати за надані послуги, у зв'язку з чим чого у останнього виникла заборгованість в сумі 18160,20 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Так, на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором, за період з 26.12.2013 року по 21.08.2014 року на загальну суму 170802,20 грн. відповідно до видаткових накладних у кількості 28 шт. та актів виконаних робіт, підписаних сторонами у справі, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в період з 26.12.2013 року по 06.03.2015 року здійснив часткову оплату наданих за договором послуг на загальну суму 152642,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, в повному обсязі зобов'язання з оплати за надані послуги не виконані відповідачем у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з останнього заборгованість в сумі 18160,20 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідач в процесі розгляду даної справи здійснив часткову оплату наданих за договором послуг в загальній сумі 5160,20 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- банківською випискою від 04.06.2015 року в сумі 3160,20 грн.;

- банківською випискою від 10.06.2015 року в сумі 2000,00 грн.

Таким чином, відповідачем частково погашено борг за надані згідно умов договору послуги. Однак вказані дії вчиненні відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Так, припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки відповідачем частково проведений розрахунок за надані за вказаним Договором послуги, провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг" щодо стягнення з останнього заборгованості в сумі 5160,20 грн., слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати спожитої активної електричної енергії, залишок боргу за спожиту активну електричну енергію складає 13000,00 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 04.07.2014 року по 31.03.2015 року в сумі 4297,52 грн. на підставі п. 4.4.1. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що в разі несвоєчасної оплати виконаних робіт та встановлених запчастин Замовник сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обслуговування чи ремонту за кожний день такого прострочення.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну, порядок проведення розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать що відповідач не розрахувався з позивачем за надані згідно договору послуги у повному обсязі.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, зокрема наявність боргу з боку відповідача за надані послуги в сумі 13000,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами без зауважень та пропозицій актами виконаних робіт та видатковими накладними за період з 26.12.2013 року по 21.08.2014 року, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат боргу. Відповідач наявність заборгованості за договором перед позивачем визнав, однак доказів сплати боргу станом на час розгляду справи суду не надав.

За такими обставинами, позовні вимоги Відкритого Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг" заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню частково в сумі 13000,00 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що зобов'язання з оплати за надані згідно умов договору послуги з боку відповідача залишились невиконаними належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про надання послуг нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за рахунками-фактурами за період з 27.06.2014 року по 21.08.2014 року за загальний період з 04.07.2014 року по 31.03.2015 року в сумі 4297,52 грн. на підставі п. 4.4.1. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що в разі несвоєчасної оплати виконаних робіт та встановлених запчастин Замовник сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обслуговування чи ремонту за кожний день такого прострочення.

Приписами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проаналізувавши зміст вказаного пункту договору з врахуванням приписів ст. 549 ЦК України суд дійшов висновку, що п. 4.4.1. Договору фактично передбачене нарахування пені за несвоєчасної оплати виконаних робіт та встановлених запчастин.

Дослідивши розрахунок пені, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивач всупереч ч. 6 ст. 232 ГК України нарахував її більш ніж за 6 місяців.

Так, імперативними приписами ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, умовами укладеного сторонами у справі договору про надання послуг № 25/13с від 25.12.2013 року не встановлена можливість нарахування штрафних санкцій, в т.ч. пені, за більший період, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України. Крім того позивачем допущені помилки в розрахунку пені при визначення початку періоду прострочення за рахунками-фактурами № СФ-0000771 від 04.07.2014 року, № СФ-0000772 від 04.07.2014 року.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство".

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000752 від 27.06.2014 року, строк оплати якої настав 03.07.2014 року, прострочка виникла з 04.07.2014 року, з врахуванням часткової оплати 27.10.2014 року в сумі 167,80 грн., шестимісячний термін нарахування пені закінчується 04.01.2015 року

- за період з 04.07.2014 року по 26.10.2014 року (115 днів прострочення) від суми 3750,00 грн. пеня складає 287,36 грн.;

- за період з 27.10.2014 року по 04.01.2015 року (70 днів прострочення) від суми 3582,20 грн. пеня складає 196,13 грн.

Таким чином, сума пені за вказаним рахунком-фактурою складає 483,49 грн.

2) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000771 від 04.07.2014 року, строк оплати якої настав 09.07.2014 року, прострочка виникла з 10.07.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 10.01.2015 року

- за період з 10.07.2014 року по 10.01.2015 року (185 днів прострочення) від суми 996,00 грн. пеня складає 129,89 грн.;

3) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000772 від 04.07.2014 року, строк оплати якої настав 09.07.2014 року, прострочка виникла з 10.07.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 10.01.2015 року

- за період з 10.07.2014 року по 10.01.2015 року (185 днів прострочення) від суми 4320,00 грн. пеня складає 563,38 грн.;

4) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000807 від 14.07.2014 року, строк оплати якої настав 17.07.2014 року, прострочка виникла з 18.07.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 18.01.2015 року

- за період з 18.07.2014 року по 18.01.2015 року (185 днів прострочення) від суми 2076,00 грн. пеня складає 274,49 грн.;

5) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000812 від 15.07.2014 року, строк оплати якої настав 18.07.2014 року, прострочка виникла з 19.07.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 19.01.2015 року

- за період з 19.07.2014 року по 19.01.2015 року (185 днів прострочення) від суми 3840,00 грн. пеня складає 508,04 грн.;

6) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000828 від 18.07.2014 року, строк оплати якої настав 23.07.2014 року, прострочка виникла з 24.07.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 24.01.2015 року

- за період з 24.07.2014 року по 24.01.2015 року (185 днів прострочення) від суми 348,00 грн. пеня складає 46,18 грн.;

7) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000847 від 25.07.2014 року, строк оплати якої настав 30.07.2014 року, прострочка виникла з 31.07.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 31.01.2015 року

- за період з 31.07.2014 року по 31.01.2015 року (185 днів прострочення) від суми 612,00 грн. пеня складає 81,57 грн.;

8) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000874 від 01.08.2014 року, строк оплати якої настав 06.08.2014 року, прострочка виникла з 07.08.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 07.02.2015 року

- за період з 07.08.2014 року по 07.02.2015 року (185 днів прострочення) від суми 1122,00 грн. пеня складає 150,87 грн.;

9) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000875 від 01.08.2014 року, строк оплати якої настав 06.08.2014 року, прострочка виникла з 07.08.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 07.05.2015 року

- за період з 07.08.2014 року по 07.02.2015 року (185 днів прострочення) від суми 1200,00 грн. пеня складає 161,36 грн.;

10) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000930 від 21.08.2014 року, строк оплати якої настав 26.08.2014 року, прострочка виникла з 27.08.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 27.02.2015 року

- за період з 27.08.2014 року по 27.02.2015 року (185 днів прострочення) від суми 120,00 грн. пеня складає 17,06 грн.;

11) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000931 від 21.08.2014 року, строк оплати якої настав 26.08.2014 року, прострочка виникла з 27.08.2014 року, шестимісячний термін нарахування пені закінчується 27.02.2015 року

- за період з 27.08.2014 року по 27.02.2015 року (185 днів прострочення) від суми 744,00 грн. пеня складає 105,75 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня за порушення строків за надані послуги в сумі 2522,08 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг" пені підлягають задоволенню частково в сумі 2522,08 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 549, 599, 611, 628, 629, 638, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг" щодо стягнення з останнього заборгованості в сумі 5160,20 грн. - припинити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг", 83054, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 53, кв. 19, код ЄДРПОУ 34899712, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, буд. 10, код ЄДРПОУ 36296230, заборгованість в сумі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 2522 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві) грн. 08 коп., витраті зі сплати судового збору в сумі 1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 77 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Івєа-авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-трейдінг" щодо стягнення пені в сумі 1775,44 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 03.07.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.