Рішення

від 15.07.2015 по справі 908/5631/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/154/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 Справа № 908/5631/14

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сушко Л.М., судді - Давиденко І.В., Смірнов О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» (адреса - 65104 м. Одеса, просп. Ак. Глушка, 13)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Енергоінвест» (адреса - 83008 м. Донецьк, вул. Умова, 1-Ц; поштова адреса - адвокат Войченко Сергій Вікторович, 03179 м. Київ, а/с 81)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (адреса - 01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, б. 33-Б)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

Від позивача: не з'явився, в с/з 15.01.2015р. Юрченко Є.С., довіреність №9 від 24.10.2014р.

Від відповідача: Войченко С.В., договір про надання адвокатських послуг №06-2014/юо

від 05.02.2014р.

від третьої особи : не з'явився, в с/з 29.01.2015р. Фурман Р.В., довіреність №09-15969/14 від 17.12.2014р.

Суть спору:

09.12.2014р. до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач - Публічне акціонерне товариство «ФІНРОСТБАНК» (далі за текст ом ПАТ «ФІНРОСТБАНК») з позовною заявою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Енергоінвест» (далі за текстом ТОВ «ФК «Енергоінвест»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі за текстом Фонд гарантування) про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2014р. порушено провадження у справі № 908/5631/14, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, судове засідання призначено на 15.01.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. розгляд справи відкладено на 29.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. продовжено строк вирішення господарського спору на 15 днів до 24.02.2015р., розгляд справи відкладено до 11.02.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. у справі №908/5631/14 призначено судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз. При цьому провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

25.03.2015р. від судового експерта Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Мороз Т.В. надійшло клопотання про надання додаткових відомостей, необхідних для видачі висновків експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2015р. поновлено провадження у справі № 908/5631/14 з 20 квітня 2015 року, судове засідання призначено на 20.04.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2015р. провадження у справі № 908/5631/14 зупинено до отримання результатів судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2015р. поновлено провадження у справі № 908/5631/14 з 23 червня 2015 року, судове засідання призначено на 23.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.06.2015р. справу №908/5631/14 сприйнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Сушко Л.М., судді - Давиденко І.В., Смірнов О.Г. Розгляд справи призначено на 15.07.2015р.

В судовому засіданні 15.07.2015р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Відповідача, господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

Позов заявлено з тих підстав, що на виконання умов Договору кредиту №177 від 25.10.2013р. Відповідачеві надано кредитні кошти. Однак Відповідачем порушено умови Договору кредиту щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними. Таким чином, станом на 25.11.2014р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 19 081 117, 77 грн., з яких 16 600 000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 2 281 117,77 грн. - сума заборгованості за відсотками за період з 25.10.2013р. по 24.10.2014р.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ТОВ «ФК «Енергоінвест» на користь ПАТ «ФІНРОСТБАНК» заборгованість за Договором №177 від 25.10.2013р. в розмірі 19 081 117, 77 грн., а також покласти на Відповідача судові витрати.

В судові засідання 29.01.2015р., 11.02.2015р., 20.04.2015р., 23.06.2015р., 15.07.2015р., за викликом суду, представник Позивача не з'являвся, жодного з витребуваних чисельними ухвалами суду документів ПАТ «ФІНРОСТБАНК» не надав.

20.04.2015р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання 20.04.2015р. у зв'язку з зайнятістю представника в господарському суді Одеської області. Також просить проводити судові засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв'язку з неможливістю проведення відео конференції.

22.06.2015р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання 23.06.2015р. у зв'язку з неможливістю забезпечення участі представника Позивача в судовому засіданні.

Суд звертає увагу Позивача на те, що чинним законодавством України не визначено пріоритету одного суду на іншим. Крім того, позов пред'явлено юридичною особою, обов'язком якої, відповідно до ухвал суду, є забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження позовних вимог.

Третя особа в судові засідання 15.01.2015р., 11.02.2015р., 20.04.2015р., 23.06.2015р., 15.07.2015р. не з'являлася, пояснень по суті спору не надала, витребувані судом документи не надала, про причин неявки суд не повідомила.

За клопотанням представника Відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд встановив наступне .

25.10.2013р. між ПАТ «ФІНРОСТБАНК» - Банк та ТОВ «ФК «Енергоінвест» - Позичальник укладено Кредитний договір з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) №177 (далі за текстом Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору на умовах, визначених цим договором, Банк надає Боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 23 000 000 (двадцять три мільйони) гривень 00 копійок строком користування з 25 жовтня 2013 року по 24 .жовтня 2014 року зі сплатою 28 (двадцять вісім) % річних.

За умовами п. 1.3. Договору видача кредиту, передбаченого п. 1.1 цього Договору здійснюється частинами, шляхом надання Боржнику траншів, після розгляду Банком заявок Боржника на видачу кредитних коштів (надалі за текстом - заявка) та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформляється Боржником за формою Банку.

Зобов'язання Банка по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки Банком. При повному наданні Боржникові кредитних коштів і акцептованою заявкою, заявка вважається виконаною, а зобов'язання Банку виконаними.

Відповідно п.4.3. Договору Банк зобов'язується видати кожний узгоджений транш за кредитною лінією у відповідності з акцептованими заявами Боржника на отримання грошових коштів після розгляду їх Банком шляхом перерахування суми (частини) кредиту з позичкового рахунку Боржника на відповідні реквізити згідно заявки Боржника або перерахування [ грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Боржника №26001033000392.940 у Відділенні «ДРУ» АТ «Фінростбанк», код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762.

Відповідно п. 1.5. Договору повернення кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором в термін до 24 жовтня 2014 року.

Згідно п. 3.2. Договору Боржник повертає кредит в термін до 04 червня 2014 року безготівковим шляхом на рахунок № 20629993000177 у відділенні «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 328599 код ЄДРПОУ14366762.

Пунктом 3.5 Договору Сторони узгодили, що Боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього числа (включно) коленого місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу....

Відповідно п. 5.3. Договору Боржник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту та процентів, сплачувати інші платежі у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно п. 9.10 Договору строк дії цього договору встановлюється від дня його підписання та до повного погашення Боржником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим Договором.

Відповідно до змісту позовної заяви, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача на свою користь 16 600 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 2 281 117,77 грн. заборгованості за відсотками за період з 25.10.2013р. по 24.10.2014р.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Позивач, посилаючись на невиконання Відповідачем своїх зобов'язань по Договору, просить стягнути з останнього суму заборгованості по кредиту та суму заборгованості по відсоткам.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частиною 1 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи (ч. 1). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 вказаного вище Закону, міжбанківський розрахунковий документ - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа.

Згідно з п. 1.19-1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

За змістом п. 1.30 зазначеної статті Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення, у відповідності до п. 1.26 ст. 1 зазначеного Закону, це розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Статтею 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Пунктом 1.10. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.03 № 254 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08.07.03 за № 559/7880, якими встановлено основні вимоги до організації операційної діяльності банків та визначення операційних ризиків і вжиття заходів щодо управління ними (надалі - Положення) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 4.2. Положення, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

Відповідно до п. 4.4. Положення, залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за змістом на: касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

За змістом п. 4.6. Положення, меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Пунктами 4.10, 4.11. Положення передбачено, що первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис електронний цифровий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

До обов'язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (крім перелічених вище), також належать: назва одержувача коштів; сума операції (цифрами та словами). Сума операції може бути відображена лише цифрами, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку; номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів).

Аналогічні обов'язкові реквізити первинних документів містяться в Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 № 566 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.02.99 за №56/3349.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання Відповідачеві кредитних коштів Позивачем надано лише виписку з особового рахунку з 25.10.2013р. по 27.10.2014р., тобто Позивачем не надано жодного первинного бухгалтерського документу (платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, розрахункового чеку, платіжної вимоги, меморіального ордеру), оформленого у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», приписів Положення про організацію операційної діяльності в банках України та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України.

Відповідно до п. 5.1. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Пунктом 5.2. наведеного вище Положення встановлено, що регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

За змістом п. 2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, відповідальність за своєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в регістрах бухгалтерського обліку несуть особи, які склали і підписали ці документи (регістри).

Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, особові рахунки та виписки з них (п. 5.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України).

Приписами п. 5.4. Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, з огляду на вищевикладене, виписки по рахунку в даному випадку Відповідача є регістрами аналітичного обліку та призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Із змісту доданої Позивачем до матеріалів справи виписки з особового рахунку Відповідача не вбачається прізвища, підпису або інших даних, які б дали змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні саме на день укладання Договору станом на 25.10.2013р.

Крім того, додана Позивачем виписка містить інформацію про видачу кредиту згідно угоди №176, в той час як Сторонами укладено Договір №177.

Крім того, як вже зазначалося, за умовами п. 1.3. Договору видача кредиту здійснюється на підставі заявки Боржника. Також, відповідно до п. 4.3. Договору Банк зобов'язується видати кожний узгоджений транш за кредитною лінією у відповідності з акцептованими заявами Боржника на отримання грошових коштів після розгляду їх Банком.

Однак, ані відповідних заявок ТОВ «Фінансова компанія «Енергоінвест» про видачу кредиту, ані акцептованих заявок Позивача щодо узгодження траншу за кредитною лінією, як то вимагалося чисельними ухвалами суду, ПАТ «ФІНРОСТБАНК» не надано.

Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. у справі №908/5631/14 задоволено клопотання Відповідача та призначено судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз.

На вимогу експерта ухвалою господарського суду у Позивача витребувано:

1. Положення про облікову політику.

2. Інструкцію про проведення розрахунково - касових операцій з юридичними особами.

3. Положення про кредитування юридичних осіб. Положення про кредитний комітет. Протоколи засідання кредитного комітету.

4. Виписка банку по рахунку №20629993000177 за період з 25.10.2013 по 30.11.2014.

5. Виписка банку по рахунку №26001033000392 за період з 25.10.2013 по 30.11.2014.

6. Кредитна справа по Кредитному договору №177 від 25.10.2013 (графіки погашення кредиту, заява на отримання кредиту, розрахунок окупності кредитного проекту, висновок про можливість видачі кредиту, розрахунок терміну використання і погашення кредиту, сплати процентів, розпорядження бухгалтерії за підписом керуючого банку і начальника кредитного відділу про видачу кредиту, платіжні документи).

7. Акти звірки взаєморозрахунків. Графіки погашення кредиту. Додаткові угоди.

8. Заяви на видачу готівки, заяви на отримання траншів. Платіжні доручення. Розпорядження відділу бухгалтерського обліку щодо перерахування грошових коштів. Меморіальні ордери. Меморіальні ордери на списання.

9. Розрахунок щомісячних платежів за користування кредитом та сплаті процентів (алгоритм, формула) інструкція або інші нормативні документи банку.

10. Виписки банку по руху грошових коштів та відсоткам по рахункам згідно з наданим кредитом по Кредитному договору №177 від 25.10.2013 за період з 25.10.2013 по 01.12.2014 з первинними документами.

11. Розширений розрахунок заборгованості по Кредитному договору №177 від 25.10.2013 станом на 25.11.2014.

Позивачем вимоги суду не виконано, не надано жодного витребуваного документу.

Як зазначено в Повідомленні Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №964/965-15 від 26.05.2015р., у зв'язку з тим, що клопотання №09/964/965/1320 від 13.03.2015 станом на 26.05.2015 залишилось без задоволення, а документів, що містяться в матеріалах справи для надання відповіді на поставлені питання не достатньо, керуючись ст. 31 ГПК України та п. 4.11 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції №53/5 від 08.10.98 (зі змінами та доповненнями) експертом складено повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи №964/965-15.

Пунктом 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Чисельними ухвалами господарського суду Запорізької області від 10.12.2014р., 15.01.2015р., 29.01.2015р., 30.03.2015р., 05.06.2015р., 23.06.2015р., у Позивача витребувалися докази на підтвердження заявлених позовних вимог та явка представників Сторін визнана обов'язковою.

Проте, ані Позивач ані Третя особа жодної вимоги суду не виконали, витребувані судом документи не надали, представник ПАТ «ФІНРОСТБАНК» з'явився у судове засідання лише один раз 15.01.2015р.

З викладеного вбачається, що Позивач не виконав покладеного на нього обов'язку доказування своїх позовних вимог, відтак у суду відсутня можливість встановити фактичні обставини справи з наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи викладені обставини, вимога ПАТ «ФІНРОСТБАНК» про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Енергоінвест» на свою користь заборгованості по Кредитному договору №177 від 25.10.2013р. не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Енергоінвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості відмовити.

Головуючий суддя Сушко Л.М.

Суддя Давиденко І.В.

Суддя Смірнов О.Г.

Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 17.07.2015р.