Рішення

від 24.06.2015 по справі 910/12127/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015Справа №910/12127/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кремуніверсалпостач» доПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 175 573,00 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Шнурков Р.П. дов. №б/н від 04.06.2015р. від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремуніверсалпостач" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення з останнього заборгованості за Договором про розрахунково-касове обслуговування №3316/59022-18 від 27.04.2011 у розмірі 175 573,00 грн., з яких 159 479,07 грн. - залишок на рахунку, 7 059,15 грн. - пені, 581,00 грн. - 3% річних, 8 453,00 грн. - інфляційних втрат, крім того просив судові витрати у розмірі 3 511,46 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам укладеного між сторонами Договору про розрахунково-касове обслуговування №3316/59022-18 від 27.04.2011 відповідачем не здійснено перерахування грошових коштів на підставі наданих розрахункових документів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути залишок коштів на рахунку у розмірі 159 479,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2015 порушено провадження у справі №910/12127/15 та призначено розгляд вказаної справи на 08.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 розгляд справи №910/12127/15 відкладено на 24.06.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 24.06.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 24.06.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/12127/15.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.06.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кремуніверсалпостач» (далі - Клієнт, Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» між (далі - Банк, Відповідач) укладено Договір №3316/59022-18 на розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній валюті №26004059022000 (далі - Рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до тарифів Банку на розрахунково-касове обслуговування Рахунку (далі - Тарифи) в порядку і на умовах, визначених Договором.

21.10.2013 довідкою від відділення №46 Полтавської філії «Придністровського РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було повідомлено про відкриття поточного рахунку у гривні №26000003945101.

Приписами п.п. 2.1.-2.2. Договору передбачено, що Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання Банком грошових коштів з Рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що накладення арешту на Рахунки або припинення операцій за ними, що обмежує право Клієнта на розпорядження коштами, можливе тільки у випадках, встановлених чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.2.1. Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на Рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

Приписами п. 3.3.2. Договору передбачено, що Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування Рахунків та виконувати за дорученням Клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між Банком та Клієнтом.

Пунктами 3.3.3.-3.3.4. Договору передбачено, що Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування Рахунку у визначений час з 9.00 до 17.00, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів та забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на Рахунки.

Сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 5.1. Договору).

18.05.2011 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно предметом якої Банк зобов'язується здійснювати розрахункове обслуговування Клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-банк», тобто здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта з використанням розрахункових документів в електронній формі, що передаються по каналах електронного зв'язку на умовах передбачених договором на розрахункового-касове обслуговування, цією Додатковою угодою, чинним законодавством України та внутрішніми правовими актами Банку.

Спір у справі виник, на думку Позивача, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем узятих на себе зобов'язань, відповідно до укладеного Договору, у результаті чого надані до виконання платіжні доручення не були виконані, у зв'язку з чим Позивач просить стягнути залишок коштів на Рахунку у розмірі 159 479,07 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Главою 72 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України

Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок Клієнта, в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений Договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений Договором банківського рахунка або законом. (ст. 1068 ЦК України).

Як вказує Позивач, Відповідачем у порушення умов Договору не були виконані платіжні доручення в межах наявних грошових коштів на рахунку:

- №45 від 29.01.2015 на суму 16 024,00 грн.;

- №47 від 30.01.2015 на суму 1 945,02 грн.;

- №48 від 02.02.2015 на суму 69 ,00 грн.;

- №49 від 02.02.2015 на суму 1 244,16 грн.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону , міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку»; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Пунктом 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 за №2121-III , встановлено, що зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Судом встановлено, що відповідно до Довідки Позивача станом на 26.03.2015 залишок грошових коштів на рахунку №26000003945101, відкритого Відповідачем відповідно до умов Договору, складає 159 479,07 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач з метою досудового врегулювання спору, належного виконання наданих платіжних доручень, неодноразово звертався до Відповідача з листами №10/1 від 10.02.2015, №3/1 від 03.02.2015 та претензією від 23.02.2015, відповідно до якої просили Відповідача виконати списання залишку коштів на рахунку та закрити рахунок №26000003945101, проте Відповідач, як вказує Позивач, відповіді на вищевказані листи не надав, списання коштів не здійснив.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. (ст. 1074 ЦК України).

Як зазначалося раніше, згідно з приписами положень п. 3.2.1. Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України ).

Таким чином, відповідно до Довідки Позивача по рахунку №26000003945101 у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 159 479,07 грн.

З урахуванням того, що право власності є непорушним (ч. 1 ст. 321 ЦК України ), а Банк не має права встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження права позивача розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 ЦК України ), Позивач має законне право стягнути з Банку залишком коштів на Рахунку, що станом на 26.03.2015 (згідно Довідки Позивача по рахунку №26000003945101) становлять 159 479,07 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 7 059,15 грн. - пені, 581,00 грн. - 3% річних, 8 453,00 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Щодо стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалось вище, пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У свою чергу, відповідно до приписів п. 32.2. статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з перерахування коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем суми пені у розмірі 7 059,15 грн., суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість указаної вимоги, яка підлягає задоволенню судом.

Судом розглянуто вимоги про стягнення з Відповідача 581,00 грн. - 3% річних, 8 453,00 грн. - інфляційних втрат, у зв'язку із простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання на підставі Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.1. вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за №14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, дії Відповідача, який прострочив виконання спірного грошового зобов'язання, є порушенням умов Договору та Додаткових угод, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів Позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період з 10.02.2015 по 26.03.2015, суд приходить до висновку про правильність їх нарахування, а тому указані вимоги є законними, доведеними, обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню судом

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.

Крім того, Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями та/або наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача є законними, обґрунтованими щодо стягнення 175 573,00 грн., з яких 159 479,07 грн. - залишок на рахунку, 7 059,15 грн. - пені, 581,00 грн. - 3% річних, 8 453,00 грн. - інфляційних втрат, були доведені Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) перерахувати на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремуніверсалпостач» (39601, Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, буд. 44-А; код ЄДРПОУ 37158215) залишок коштів на рахунку №26000003945101 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремуніверсалпостач», відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит», що станом на 26.03.2015 становить 159 479,07 грн. (реквізити платежу: р/р - 26006054615912, МФО - 331401, банк - Полт. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 37158215, призначення платежу - «поповнення поточного рахунку»).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремуніверсалпостач» (39601, Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, буд. 44-А; код ЄДРПОУ 37158215) 7 059,15 грн. - пені, 581,00 грн. - 3% річних, 8 453,00 грн. - інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 511,46 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 15.07.2015.

Cуддя А.В.Яковенко