Рішення

від 17.06.2015 по справі 910/9958/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015Справа №910/9958/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка»

про стягнення 8250,00 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Ситюк С.І. дов. №8 від 01.02.2015р. від відповідача -не з'явилися

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка» про стягнення з останнього вартості втраченого обладнання у розмірі 8250,00 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.05.2012 між сторонами укладено Договір №18938-5321 суборенди майна, відповідно до п. 7.5. якого орендар або власник мають право достроково розірвати договір шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання в разі якщо суборендар використовує майно в порушення умов договору та/або цільового призначення майна. Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов'язання щодо користування майном не виконав, не відшкодував вартість вищенаведеного обладнання, у результаті чого, як стверджує позивач, утворилася заборгованість у розмірі 8250,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 порушено провадження у справі №910/9958/15 та призначено розгляд справи на 27.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 розгляд справи №910/9958/15 відкладався на 17.06.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 17.06.2015 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судові засідання, призначені на 27.05.2015 та на 17.06.2015, не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/9958/15 від 22.04.2015 не виконали, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/9958/15.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.06.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (далі - Орендар, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Знахідка» (далі - Суборендар, Відповідач) укладено Договір №18938-5321 суборенди майна (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар передає Суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а Суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (далі - Майно), та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату.

За погодженням сторін предметом Договору є «Інтер-750 «Оболонь «Зима-літо» вартістю 5 908,33 грн., без урахування ПДВ, та «Каркас холодильного обладнання Інтер-750 «Оболонь» вартість 966,67 грн., без урахування ПДВ, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, буд. 6.

Згідно з п. 2.2. Договору факт передачі Майна в суборенду підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі Майна в суборенду є невід'ємною частиною цього Договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі Майна в суборенду лежить на Орендареві.

Приписами п. 2.3. Договору передбачено, що Майно повинно бути повернуте Суборендарем та прийняте Орендарем/власником протягом 10 (десяти)робочих днів з дати закінчення Договору ( тому числі дострокового). Суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати Майна до моменту його фактичного повернення Орендарю або власнику.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що представники Орендаря та власника мають право здійснювати необмежений контроль за використанням Суборендарем Майна шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації Суборендарем Майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення Суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточних стан Майна та порядок його використання. При необхідності, контроль цільового використання Майна можуть здійснювати уповноважені Орендарем та власником посадові особи Торгово-промислової палати України.

Згідно з п. 5.1.17. Договору Суборендар зобов'язуэться не змінювати місцезнаходження Майна, яке вказано в п. 1.2. Договору (або в Специфікації) без письмового погодження такого переміщення з Орендарем та власником.

Сторони погодили, що у випадку втрати (повного знищення) Суборендарем Майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні Майна у відповідності з п. 2.3. Договору, Суборендар зобов'язаний відшкодувати Орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо власнику) вартість Майна, вказану в п. 1.2. Договору (або в Специфікації)із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником (п. 6.2. Договору).

У відповідності до п. 7.5.1. Договору Орендар або власник мають право достроково розірвати цей Договір, шляхом письмового повідомлення Суборендаря за 10 (десять)календарних днів до дати розірвання в разі якщо Суборендар використовує Майно в порушення умов Договору та/або цільового призначення Майна.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 759 ЦК України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Судом встановлено, що передача об'єкта оренди відбулася 11.05.2012, що підтверджується належним чином засвідченою копіює Акту прийому-передачі Майна в суборенду, підписаного уповноваженими представниками Позивача та Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2014 комісією уповноважених представників Орендаря було складено Акт про результати перевірки наявності, цілісності та цільового використання переданого в оренду Майна, відповідно до якого встановлено, що Майно, за узгодженим сторонами місцезнаходженням, відсутнє.

24.06.2014 Орендар звернувся до Суборендаря з Листом №324 від 23.06.2014 про дострокове припинення Договору та про повернення переданого в суборенду Майна, а у випадку його втрати чи знищення - про відшкодування його вартості. Однак, як вказує Позивач, відповіді на вказаний Лист Відповідач не надав, Майно не повернув, розрахунків не провів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 6.2. Договору у випадку втрати (повного знищення) Суборендарем Майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні Майна у відповідності з п. 2.3. Договору, Суборендар зобов'язаний відшкодувати Орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо власнику) вартість Майна, вказану в п. 1.2. Договору (або в Специфікації) із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.

Таким чином, після спливу указаного п.п. 2.3., 6.2. Договору строку для повернення/відшкодування вартості втраченого Майна Суборендар вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача на підставі Договору грошового зобов'язання по відшкодуванню вартості втраченого Майна на користь Позивача у розмірі 8 250,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Крім того, Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів повернення або відшкодування вартості втраченого Майна та/або наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення вартості неповернутого Майна з Відповідача у розмірі 8 250,00 грн. за Договором №18938-5321 суборенди майна від 11.05.2012 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої прийнято рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка» (04136, м. Київ, вул. Гречко, буд. 24; код ЄДРПОУ 22957324) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35; код ЄДРПОУ 37317990) суму вартості переданого за Договором суборенди майна №18938-5321 від 11.05.2012 майна разом з ПДВ у розмірі 8 250,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 15.07.2015.

Суддя А.В.Яковенко