Рішення

від 07.07.2015 по справі 911/2231/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа № 911/2231/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс», Київська обл., смт.Баришівка

до Приватного підприємства «Нафтогазінвест», Київська обл., м.Кагарлик

про стягнення 63906,39 грн.

за участю представників:

від позивача: Ареф`єва К.Ю. ( дов. від 29.09.2014р.);

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Нафтогазінвест» (далі-відповідач) про стягнення 63906,39 грн., з яких 28800,00 грн. заборгованості за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 1411-2501/ГА-УПК від 25.11.2014р., 2880,00 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару, 7488,00 грн. додаткового штрафу за несвоєчасну оплату товару, 6556,58 грн. штрафу за невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень, 5903,61 грн. пені, 400,04 грн. 3% річних та 11878,16 грн. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1411-2501/ГА-УПК від 25.11.2014р. в частині зобов'язання з повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 28800,00 грн. У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивачем на підставі п. 9.3 договору було нараховано відповідачу 5903,61 грн. пені, 6556,58 грн. штрафу за невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень, 2880,00 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару, на підставі п. 9.13 договору було нараховано 7488,00 грн. додаткового штрафу за несвоєчасну оплату товару та на підставі ст. 625 ЦК України - 400,04 грн. 3% річних та 11878,16 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача у судових засіданнях 16.06.2015р. та 07.07.2015р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 16.06.2015 р. та 07.07.2015р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 48736210, повернутим у зв'язку з тим, що відповідач за зазначеною адресою не проживає, хоча кореспонденція направлялася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг № 1000153475 від 15.06.2015р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» (продавець) та приватним підприємством «Нафтогазінвест» (покупець) було укладено генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 1411-2501/ГА-УПК, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, надалі - «товар», об'єм, асортимент (найменування, марка товару), базис поставки, терміни і умови транспортування якого визначаються відповідною додатковою угодою до цього договору ( п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 7.6 договору ціна товару є договірною, зазначається з урахуванням ПДВ, і узгоджується в додаткових угодах до цього договору залежно від умов поставки.

Згідно з п. 7.1 договору покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, якщо інше не передбачене додатковою угодою. Відсутність виставленого рахунку не є підставою для звільнення покупця від сплати грошових коштів за отриманий товар у встановлений договором або додатковою угодою строк.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку, якщо не передбачено в додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до п. 7.3 договору датою здійснення оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно з п. 2.2.1 договору покупець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за поставлений продавцем товар та відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням товару.

Пунктом 13.6 договору передбачено, що всі додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 13.1 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

27.11.2014р. сторонами укладено додаткову угоду № 00001 до генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1411-2501/ГА-УПК від 25.11.2014р.

Пунктом 1 додаткової угоди № 00001 від 27.11.2014р. (надалі - додаткова угода) до генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1411-2501/ГА-УПК від 25.11.2014р. визначено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар - газ зріджений кількістю 2,000 тонни загальною вартістю 28800,00 грн.

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що кількість товару, що передається у власність за цією угодою, визначається на підставі актів приймання-передачі товару, та є остаточною.

Пунктом 5 додаткової угоди визначено умови оплати за товар, що передбачає 100% оплату товару до 01.12.2014р. включно. У разі невиконання покупцем умов оплати товару нараховується пеня 0,5% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди, продавець зобов'язаний поставити товар до 28.11.2014р. включно.

Пунктом 7 додаткової угоди передбачено, що вона вступає в дію з дати її підписання та діє до 28.11.2014р. включно ( в частині ціни та строків вивозу товару), в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

На виконання умов договору 28.11.2014р. позивачем було передано, а відповідачем було прийнято товар - газ зріджений у кількості 2,000 тонн на суму 28800 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товару № СГО 003100 від 28.11.2014р.

Відповідачем в порушення умов п. 2.2.1 договору та п. 5 додаткової угоди № 00001 не було своєчасно, тобто до 01.12.2014р. і в повному обсязі проведено оплату на суму 28800,00 грн. за поставлений позивачем товар.

24.12.2014р. позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу № 624, що підтверджується фіскальними чеками № 5850 від 24.12.2014 р., № 5851 від 24.12.2014р. та описами вкладень у цінні листи № 2558522, № 2558530. У листі № 624 позивач вимагав впродовж трьох банківських днів з дня його отримання сплатити на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» заборгованість у розмірі 28800,00 грн., що виникла за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 1411-2501/ГА-УПК від 25.11.2014р.

14.01.2015р. позивачем було направлено відповідачу повторний лист-вимогу № 8 від 13.01.2015р., що підтверджується фіскальними чеками № 7056 від 14.01.2015р., № 7057 від 14.01.2015р. та описами вкладень у цінні листи № 3701027, № 3701035. У листі № 8 позивач вимагав впродовж трьох банківських днів з дня його отримання сплатити на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» заборгованість у розмірі 36765,79 грн., що виникла на основі вищезазначеного договору, з якої 28800,00 грн. основної заборгованості, 950,00 грн. пені, 2880,00 грн. 10% штрафу за несвоєчасну оплату товару, 3170,00 грн. додаткового штрафу за несвоєчасну оплату товару, 864,00 грн. інфляційних втрат та 101,79 грн. 3% річних.

На час подання позовної заяви відповідачем в порушення умов п. 5 додаткової угоди заборгованість за актом приймання-передачі товару № СГО003100 від 28.11.2014р. не сплачено.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 28800,00 грн. за товар, отриманий на підставі генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1411-2501/ГА-УПК від 25.11.2014р, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 28800,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 5903,61 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару в повному обсязі.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 9.3 договору у разі невиконання покупцем умов оплати вартості товару та/ або вартості витрат на його доставку, зазначених в додаткових угодах до даного договору, покупець сплачує на користь продавця (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5903,61 грн. пені, нарахованої за період з 02.12.2014р. по 19.05.2015р. на заборгованість відповідача у сумі 28800,00 грн.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 5903,61 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну оплату товару; штрафу за невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень та додаткового штрафу за несвоєчасну оплату товару.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2880,00 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару у розмірі 10% від суми простроченого зобов'язання 28800,00 грн. та 6556,58 грн. штрафу за невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень у розмірі 10% від суми простроченого зобов'язання 28800,00 грн., посилаючись на абз.2 п. 9.3 договору.

Згідно з абз. 2 п. 9.3 договору, у разі невиконання або неналежного виконання покупцем умов оплати вартості товару та або вартості витрат на його доставку, зазначених в додаткових угодах до даного договору, покупець сплачує на користь продавця окрім пені, передбаченої цим пунктом, штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу за кожен випадок несплати або несвоєчасної сплати вартості товару, або за кожний випадок несплати або несвоєчасної сплати вартості товару, або за кожний випадок невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень.

Отже, відповідно до абз. 2 п. 9.3 договору, позивач скористався своїм правом на стягнення з відповідача пені, передбаченої договором за невиконання покупцем обов'язку з оплати товару. Водночас, стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від суми простроченого платежу та штрафу за невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень, як і пені, передбачено за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку з оплати товару, незалежно від кількості днів прострочення.

Оскільки за прострочення відповідачем оплати вже задоволено позовні вимоги про стягнення пені, а зазначені штрафні санкції передбачені за теж саме порушення умов договору, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 2880,00 грн. штрафу у розмірі 10% від суми простроченого платежу та 6556,58 грн. штрафу за невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень не підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 7488,00 грн. додаткового штрафу за несвоєчасну оплату товару у розмірі 26% від суми простроченого зобов'язання 28800,00 грн.

Відповідно до п. 9.13 договору у випадку порушення встановлених строків оплати за товар покупець буде зобов'язаний сплатити продавцю штрафи, розмір (відсоток від суми несплачених коштів) яких залежить від кількості прострочених днів. Зазначені штрафи є додатковими та складаються між собою. При розрахунку суми штрафів, відсотки не капіталізуються (відсотки на відсотки не нараховуються).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу додатковий штраф за прострочення оплати товару у розмірі 26%, що становить - 7488,00 грн. від суми простроченого платежу - 28800, 00 грн. за період з 02.12.2014р. по 19.05.2015р. Кількість днів прострочення складає 169 календарних днів.

Відповідно до умов п. 9.13 та п. 5 додаткової угоди, покупцем були порушені встановлені строки оплати за товар, починаючи з 02.12.2014р. де, спочатку, мало місце прострочення виконання зобов'язання не більше ніж на 3 календарні дні, за який встановлюється штраф у розмірі - 2% від суми несплачених платежів; потім не більше ніж на 20 календарних днів - 3%; не більше ніж на 35 календарних днів - 3%; не більше ніж на 60 календарних днів - 3% ; не більше ніж на 80 календарних днів - 3%; не більше ніж на 110% календарних днів - 3%; не більше ніж на 135 календарних днів - 3%; не більше ніж на 160 календарних днів - 3%; та у даному випадку - не більше ніж на 185 календарних днів - 3%, так як вже було зазначено, що кількість днів прострочення складає 169 днів, що у сукупності становить 26% штрафу за несвоєчасну оплату товару від суми простроченого зобов'язання 28800,00 грн. і складає 7488,00 грн.

Враховуючи те, що застосування зазначеного штрафу залежить від кількості днів прострочення, наданий позивачем розрахунок штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 7488,00 грн. додаткового штрафу за несвоєчасну оплату товару підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 11878,16 грн. інфляційних втрат та 400,04 грн. 3% річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 400,04 грн. 3% річних, нарахованих за період з 02.12.2014р. по 19.05.2015р. на заборгованість відповідача у розмірі 28800,00 грн.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 400,04 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 11878,16 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 02.12.2014р. по 19.05.2015р. на заборгованість відповідача у розмірі 28800,00 грн.

Однак, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, прострочена заборгованість відповідача в якому існувала менше місяця, та за місяць, в якому мав бути здійснений відповідний платіж. Позивачем неправомірно було нараховано інфляційні втрати за грудень 2014р., оскільки 01.12.2014р. - остання дата для виконання відповідачем, покладених на нього зобов'язань з оплати товару, а також за травень 2015р., так як інфляційні втрати розраховані не за повний місяць.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період з січня 2015р. по квітень 2015р. на прострочену заборгованість у розмірі 28800,00 грн., інфляційні втрати становлять 10684,80 грн. , які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Нафтогазінвест» (09200, Київська обл., Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Білоцерківська, будинок 1Г, код 36113110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» (07501, Київська область, Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Торф`яна, будинок 28, код 32497680) 28800,00 грн . (двадцять вісім тисяч вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості, 5903,61 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот три грн. 61 коп.) пені, 400,04 грн. (чотириста грн. 04 коп.) 3% річних, 10684,80 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 80 коп.) інфляційних втрат, 7488,00 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 00 копійок) додаткового штрафу та 1523,10 грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять три грн. 10 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 20.07.2015р.