Рішення

від 13.07.2015 по справі 911/2299/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" липня 2015 р. Справа № 911/2299/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Києво-Святошинський р-н, м. Вишеве

до Гнідинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика Бориспільської районної ради Київської області, с. Гнідин

про стягнення 83 330, 78 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Кошман В.О. предст. дов. №113 від 20.05.2015;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (позивач) до Гнідинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика Бориспільської районної ради Київської області (відповідач) про стягнення 83 330, 78 грн. за договором про постачання електричної енергії № 301, з яких: 63746,75 грн. боргу за використану активну електроенергію, 12 957,43 грн. боргу за використану реактивну електроенергію та 6626,60 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2015 у справі №911/2299/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 22.06.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2015 розгляд справи було відкладено 13.07.2015 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних документів.

В судове засідання 13.07.2015 року відповідач повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №0834000069513, обґрунтованого клопотання про відкладення до суду не надсилав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Присутній в судовому засіданні представник позивача озвучив позовні вимоги, які просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 13.07.2015 у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,

встановив:

30 липня 1997 року між АЕК «Київобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (Енергопостачальна організація) та Гнідинською середньою школою (Споживач) укладено договір на користування електричною енергією № 301, відповідно до умов якого, Енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а Споживач своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 2.1. Договору, Енергопостачальна організація зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції Споживачу в межах 30 кВА приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим Договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що Споживач зобов'язується дотримуватись економічних значень споживання реактивної енергії та потужності (Додаток № 5), обумовлених цим Договором.

Відповідно до п. 7.1. Договору, щомісячно 15 числа згідно з Додатком № 4 до Договору на користування електроенергією направляється представник Споживача у відділ збуту Бориспільського РЕМ для надання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для плати спожитої електроенергії в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності та ін.)

При цьому сума оплати за використану електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

Згідно з п. 7.2. Договору, оплата платіжних документів здійснюється Споживачем самостійно в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Відповідно до п. 16, цей Договір укладається на строк до 31 грудня 1997 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього Договору або його перегляд.

Сторонами не надано доказів того, що відповідний договір припинив свою дію на момент виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання, претензій з боку відповідача стосовно якості електричної енергії не було.

Втім, в порушення свого грошового зобов'язання, відповідач вчасно не здійснював оплату за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим станом на травень 2015 року за відповідачем рахувалась заборгованість за використану за період з травня 2014 по травень 2015 року активну електроенергію у сумі 63 746,75 грн. та 12 957,73 грн. заборгованості за використану за період з жовтня 2012 року по травень 2015 року реактивну енергію, що підтверджується рахунком-фактурою за активну електроенергію № 8069845819 за травень 2015 від 12.05.2015 та рахунком-фактурою за реактивні перетоки та штрафні санкції № 8069845819 за травень 2015 від 12.05.2015, копії яких додані до позовної заяви.

З огляду на вказані обставини, позивач був змушений звернутись з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 76704,18 грн., з яких: 63 746,75 грн. заборгованості за використану активну електроенергію та 12 957,73 грн. заборгованості за використану реактивну енергію.

Після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було сплачено заборгованість за використану за період з травня 2014 по травень 2015 року активну електроенергію у сумі 63 746,75 грн., що підтверджується відомістю про надходження коштів.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна позиція викладена в п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

У зв'язку з тим, що заборгованість в розмірі 63 746,75 грн. за активну електроенергію відповідачем була погашена після порушення провадження, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 63 746,75 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на момент винесення рішення становить 12 957,43 грн. за використану реактивну електроенергію.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість у розмірі 12 957,43 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості до суду не подано, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення з відповідача 12 957,43 грн. заборгованості за використану реактивну енергію підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6626,60 грн. пені за несвоєчасну оплату отриманої активної електроенергії.

Відповідно до п. 7.3. Договору, при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період (тобто після дати сальдових розрахунків за поточний місяць по показниках розрахункових лічильників) обумовлений Договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, нарахування пені ним було здійснено наступним чином:

- за грудень 2014 року на суму заборгованості 20 013,81 грн. за період з 17.12.2014 по 23.01.2015 нараховно 583,42 грн. пені;

- за січень 2015 року на суму заборгованості 28 828,18 грн. за період з 29.01.2015 по 10.02.2015 нараховно 330,93 грн. пені;

- за лютий 2015 року на суму заборгованості 42 345,05 грн. за період з 17.02.2015 по 10.03.2015 нараховно 1165,94 грн. пені;

- за березень 2015 року на суму заборгованості 51 979,79 грн. за період з 17.03.2015 по 10.04.2015 нараховно 2136,16 грн. пені;

- за квітень 2015 року на суму заборгованості 63 746,75 грн. за період з 20.04.2015 по 12.05.2015 нараховно 2410,15 грн. пені.

Втім, як вбачається з рахунків-фактур, копії яких наявні у матеріалах справи, заборгованість з оплати активної електроенергії за грудень 2014 року складала 14 434,08 грн., за січень 2015 року - 20 013,81 грн., за лютий 2015 року 28 828,18 грн., за березень 2015 року - 42 345,05 грн. та за квітень 2015 року - 51 979,79 грн.

З огляду на вказані обставини судом був здійснений власний розрахунок пені, відповідно до якого:

- за грудень 2014 року на суму заборгованості 14 434,08 грн. за період з 17.12.2014 по 23.01.2015 нараховно 420,76 грн. пені;

- за січень 2015 року на суму заборгованості 20 013,81 грн. за період з 29.01.2015 по 10.02.2015 нараховно 229,74 грн. пені;

- за лютий 2015 року на суму заборгованості 28 828,18 грн. за період з 17.02.2015 по 10.03.2015 нараховно 793,76 грн. пені;

- за березень 2015 року на суму заборгованості 42 345,05 грн. за період з 17.03.2015 по 10.04.2015 нараховно 1740,21 грн. пені;

- за квітень 2015 року на суму заборгованості 51 979,79 грн. за період з 20.04.2015 по 12.05.2015 нараховно 1964,26 грн. пені.

Таким чином, за розрахунком суду розмір пені становить 5149,73 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 957,43 грн. боргу та 5149,73 грн. пені. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гнідинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика Бориспільської районної ради Київської області (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 22203362) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) - 12 957 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 43 коп. боргу, 5149 (п'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 73 коп. пені та 1794 (одну тисячу сімсот дев'яносто чотири) грн. 62 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 21.07.2015р .

Суддя О.В. Щоткін