Рішення

від 16.07.2015 по справі 911/1991/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа № 911/1991/15

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ «ФЕНІКС ТРАНС»

про стягнення 44 220,89 грн

За участю представників:

від позивача Киреєва Л.Г. (дов. №484 від 25.12.2014);

від відповідача не з'явились.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Компанія Інтерлогос» (далі - позивач) звернулося з позовом до Дочірнього Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ «ФЕНІКС ТРАНС» (далі - відповідач) про стягнення 44 220,89 грн заборгованості, з яких: 23 563,20 грн основного боргу, 3 386,28 грн пені, 16 681,56 грн інфляційних втрат та 589,85 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки нафтопродуктів № 139/08 від 21.08.2014 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2015 порушено провадження у справі № 911/1991/15, розгляд справи призначено на 11.06.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2015 продовжено строк вирішення спору у справі №911/1991/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.07.2015.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засіданні 16.07.2015 представник позивача надав додатково документи, а саме уточнюючий розрахунок суми боргу станом на 16.07.2015, гарантійні листи №09/15/1-14 від 15.09.2014 та №10/3/1-14 від 03.10.2014, виписку з особового рахунку ПрАТ «Компанія Інтерлогос».

У судовому засіданні 16.07.2015 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 16.07.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2014 між Приватним акціонерним товариством «Компанія Інтерлогос» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВЦ «ФЕНІКС ТРАНС» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 139/08, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти й вчасно оплатити вартість нафтопродуктів (товар).

Згідно п. 2.1 договору асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару при поставці кожної партії визначається в рахунках-фактурах постачальника. Рахунки, згідно яких зроблено оплату за цим договором, вважаються невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п.2.2 договору асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару при поставці кожної партії, вважаються узгодженими сторонами в рахунку.

Пунктами 3.1, 3.2. договору визначено, що форма оплати за договором - безготівковий розрахунок. Поставка товару відбувається на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування 100% вартості замовленого товару згідно рахунку. Покупець перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1-го банківського дня з моменту отримання рахунку.

Згідно п. 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2015. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору, жодна зі сторін у письмовій формі не повідомить іншу сторону про припинення дії цього договору, він вважається пролонгованим на 1 календарний рік на тих же умовах.

Крім того, 15.09.2014 ТОВ «НВЦ «Фенікс Транс» на адресу позивача направило гарантійний лист №09/15/1-14, згідно якого гарантувало здійснити повну оплату за поставку дизельного палива у строк до 20.09.2014.

03.10.2014 ТОВ «НВЦ «Фенікс Транс» на адресу позивача направило гарантійний лист №10/3/1-14, згідно якого гарантувало здійснити повну оплату за поставку дизельного палива у строк до 17.10.2014.

Таким чином, сторонами усно було досягнуто згоди про те, що декілька партій товару буде поставлено до здійснення попередньої оплати, за умови здійснення розрахунків у строки вказані у гарантійних листах.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 78 277,40 грн, що підтверджується видатковими накладними №12391 від 16.09.2014, №12133 від 19.09.2014, №12991 від 30.09.2014, №13160 від 03.10.2014, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, довіреностями та товарно-транспортними накладними до них.

Відповідач в свою чергу частково здійснив оплату за отриманий товар, залишивши при цьому суму боргу в розмірі 23 563,20 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку ПрАТ «Компанія Інтерлогос».

Предметом позову є вимоги про 23 563,20 грн основного боргу, 3 386,28 грн пені, 16 681,56 грн інфляційних втрат та 589,85 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача про стягнення 23 563,20 грн основного боргу за поставлений згідно договору поставки нафтопродуктів №139/08 від 21.08.2014, товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором №139/08 від 21.08.2014, позивачем, з урахуванням наданого уточненого розрахунку, на підставі п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за період з 21.09.2014 по 15.07.2015 нарахована пеня в сумі 4 617,59 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили відповідальність за не виконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору у відповідності з діючим законодавством.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним уточненому розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 21.09.2014 по 15.07.2015 становить 4 617,59 грн. Отже, вимога про стягнення 4 617,59 грн пені підлягає задоволенню в повністю.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів №139/08 від 21.08.2014, позивачем, з урахуванням надоного ним уточненого розрахунку, за період з 21.09.2014 по 15.07.2015 нараховано 13 299,69 грн інфляційних втрат та 673,89 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним уточненому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 21.09.2014 по 15.07.2015 складає 11 326,23 грн інфляційних втрат та 673,89 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 13 299,69 грн інфляційних втрат та 673,89 грн 3 % річних підлягають задоволенню частково у розмірі 11 326,23 грн інфляційних втрат та 673,89 грн 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданого уточненого розрахунку, про стягнення 23 563,20 грн основного боргу за поставлений згідно договору № 139/08 від 21.08.2014 товар, 4 617,59 грн пені, 11 326,23 грн інфляційних втрат та 673,89 грн 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ «Фенікс Транс» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 1; ідентифікаційний код 37866281) на користь Приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» (09102, Київська область, м. Біла Церква, вул. Храпачанська, буд. 70б; ідентифікаційний код 23712217) 23 563 (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят три гривні) 20 коп. боргу за поставлений товар, 4 617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять гривень) 59 коп. пені, 11 326 (одинадцять тисяч триста двадцять шість гривень) 23 коп. інфляційних втрат, 673 (шістсот сімдесят три гривні) 89 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 21.07.2015

Суддя В.М. Антонова