Рішення
від 17.07.2015 по справі 916/2180/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2015 р.Справа № 916/2180/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії „Одеське регіональне управління";

про зобов'язання виконати дії

Суддя Щавинська Ю.М .

Представники:

від позивача: Молодецький Р.А.- довіреність № б/н від 02.03.2015р.

від відповідача: Подолян Р.О. - довіреність від 23.06.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" в особі філії „Одеське Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк", в якій просить зобов'язати відповідача здійснити перерахування грошових коштів у розмірі 7 400 грн. з рахунку ТОВ «Модуль» (№2600104204701, відкритого в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») на рахунок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (№ 37191201001552 у ГУДКУ в Одеській області на підставі платіжного доручення № 20 від 03.02.2015р., а також стягнути витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на розрахунково-касове обслуговування №1242 від 23.06.2005 року що в свою чергу призвело до звернення позивача з неодноразовими вимогами щодо перерахування коштів за вищевказаним платіжним дорученням, яке було залишене відповідачем без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2015 року було порушено провадження у справі № 916/2180/15 із призначенням розгляду у засіданні суду 06.07.2015р.

Ухвалою суду від 06.07.2015р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 17.07.2015р.

У судовому засіданні 07.07.2015р. представником відповідача було надано клопотання щодо направлення справи № 916/2180/15 за підсудністю до господарського суду м. Києва (а.с.71)

В обґрунтування подання вказаного клопотання відповідач, посилаючись на п. 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», акцентує увагу на тому, що в Положенні про філію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» не визначено кола повноважень філії «Одеське регіональне управління» стосовно представництва інтересів юридичної особи ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у суді, а відтак вважає, що справа повинна розглядатися за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи, а саме ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд.60.

Одночасно у судовому засіданні представником відповідача було надано відзив на позовну заяву (а.с.72), згідно якого останній, фактично, акцентує увагу щодо підсудності спору господарському суду м. Києва, а також вказує на те, що оскільки постановою державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 30.01.2015р. було накладено арешт на кошти ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», то у такому випадку повинно бути застосовано норми ч. 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття НБУ рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахункам, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

У засіданні суду 17.07.2015р. під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, заперечував проти задоволення клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Представник відповідача в свою чергу заперечував проти задоволення позову з підстав безпосередньо викладених у відзиві на позовну заяву, зауваживши про сплив строку виконання платіжного доручення, а також наполягав на направленні справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 23.06.2005 року між „Банк „Фінанси та Кредит", ТОВ в особі філії „Одеське Регіональне управління" „Банк„Фінанси та Кредит", ТОВ (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Модуль» (Клієнт) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 1242 (а.с.10-12), згідно п. 1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26001042040701 і (або) поточний (поточні) рахунок (и) в іноземній валюті та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, Банк здійснює розрахунково - касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.2.2 договору).

Згідно п. 3.1.1, п. 3.1.3 договору, Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому, право Клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами; визначати і контролювати напрями використання Клієнтом грошових коштів на рахунку і встановлювати інші обмеження його права у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 3.3.3 договору на Банк покладений обов'язок здійснювати розрахунково - касове обслуговування рахунку у визначений час з 09:00 до 15:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Як встановлено судом, 03.02.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ" звернулося до відповідача з платіжним дорученням № 20 від 03.02.2015р. (а.с.26) про перерахування грошових коштів на сплату Єдиного соціального внеску за січень 2015р. у розмірі 7400 грн. з рахунку позивача № 26001042040701, відкритому в АТ «Банк «Фінанси та кредит», на рахунок ДПІ у Малиновському районі м Одеси № 371912010011552 у ГУДКУ в Одеській області.

Вказане платіжне доручення було отримано та зареєстровано відповідачем в той же день, 03.02.2015р., про що свідчить відповідна відмітка банку.

Однак, станом на дату звернення позивача з позовом до суду вказане платіжне доручення відповідачем не виконане.

Як свідчать матеріали справи, станом на момент звернення до банку з вищевказаним платіжним дорученням, на рахунку ТОВ «Модуль» було достатньо грошових коштів для їх перерахування, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною банківською випискою з рахунку позивача (а.с.24).

Листами від 13.02.2015р. за вих. № 11-02/15 та від 24.03.2015р. за вих. № 18-03/15 позивач неодноразово звертався до Одеського регіонального управління «Банк «Фінанси та кредит» (а.с.27,28) з вимогою щодо здійснення переказу грошових коштів за спірним платіжним дорученнями, проте операція щодо переведення грошових коштів в порушення вимог договору № 1242 від 23.06.2005р. належним чином відповідачем не була виконана, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ" звернулося до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов'язання.

Відповідно п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Пункт 3 статті 1068 ЦК України визначає, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Частина 1 ст. 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається , крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Згідно п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Аналогічні вимоги встановлені п. 3.3.2 укладеного між сторонами договору, яким визначено обов'язок банку вести комплексне розрахункове-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Крім того, згідно ст.ст. 1091, 1092 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як передбачено ч. 1 ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання зобов'язання в натурі. Отже, звернення позивача до відповідача з позовом про зобов'язання перерахувати грошові кошти, відповідає способам захисту, встановленим вказаними нормами, оскільки, звертаючись з такою вимогою, позивач фактично просить примусити відповідача виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства.

З урахуванням вищенаведених обставин та приписів чинного законодавства, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ" щодо зобов'язання відповідача переказати грошові кошти за платіжним дорученням №20 від 03.02.2015р. є цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, заперечення відповідача щодо спливу строку чинності платіжного доручення не приймається судом до уваги, оскільки вказане доручення було виготовлене та подане у строк, передбачений чинним законодавством, а недотримання відповідачем зокрема вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в України національній валюті, яка затверджена Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 року, що спричинило невиконання платіжного доручення за умови наявності на рахунку позивача відповідних коштів, не може бути підставою для відмови у захисту прав позивача.

Щодо клопотання про направлення за підсудністю справи №916/2180/15 до господарського суду м. Києва, то суд зазначає, що відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України, з огляду на зміст п.4.1.7 положення про Філію (а.с.73-82) не доведено за допомогою належних доказів, що в довіреності керуючого філії відсутні повноваження на представлення інтересів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у суді.

До того ж, зміст вказаної довіреності був проаналізований судом при розгляді справи № 916/554/15-г, в якій відповідачем також є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», з урахуванням чого територіальна підсудність справи правомірно визначена позивачем відповідно до вимог ст. 15 ГПК України за місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання відповідача про направлення справи №916/2180/15 за підсудністю до господарського суду м. Києва слід відмовити.

Крім того, посилання відповідача на необхідність застосування норм ч. 2 ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», з огляду на наявність постанови відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 30.01.2015р щодо накладення арешту на власні кошти «Банк «Фінанси та кредит», судом також до уваги не приймається, оскільки в порушення вимог ст.33 ГПК України відповідачем не надано жодних доказів накладення такого арешту, натомість, матеріали справи містять докази виконання відповідачем інших платіжних доручень позивача, поданих в цей період.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит" в особі філії „Одеське Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" (65014, м.Одеса, Лідерсовський б-р, буд. 3Б, ЄДРПОУ 21017660) перерахувати грошові кошти у сумі 7400/сім тисяч чотириста/грн. 00коп. за платіжним дорученням від 03.02.2015 року №20 з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ" (п/р 26001042040701, відкритого у філії "Одеське РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 328823) на поточний рахунок Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 37191201001552 у ГУДКУ в Одеській області.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" в особі філії „Одеське Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" (65014, м. Одеса, Лідерсовський б-р, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 21017660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МОДУЛЬ" (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 17-а, код ЄДРПОУ 31310009) судовий збір у сумі 1 218/одна тисяча двісті вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 липня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення17.07.2015
Оприлюднено24.07.2015
Номер документу47107218
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/2180/15

Постанова від 27.08.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лисенко В.А.

Рішення від 17.07.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Щавинська Ю.М.

Ухвала від 06.07.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Щавинська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні