Рішення

від 13.07.2015 по справі 920/652/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.2015 Справа № 920/652/15

За позовом: Охтирського міжрайонного прокурора, м. Охтирка Сумської області

до відповідачів: 1) Охтирської районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області

2) Приватного акціонерного товариства «Сад», с. Високе Охтирського району Сумської області

3) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми

про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним наказу, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельні ділянки

Суддя В.Л.Котельницька

За участю представників:

від позивача - прокурор М.Ф. Вортоломей

від 1-го відповідача - не прибув

від 2-го відповідача - О.В. Литвин (довіреність б/н від 31.10.2014)

від 3-го відповідача - О.Ф.Яриш (довіреність № 22-18-0.11-12/2-15 від 05.01.2015)

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Ю.О.Зеря

Суть спору: прокурор відповідно до вимог позовної заяви, поданої до господарського суду, просить суд:

1) Визнати недійсним розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 317 від 04.06.2008 «Про надання в оренду приватному підприємству «Агрофірма Авангард» земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Височанської та Пологівської сільських рад»;

2) Визнати недійсним договір оренди землі від 07.11.2008, який зареєстровано в Охтирському реєстраційному відділі Сумської регіональної філії «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2008 за № 040861503026;

3) Визнати недійсною додаткову угоду до спірного договору оренди землі від 07.11.2008 (зареєстрованого 09.12.2008 за № 040861503026), яка зареєстрована у відділі Держкомзему в Охтирському районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.05.2011 за № 59203000400738;

4) Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Сумській області від 09.12.2013 № СМ/5920381200:01:002/00000636 «Про поновлення договору оренди землі»;

5) Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2008 (державна реєстрація від 09.12.2008 за № 040861503026), укладену 26.12.2013, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

6) Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Сад» (вул. Леніна, 28, с. Високе, Охтирський р-н, Сумська обл., 42763, Код ЄДРПОУ 00414701) повернути Головному управлінню Держземагентства в Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 38397180) земельні ділянки загальною площею 30,3018 га, а саме: земельну ділянку площею 10,4001 га (кадастровий номер 5920381200:01:002:0264) вартістю 247700,15 грн.; земельну ділянку площею 11,2045 га (кадастровий номер 5920381200:01:002:0265) вартістю 261471,89 грн.; земельну ділянку площею 8,6972 га (кадастровий номер 5920381200:01:001:3005) вартістю 24522,22 грн.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, проти вимог прокурора заперечує з підстав їх необґрунтованості. Також у поданому відзиві перший відповідач просить застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

Другий відповідач подав заперечення на позов, в якому зазначив, що не погоджується із вимогами, викладеними у позовній заяві, так як ним ніяким чином не було порушено норми діючого законодавства України, ПрАТ «Сад» правомірно було укладено договори, на підставі яких воно користується земельними ділянками, щомісячно підприємство сплачує орендну плату за використання земельних ділянок і не має заборгованості по орендній платі.

Другий відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач не довів, що діями відповідача порушено інтереси держави або існує загроза порушення інтересів держави.

Прокурор проти позицій відповідачів заперечував, з посиланням на те, що, по-перше, ним не пропущений строк позовної давності, як на тому наполягає перший відповідач, по-друге, Охтирська РДА не мала повноважень на передачу в оренду земельних ділянок державної власності без проведення земельних торгів.

Третій відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву проти вимог прокурора також заперечує та зазначає, що спірний договір та додаткові угоди до нього не суперечать положенням діючого законодавства. Також третім відповідачем були подані доповнення до відзиву, у яких сторона додатково обґрунтовує заперечення проти позову.

13.07.2015 до суду від третього відповідача надійшли доповнення до відзиву на позов з додатковими запереченнями проти позову.

Представник першого відповідача в судове засідання не прибув.

Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 317 від 04.06.2008 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, які використовуються приватним підприємством «Агрофірма Авангард» (правонаступником якого є ПрАТ «Сад») для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пологівської сільської ради та Височанської сільської ради Охтирського району Сумської області та передано приватному підприємству «Агрофірма Авангард» в оренду на 5 років шість земельних ділянок загальною площею 185,7896 га: земельна ділянка площею 119,6149 га - сільськогосподарські угіддя; земельна ділянка площею 10,4001 га - сільськогосподарські угіддя (рілля); земельна ділянка площею 11,2045 га - сільськогосподарські угіддя (рілля); земельна ділянка площею 5,8729 га, не витребувані паї - сільськогосподарські угіддя (рілля 5,8729 га); земельна ділянка площею 8,6972га - сільськогосподарські землі (під господарськими будівлями і дворами); земельна ділянка площею 30,0000 га - сільськогосподарські угіддя (рілля).

07.11.2008 між Охтирською РДА та ПП «Агрофірма Авангард» (правонаступником якого є другий відповідач) укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Охтирському реєстраційному відділі Сумської регіональної філії «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2008 за № 040861503026.

На підставі зазначеного договору ПП «Агрофірма Авангард» отримало у користування п'ять земельних ділянок, розташованих на території Височанської сільської ради Охтирського району Сумської області, загальною площею 66,1747 га (угіддя - сільськогосподарські землі, в т.ч. рілля - 57,4775 га, під господарськими будівлями і дворами - 8,6872 га).

12.05.2011 за № 59203000400738 у відділі Держкомзему в Охтирському районі Сумської області зареєстровано додаткову угоду до спірного договору, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис. Зазначена додаткова угода укладена між головою Охтирською РДА та ПрАТ «САД» про заміну орендаря з ПП «Агрофірма Авангард» на ПрАТ «САД».

26.12.2013 на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Сумській області від 09.12.2013 № СМ/5920381200:01:002/00000636 «Про поновлення договору оренди землі» між ПрАТ «САД» та Головним управлінням Держземагентства у Сумській області укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2008, якою продовжено оренду частини земель площею 30,3018 га замість 66,747 га строком на 21 рік. Зазначена додаткова угода зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Прокурор, вважаючи, що розпорядження Охтирської РДА № 317 від 04.06.2008 прийняте з порушенням законодавства (оскільки, на думку прокурора, передача в оренду спірних земельних ділянок повинна була бути здійснена шляхом проведення аукціону), а відтак, є недійсним і договір оренди землі від 07.11.2008 та додаткові угоди до нього (як зазначає прокурор, оспорюваний договір був укладений ПП «Агрофірма «Авангард» після припинення юридичної особи), звернувся до господарського суду в інтересах держави з вимогою про визнання недійсним вищезазначеного розпорядження голови Охтирської РДА, договору оренди землі від 07.11.2008 та додаткових угод до нього, наказу Головного управління Держземагенства у Сумській області від 09.12.2013 про поновлення вищезазначеного договору оренди землі та зобов'язання другого відповідача повернути спірні земельні ділянки.

Однак, суд, дослідивши всі обставини справи, перевіривши наявність повноважень Охтирської РДА при винесенні оспорюваного розпорядження, вважає, що позов прокурора не підлягає задоволенню виходячи із наступного:

У статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке було територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 № 40 доповнено пункт 4 Положення новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, з 25.01.2013 повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області було віднесено до компетенції Головного управління Держземагенства в Сумській області (правонаступником якого в частині розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в силу припинення діяльності Головного управління Держземагенства в Сумській області є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області).

Відповідно до внесених змін до статті 122 Земельного кодексу України відповідач - Головне управління Держземагенства у Сумській області було публічним правонаступником орендодавця - Охтирської районної державної адміністрації в Сумській області в частині розпорядження землями державної форми власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Охтирського району Сумської області.

У разі виникнення публічного правонаступництва всі матеріально-правові зобов'язання суб'єкта - попередника передаються до суб'єкта-правонаступника, який відповідно надалі має ці зобов'язання виконувати (продовжувати виконувати) перед фізичними (юридичними) особами.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов договору.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження і підписання спірного договору оренди землі, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» доповнено частину першу статті 124 Земельного кодексу України абзацами другим та третім такого змісту: «Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі. Не допускається проведення аукціонів щодо ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні)".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 справа 1-28/2008 пункт 2 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (пункт 2 резолютивної частини рішення суду).

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду України Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першій статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Прокурор наполягає на визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки (та всіх наступних дій щодо поновлення дії спірного договору оренди), оскільки вважає , що органом державної влади були порушені норми земельного законодавства при наданні відповідачу спірних земельних ділянок в 2008 році.

Суд наголошує на тому, що нормами статті 1 ГПК України та статті 15 ЦК України передбачено, що в порядку господарського судочинства підлягають захисту саме порушене право або інтерес. При цьому прокурором не було доведено та матеріалами справи не підтверджується обставин, які б засвідчували порушення діями 1-го відповідачів прав або інтересів інших осіб, або державних та суспільних інтересів, у зв'язку з недотриманням 1-м відповідачем процедури розпорядження земельною ділянкою, зважаючи на факт прийняття Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 про визнання таким, що не відповідає Конституції України пункт 2 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». На підставі чого суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги прокурора щодо визнання недійсним спірного розпорядження Охтирської районної державної адміністрації.

Крім зазначеного, суд також відзначає, що Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з права людини "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24.06.2003 № 44277/98 встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", тому визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

На підставі чого вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та всіх послідуючих дій щодо поновлення даного договору оренди визнаються судом необґрунтованими.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог прокурора, та про відмову в задоволенні позову.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне:

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про що зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на вище викладене , судом відмовляється в застосуванні позовної давності.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові - відмовити.

Повне рішення складено 20.07.2015.

Суддя В.Л.Котельницька