Ухвала

від 20.07.2015 по справі 923/562/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"20" липня 2015 р. Справа № 923/562/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву органу самоорганізації населення - Будинковий комітет "Петренко,79" про розстрочку виконання рішення по справі

за позовом: міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

до: органу самоорганізації населення - Будинковий комітет "Петренко,79" м. Херсон

про стягнення 108991грн. 45коп.

за участю представників сторін:

від позивача - нач. юрвідділу Глоба К.М., дов. №01/04-08/770 від 16.04.2015р.

від відповідача - представник Долобан Н.О., дов. №12-11/14 від 12.11.2014р.

в с т а н о в и в:

Рішенням від 04.06.2015 року суд позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 52688грн.30коп. основного боргу, 2792грн.35коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 822грн.50коп. з урахуванням 3% річних, 26344грн.15коп. пені, 1827грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

30.06.2015року судом видано наказ.

08.07.2015 року до суду надійшла заява Органу самоорганізації населення - Будинковий комітет "Петренко,79" (відповідача) про розстрочку виконання судового рішення, посилаючись на складне фінансове становище у зв'язку з тим, що є неприбутковою організацією, яка існує лише за рахунок грошових внесків мешканців, а станом на кінець другого кварталу заборгованість складає 229052грн. 67коп.

Позивач проти задоволення заяви заперечує, вважаючи, що заявником не надано доказів неможливості виконання рішення. Крім того, позивач просить суд врахувати і фінансовий стан позивача, виконує життєво важливі функції для всього міста і недостатність коштів у галузі водопровідно-каналізаційного господарства спричинить негативні наслідки для всіх сфер життєдіяльності міста.

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не виконав вимог суду і не надав належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище відповідача не є доказом неможливості виконання рішення та не підтверджується відповідними доказами.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності відповідачем відсутності коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.86, 121 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні заяви органу самоорганізації населення - Будинковий комітет "Петренко,79" про розстрочку виконання рішення у справі № 923/562/15.

Суддя В.П.Ярошенко