ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.03.09р.
Справа № 41/30-09
За позовом Підприємства "Агро-Союз" товариства
з обмеженою відповідальністю,
смт. Ювілейне, Дніпропетровський
район, Дніпропетровська область
до Фізчної особи-підприємця ОСОБА_1, м.
Дніпропетровськ
про стягнення 7585,52 грн.
Суддя Е.В. Орєшкіна
Представники сторін:
Від позивача: Каляєв О.В.,
довіреність № 7 від 02.01.09 року
Від
відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського
суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4090,04 грн., інфляційних збитків -1118,22
грн., 3 % річних -144,10 грн., пені -2233,16 грн всього -7585,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог
посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати
поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами
договору № 79 від 18.04.07 року.
Відповідач в судові засідання не
з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не
заперечив.
Нез'явлення відповідача на виклик
суду не перешкоджає розгляду справи по суті.
Справа, згідно ст. 75
Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній
матеріалами.
Ухвалою господарського суду
Дніпропетровської області від 17.02.09 року строк вирішення спору у справі
продовжений до 17.03.09 року.
За згодою представника позивача в
судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи,
заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем -підприємством
«Агро-Союз»товариством з обмеженою відповідальністю та відповідачем -приватним
підприємцем ОСОБА_1 укладений договір № 79 від 18.04.07 року (далі договір), за
умовами якого постачальник (позивач у
справі) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу у справі)
продукцію та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти її та сплатити.
На виконання умов договору
позивачем за накладними № 10395/06 від 20.08.07 року, № 10530/06 від 22.08.07
року, № 11445/06 від 11.09.07 року (а.с. 12-14) поставлений відповідачу товар
на загальну суму 5090,04 грн.
Пунктом 3.1. договору передбачено,
що оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем на протязі семи днів з
дати поставки, але не пізніше 29 числа кожного місяця.
Відповідач частково розрахувався за
отриманий товар в сумі 1000 грн., що підтверджується банківською випискою від
10.09.07 року (а.с. 11).
Сторонами не подано доказів сплати
відповідачем отриманої продукції в повному обсязі.
Таким чином, заборгованість
відповідача на момент розгляду справи складає 4090,04 грн.
Фактичні дії сторін підпадають під
норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175
Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин
купівлі-продажу, в результаті чого у
відповідача виникли зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції.
Згідно приписів ст. 193
Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких
поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним
чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525
Цивільного кодексу України).
У встановлений договором строк
відповідач оплату поставленого позивачем товару в повному обсязі не здійснив.
Відсутність заборгованості, що є
предметом позову, ним не доведена.
За таких обставин, суд вбачає
підстави для стягнення з відповідача боргу в розмірі 4090,04 грн.
Пунктом 5.2. договору сторонами
узгоджено, що за прострочення оплати поставленої продукції покупець сплачує
пеню у розмірі 0,3 % від вартості несплаченої в строк продукції за кожен день
прострочення.
Нарахована позивачем сума пені за
період з 30.08.07 року по 29.02.08 року складає 2233,16 грн.
Вимогу позивача щодо стягнення з
відповідача неустойки суд вважає обґрунтованою, але підлягаючою задоволенню
частково, в розмірі 359,38 грн. з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 546, 548, 549
Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у
відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен
сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного
кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір
встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки,
встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Статтею 1 Закону України „Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що
платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за
прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який,
згідно ст. 3 вказаного Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не
може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який
сплачується пеня.
Одже, положення цього Закону не
встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження
розміру пені, що підлягає стягненню. Таку правову позицію викладено у постанові
Верховного Суду України від 28.03.06 року.
Таким чином, пеня в даному випадку,
має бути нарахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України „Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року та підлягає
стягненню за визначений позивачем період в розмірі 359,38 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625
Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з
простроченої суми. За період прострочення: вересень 2007 року-вересень 2008
року нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 1118,22 грн., 3 %
річних за період з 30.08.07 року по 11.11.08 року -144,10 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з
відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає обґрунтованими та
підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського
процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони
пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що спір
виник з вини відповідача на нього покладаються витрати по сплаті державного
мита в мінімальному розмірі, встановленому діючим законодавством України.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82
-84 Господарського процесуального
кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1 -АДРЕСА_1, ід. кодНОМЕР_1, п/р 260010191538 в ЗАТ «Про кредит Банк»м.
Дніпропетровськ, МФО 320984 на користь Підприємства «Агро-Союз»товариства з
обмеженою відповідальністю -52005, м. Дніпропетровська область,
Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська,1, код ЄДРПОУ
24617136, п/р 26007050301153 в КБ «Приватбанк», МФО 305299 заборгованості
4090,04 грн. (чотири тисячі дев'яносто грн. 04 коп.), інфляційних витрат -1118,22 грн. (одна тисяча
сто вісімнадцять грн. 22 коп.), 3 % річних -144,10 грн. (сто сорок чотири грн.
10 коп.), пені -359,38 грн. (триста п'ятдесят дев'ять грн. 38 коп.), витрат по
сплаті держмита -102 грн. (сто дві грн.) та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу -88,86 грн. (вісімдесят вісім грн. 86 коп.).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням
законної сили.
Рішення набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В.
ОРЄШКІНА
Рішення підписано 17.03.09 року
З оригіналом згідно
Пом. судді
О.А.Лисінська
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2009 |
Оприлюднено | 24.09.2009 |
Номер документу | 4712078 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Орешкіна Е.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні