Рішення

від 03.06.2011 по справі 2034/2-3256/11

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

с. Покотилівка, вул. Калініна, 18, 62458, (057) 745-66-96

Справа № 2-3256/2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УРАЇНИ

03 червня 2011 року с. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Козленко Г.О.,

при секретарі - Какоріної Ю.В.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Русько-Тишківської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкоємства згідно із законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом до Русько- Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкоємства згідно із законом. В позовній заяві позивачі просили визнати за кожним із них право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: с. Черкаські Тишки, вул. Маяковського, 30-А та надвірні будівлі в порядку спадкоємства за законом після смерті діда ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4

В обґрунтування позову зазначили, що їхньому дідусю ОСОБА_3, рішенням виконкому Руско-Тишківської сільської ради була виділена земельна ділянка площею 0,05 га під забудову будинку. На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_5 звів будинок загальною площею 123,9 кв. м., житловою 63,70 кв. м. Рішенням виконкому Харківської районної ради народних депутатів Харківської області. ОСОБА_3 надано дозвіл на оформлення та прийняття в експлуатацію самочинно збудованого житлового будинку, але свідоцтво на право власності на його ім'я не видавалося. ОСОБА_3 склав заповіт на користь свого сина ОСОБА_4 та 14.02.2001 року помер. ОСОБА_4 прийняв спадок після смерті батька фактично, так як постійно користувався житловим будинком, земельною ділянкою і т.д. Батько позивачів помер 05.10.2005 року, за життя право власності на зазначений будинок не оформив. На думку позивачів вони є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3. проте неможливість отримання правовстановлюючих документів на будинок спонукала їх звернутися до суду. В подальшому позивачі уточнили позовні вимоги та просили визнати за кожним із них право власності лише на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: с. Черкаські Тишки, вул. Маяковського, 30-А без урахування надвірних будівель.

Позивачі в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, згідно якої Русько- Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області просить винести рішення згідно вимог чинного законодавства та розглядати справу без участі представника (а.с.71).

Суд, вислухавши пояснення позивачів, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Русько-Тишківської сільської Ради Харківської області від 10.06.1986 року, затверджено наказ № 229 від 30.05.1986 року радгоспу ім. В«Карла МарксаВ» об'єднання В«ХарківплодовощхозВ» про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки у розмірі 0,05 га під забудівлю будинку у с. Черкаські Тишки по вул. Маяковського (а.с.23).

Зазначене рішення ухвалено відповідно до вимог ст.ст.77,78 ЗК УРСР (в редакції 1970 року), який був чинним на час винесення рішення.

У 1988 році виконком Харківської райради народних депутатів Харківської області прийняв рішення № 947 від 20.12.1988 року, яким дозволив ОСОБА_3 оформити та прийняти в експлуатацію самовільно збудований житловий будинок В«А-1В» житловою площею 63,7 кв.м. по вул.Маяковського № 30-А у с.Черкаські Тишки Харківського району Харківської області (а.с.21).

На виконання зазначеного рішення актом про закінчення будівництва і прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння, вказаний жилий будинок прийнято в експлуатацію та затверджено виконкомом Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області від 21.08.1988 року (а.с.57).

Виходячи із змісту ч.1 ст.105 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), яка була чинною на час ухвалення рішенням виконкому Харківської райради народних депутатів Харківської області від 20.12.1988 року, ОСОБА_3 отримав дозвіл на оформлення та прийняття в експлуатацію житлового будинку, відповідно акт про прийняття в експлуатацію свідчить про те, що вказаний житловий будинок зведено з дотриманням будівельних правил та норм, тому він не може вважатися самовільним будівництвом.

На час смерті ОСОБА_3 житловий будинок по вул. Маяковського № 30-А у с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської області було належним чином, відповідно до вимог ст.101 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), оформлено та він увійшов до спадкової маси.

Відповідно до ст.534 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно одній або кільком особам.

ОСОБА_3 залишив своє майно сину ОСОБА_4, тому той правомірно вважався спадкоємцем за заповітом від 13.07.1993 року (а.с.46).

На час відкриття спадщини, 14.02.2001 року, після смерті ОСОБА_3 за п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) вважалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 набув права власності на житловий будинок по вул. Маяковського № 30-А у с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської області в порядку спадкування за заповітом.

ОСОБА_4 не зареєстрував права власності на житловий будинок за собою, однак на час прийняття ним спадщини виникнення права власності не пов'язувалося з державною реєстрацією нерухомого майна.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер 05.10.2005 року (а.с.5), однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли реалізувати своє право на спадщину відповідно до вимог ст.ст.1296, 1297 ЦК України (в редакції 2003 року), так як право власності на житловий будинок за ОСОБА_4 не було зареєстровано.

На час смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги, як діти спадкодавця, що підтверджується свідоцтвами про народження позивачів (а.с.8,9).

У встановлений законом строк вони звернулись із заявами відповідно до ст.1269 ЦК України про прийняття спадщини (а.с.76).

Тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дотримались вимог чинного законодавства про прийняття спадщини та їх позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить право власності по 1/2 частині житлового будинку по вул. Маяковського № 30-А у с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської області кожному.

Суд не вбачає підстав для застосування ст.376 ЦК України, так як спірний житловий будинок був належним чином введений в експлуатацію відповідно до вимог ЦК, які діяли на час його введення в експлуатацію.

Судові витрати суд залишає за рахунок позивачів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.77,78 ЗК УРСР (в редакції 1970 року), ст.101, ч.1 ст.105, ст.534. п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 1261, 1267 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності по ? частині житлового будинку розташованого за адресою: село Черкаські Тишки, вул. Маяковського 30-А в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 05 жовтня 2005 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Г.О. Козленко