Рішення

від 21.07.2015 по справі 927/914/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

16.07.2015 Справа № 927/914/15

За позовом: Колгоспу "Прометей",

с.Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234

поштова адреса: вул.Садова, 1, оф. 206, м.Миколаїв, 54001

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Ресурс І К",

вул. Кошового, 1, корпус 7, м.Чернігів, 14000

про стягнення 378182,14 грн.

Суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно отриманих коштів у сумі 259677 грн., 3% річних у сумі 5 805,38 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 112699,76 грн.

В складі судових витрат позивач просить стягнути витрати на послуги адвоката у розмірі 15000 грн.

Сторони явки своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами копій ухвали господарського суду.

13.07.2015 на адресу господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала про порушення провадження у справі, надіслана судом відповідачеві за даним позовом - ТОВ "Техно - Ресурс і К" (вул. О. Кошового, буд.1, корпус 7, м. Чернігів, 14000), із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

До початку судового засідання від позивача надійшли письмові пояснення у справі від 14.07.2015 з додатковими документами. За доводами позивача письмовий договір на поставку селітри аміачної у письмовій формі між сторонами не укладався, рахунки на оплату товару відповідачем не направлялись, а товар позивачем не отримувався. Рахунок №107 від 08.07.2014, на який міститься посилання у платіжному дорученні №84 від 08.07.2014, не може бути наданий суду для огляду, оскільки відповідачем на адресу позивача він не направлявся. Лише в телефонному режимі бухгалтером відповідача було повідомлено, що 213 000 грн. необхідно перерахувати за рахунком №107 від 08.07.2015, а 103 000 грн. за рахунком без номеру.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Платіжним дорученням №92 від 03.07.2014 позивачем перераховано на рахунок відповідача 103 500 грн., а також перераховано 213000 грн. згідно платіжного доручення №84 від 08.07.2014 з метою отримання від відповідача селітри аміачної

Договір щодо поставки селітри аміачної у письмовій формі між сторонами не укладався.

Рахунки на оплату селітри сторонами у справі також не надані.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Ресурс і К", код 37591883, є правонаступником Приватного підприємства "Техно-Ресурс і К", код 37591883, внаслідок зміни організаційно-правової форми Приватного підприємства "Техно-Ресурс і К". При цьому заміни сторони фактично не відбулося, оскільки зміна організаційно-правової форми юридичної особи із залишенням її коду у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не є реорганізацією цією юридичної особи.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт відсутності поставки відповідачем позивачеві аміачної селітри, а також відсутність будь-яких договірних відносин сторін з цього приводу, оформлених відповідно до закону.

Грошові кошти, перераховані позивачем за вказаними платіжними дорученнями, відповідачем позивачу не повернуті.

14.05.2015 позивачем на адресу відповідача у справі направлено письмову заяву від 14.05.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту вказаної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість за платіжним дорученням №84 від 08.07.2014 не погашена та складає 213000 грн. 00 коп., заборгованість за платіжним дорученням №92 від 03.07.2014 внаслідок проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог складає 46 677 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача 18.08.2014 була направлена вимога про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вимога відповідачем була отримана 21.08.2014 та залишена без задоволення.

Відповідач під час судового розгляду справи вказані обставини не спростував, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.

Заборгованість у загальній сумі 259677 грн. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

На підставі положень ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення 3% річних у сумі 5805 грн. 38 коп. за період прострочення терміну повернення грошових коштів з 28.08.2014 по 26.05.2015 та 112699 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань за період прострочення повернення грошових коштів з 01.09.2014 по 30.04.2015.

Під час судового розгляду справи доказів часткового або повного погашення суми позову відповідачем надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав .

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт відсутності поставки відповідачем позивачеві аміачної селітри, а також відсутність будь-яких договірних відносин сторін з цього приводу, оформлених відповідно до закону.

Також знайшов підтвердження в процесі судового розгляду справи факт перерахування позивачем відповідачеві у справі 103 500 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 92 від 03.07.2014 та 213000 грн. згідно платіжного доручення №84 від 08.07.2014.

Вказані грошові кошти позивачем відповідачеві повернуті не були.

За заявою позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість за платіжним дорученням №84 від 08.07.2014 складає 213000 грн. 00 коп., заборгованість за платіжним дорученням №92 від 03.07.2014 внаслідок проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог складає 46 677 грн. 00 коп.

У відповідності з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) буз достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення вказаної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивачем на адресу відповідача 18.08.2014 була направлена вимога про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вимога відповідачем була отримана 21.08.2014, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ДП «Укрпошта», та залишена без задоволення.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно отриманих коштів у сумі 259677 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5805 грн. 38 коп. за період прострочення терміну повернення грошових коштів з 28.08.2014 по 26.05.2015 та 112699 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань за період прострочення повернення грошових коштів з 01.09.2014 по 30.04.2015.

Вирішуючи вказану вимогу, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Відповідно до положень пункту 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України) , оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних та необхідність відмови у позові у цій частині.

Судові витрати у справі покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У складі судових витрат позивач просить стягнути суму оплати послуг адвоката у розмірі 15000 грн.

У підтвердження факту понесення таких витрат та їх розміру позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 05.05.2015 № 04/05-15 та квитанцію без номеру та дати до прибуткового касового ордера №3-15 від 05.05.2015 на суму 15000 грн. 00 коп. (а.с. 14-15).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 05.05.2015 № 04/05-15 Замовник (Колгосп «Прометей» ) доручає, а Виконавець (адвокат Козлов Вячеслав Олександрович), приймає на себе обов'язок надати правову допомогу щодо вирішення в судовому порядку спору між Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-ресурс і К», яке є правонаступником Приватного підприємства «Техно-ресурс і К», щодо стягнення (повернення) безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 259 677 грн., сплачених Колгоспом «Прометей» ПП «Техно-ресурс і К» , стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 15000 грн. 00 коп. протягом 3-х банківських днів із дня підписання договору за послуги по ознайомленню з наданими Замовником матеріалів та за їх вивчення, підготування необхідних процесуальних документів, аналіз нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини, здійснення представництва по захисту інтересів Замовника у суду.

Позивачем у справі надана квитанція до прибутково касового ордера №3-15 від 05.05.2015 на суму 15000 грн.

З урахуванням викладеного вище витрати на оплату послуг адвоката підлягають включенню до складу судових витрат у справі та стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ресурс і К", вул. О. Кошового, буд.1, корпус 7, м. Чернігів, 14000, код 37591883, на користь Колгоспу "Прометей", с.Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234 поштова адреса: вул.Садова, 1, оф. 206, м.Миколаїв, 54001, код 02126484, безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 259677 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 5193 грн. 54 коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10299 грн. 68 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Дата складення та підписання повного тексту рішення - 21.07.2015

Суддя М.О. Демидова

.