Ухвала

від 20.07.2015 по справі 369/12808/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12808/13-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М. Провадження № 22-ц/780/9/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 57 20.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

20 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Коцюрби О.П., Суханової Є.М., із участю секретаря Петленко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, перша Київська обласна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту та вилучення запису з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, де, із проведеними змінами та уточненнями, просила звільнити належні їй на праві власності земельні ділянки з-під арешту, накладеного постановою начальника ГУ Генеральної прокуратури України від 23 травня 2006 року і постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25 вересня 2007 року у кримінальній справі №27- 858 та вилучити з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про арешт належних їй земельних ділянок.

Заявлені вимоги мотивувала тим, що відповідно до договорів купівлі- продажу від 27 та 28 квітня 2005 року вона придбала вісім земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, які розташовані у с. Лісне на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

На підставі зазначених договорів купівлі-продажу отримала державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, а саме:

- державний акт серії ЯЖ №683689, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0076 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683690, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0077 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683691, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0078 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683692, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0079 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683693, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0091 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683694, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0092 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683695, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0093 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683696, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0094 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Окрім цього, зазначила, що у 2006 році Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за фактом заволодіння шахрайським шляхом правами на земельні ділянки, які розташовані у с. Лісне Києво-Святошинського району Київської області, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час досудового слідства постановою начальника ГУ Генеральної прокуратури України від 23 травня 2006 року і постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25 вересня 2007 року земельну ділянку, розміром 59,9317 га, до складу якої входять належні позивачу земельні ділянки, визнано об'єктом злочинних дій, приєднано до справи як речовий доказ та накладено арешт.

У квітні 2013 року позивачу стало відомо, що 27 липня 2011 року кримінальна справа закрита на підставі п.п. 2, 8 cт. 6 КПК України, 1960 року.

Проте, не було вирішено питання про зняття арешту із вказаних земельних ділянок.

На неодноразові звернення про зняття арешту відповідач 23 квітня 2013 року надав відповідь про відсутність підстав для зняття арешту, мотивуючи тим, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 80 КПК України, 1960 року, речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали суду про закриття справи.

Посилаючись на те, що вона не має відношення до даної кримінальної справи, а арешт належних земельних ділянок порушує її право власності на них, просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що спірні правовідносини не регламентуються законодавством про захист права власності та позивачем не надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_2 згідно договорів купівлі-продажу від 27 та 28 квітня 2005 року придбала вісім земельних ділянок, які розташовані у с. Лісне, що на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

09 грудня 2008 року на підставі вказаних правочинів ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, які розташовані у с. Лісне, що на території Шпитьківської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, а саме:

- державний акт серії ЯЖ №683689, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0076 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683690, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0077 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683691, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0078 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683692, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0079 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683693, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0091 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683694, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0092 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683695, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0093 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- державний акт серії ЯЖ №683696, кадастровий номер 32 224 882 05 03 004 0094 - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку ( а.с. 10-17 ).

По справі встановлено, що Генеральною прокуратурою України проводилось досудове слідство у кримінальній справі №27-858, яка порушена 19 грудня 2005 року слідчим управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області за фактом заволодіння шахрайським шляхом державною земельною ділянкою, площею 59, 9317 га, що розташована у с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Під час розслідування даної кримінальної справи слідчим СУ ГУ МВС України в Київській області 06 травня 2006 року порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення статуту Громадської організації «Об`єднання громадян «Лісне-2» службовими особами цього об'єднання за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Постановою начальника Головного управління Генеральної прокуратури України від 23 травня 2005 року встановлено заборону на продаж, перереєстрацію, заставу та будь-які інші дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, загальною площею 59,9317 га, розташовану у с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, до складу якої входять земельні ділянки, які належать позивачу, а постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25 вересня 2007 року вказану вище земельну ділянку площею 59,9317 га визнано об'єктом злочинних дій та приєднано до цієї справи як речовий доказ.

Крім того, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 13 січня 2009 року, з метою забезпечення можливого цивільного позову та забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, накладено арешт, зокрема, на вісім земельних ділянок, які належать ОСОБА_2, що розташовані у с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ( а.с. 98-103 ).

27 липня 2011 року старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України винесено постанову про закриття даної кримінальної справи №27-858, порушену за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях невстановлених осіб складу злочину та смертю ОСОБА_3 ( а.с. 104-112).

При цьому, доля речового доказу, зокрема, земельних ділянок позивача зазначеною посадовою особою не вирішена, незважаючи на звернення власників указаного майна ( а.с. 20-21, 22, 23-24, 25 ).

У зв'язку із цим, ОСОБА_2 з дотриманням чинного законодавства звернулася до суду із позовом, який змінила та уточнила 29 січня 2014 року ( а.с. 1-9, 77-82 ).

11 червня 2015 року Апеляційним судом Київської області ухвалено рішення за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Державного підприємства «Чайка», до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії, згідно якого апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково ( а.с. 216-224 ).

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове.

Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Державного підприємства «Чайка», задоволено частково.

Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах с. Лісне, отримані 24 листопада 2004 року на ім'я: ОСОБА_4 - на земельну ділянку, площею 0,2084 га, кадастровий номер 3222488200:05:007:0028, державний акт серії ЯА №226725, ОСОБА_5 - на земельну ділянку, площею 0,2066 га, кадастровий номер 3222488200:05:007:0029, державний акт серії ЯА №226726, ОСОБА_6 - на земельну ділянку, площею 0,2491 га, кадастровий номер 3222488200:05:007:0054, державний акт серії ЯА №226629, ОСОБА_7 - на земельну ділянку, площею 0,2474 га, кадастровий номер 3222488200:05:007:0055, державний акт серії ЯА №226630, ОСОБА_8 - на земельну ділянку, площею 0,2497 га, кадастровий номер 3222488200:05:001:0069, державний акт серії ЯА №226704, ОСОБА_9 - на земельну ділянку, площею 0,2161 га, кадастровий номер 3222488200:05:007:0012, державний акт серії ЯА №226708, ОСОБА_11 - на земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222488200:05:001:0016, державний акт серії ЯА №226652, ОСОБА_10 - на земельну ділянку площею 0,2499 га., кадастровий номер 3222488200:05:001:0046, державний акт серії ЯА №226681, ОСОБА_13 - на земельну ділянку, площею 0,2431 га, кадастровий номер 3222488200:05:001:0037, державний акт серії ЯА №226672, ОСОБА_12 - на земельну ділянку, площею 0,2347 га, кадастровий номер 3222488200:05:001:0038, державний акт серії ЯА №226673, ОСОБА_14 - на земельну ділянку, площею 0,2497 га, кадастровий номер 3222488200:05:007:0044, державний акт серії ЯА №226749, ОСОБА_15 - на земельну ділянку, площею 0,2481 га, кадастровий номер 3222488200:05:007:0043, державний акт серії ЯА №226748.

Витребувано на користь Державного підприємства «Чайка» з незаконного володіння ОСОБА_2 8 земельних ділянок, загальною площею 2,8528 га, що розташовані в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з наступними кадастровими номерами: 32 224 882 05 03 005 0077; 332 224 882 05 03 005 0078; 32 224 882 05 03 005 0079; 32 224 882 05 03 005 0091; 32 224 882 05 03 005 0092; 32 224 882 05 03 005 0093; 32 224 882 05 03 005 0094; 32 224 882 05 03 005 0076, загальною вартістю 609 072,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено ( там же ).

Таким чином, ОСОБА_2, на даний час, не є власником спірних земельних ділянок, а відтак - не має права на захист свого цивільного права у відповідності до положень ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції, правильно прийшов до висновку про безпідставність та незаконність заявлених вимог і, з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 15, 16, 346, 378 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення по справі.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи ОСОБА_16 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст. 124 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 16, 317, 331, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. 201 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про невиконання посадовими особами Генеральної прокуратури України обов'язку скасування арешту на спірне майно при відсутності для цього потреби, подачу позову прокурором значно пізніше після накладення арешту на земельні ділянки, порушення прав власності позивача, перебування майна під арештом майже вісім років, неможливість розпорядження земельними ділянками, ненадання відповіді на колективні запити власників майна до Генеральної прокуратури України, непричетність позивача до порушеної кримінальної справи, безпідставність та необґрунтованість визнання майна речовим доказом, неможливість відновлення права розпоряджатись майном, невиконання судом вимог закону щодо зупинення провадження у справі, на переконання апеляційного суду, правового значення для правильного вирішення справи не мають та не спростовують висновки суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог і не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

Зазначення судом першої інстанції про те, що спірні правовідносини не регламентуються законодавством про захист права власності, на переконання апеляційного суду, є помилковим і спростовується положеннями зазначеної у рішенні постанови №6-26цс13 Верховного Суду України від 15 травня 2013 року.

Однак, це не є правовою підставою для задоволення як позовних так і апеляційних вимог за їх необґрунтованістю у силу вище викладеного.

При цьому, позивач не позбавлена можливості, у встановленому законом порядку, здійснити захист своїх цивільних прав та інтересів в інший спосіб і право його реалізації ОСОБА_2 не втратила.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, перша Київська обласна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту та вилучення запису з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С.Сержанюк

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_17