Постанова

від 13.06.2006 по справі 49/24-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/24-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13.06.06                                                      м. Київ                                     49/24-А       

          За позовом           Державної податкової інспекції у Подільському  районі

                          м. Києва

до                      1) Приватного підприємства “Форекс-Хім”

                2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Примед”

про                    визнання угоди недійсною та стягнення 21984,00 грн.

За участю Прокуратури Подільського району міста Києва

                                                            Головуючий суддя   Митрохіна А.В.

                                                                                 судді    Євсіков О.О.

                                                                                              Копитова О.С.

Представники:

Від позивача:            Приятеленко Т.В. –за дов. № 7511/9/10

                                     від 28.12.2005р.

Від відповідача 1:     не з'явились

Від відповідача 2:     Мельниченко Н.М. –директор

                            Рибоконь П.В. –представ. –дов. № 99 від 03.05.2006р.

Від прокуратури Подільського району міста Києва : не з”явились

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.06.2006 о 15 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.05.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні  з урахуванням вимог ч. 4 ст.  167 КАС України.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання угоди, укладеної між ТОВ “Примед” та ПП “Форекс-Хім” шляхом обміну документами недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР; зобов'язаня ПП “Форекс-Хім” повернути ТОВ “Примед” кошти у сумі 21 984,00 грн. отримані за угодою; стягнення з ТОВ “Примед” на користь держави отриманого товару на загальну суму 21 984,00 грн., крім того позивач просить  витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства за наявності умислу у відповідача-1. Рішенням Оболонського району м. Києва № 2-3584/2004р. від 07.07.2004р. установчі документи ТОВ “Форекс-Хім” визнано недійсним. За результатами вказаного рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято акт № 1082-16-112 від 10.10.2005р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Позивач вважає, що сукупність вказаних фактів є достатньою підставою для висновку щодо спрямованості діяльності відповідач-1, в тому числі при укладанні спірної угоди, на ухилення від сплати податків.

Відповідач-2 надав заперечення на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість.

Відповідач-1 вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 49/24-А не виконав, в судові засідання представники відповідачів не з‘явилися. Ухвали суду направлені відповідачу-1 за адресами, зазначеними позивачем в позовній заяві, та в довідці з Головного управління статистики у м. Києві. Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Відповідно до частини 1 статті 40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов‘язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження). У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Відповідач-1 не скористався своїми процесуальними правами, в судове засідання не з'явився, про зміну адреси суд не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.

За таких обставин, відповідно до частини 6 статті 71 КАС України, справа вирішується на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Примед” зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 02947 від 09.10.2000р., ідентифікаційний код ЄДРПОУ № 31170347, свідоцтво платника ПДВ №36714772 від 19.10.2000р.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ “Примед” та ПП “Форекс-Хім” укладено договір шляхом обміну документами на суму 21984,00 грн.

На виконання даної угоди ПП “Форекс-Хім” у відповідності з вимогами п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” виписав на користь ТОВ “Примед” податкову накладну від 14.01.2003р. №8/1, а ТОВ “Примед” перерахувало ПП „Форекс-Хім” 21984,00 грн. згідно платіжного доручення від 16.01.2003р. № 45.  Фактичне відвантаження товару підтверджується накладною № 8/1 від 14.01.2003р. в кількості 9,16 кг на загальну суму 21984,00 грн., в т.ч. ПДВ 3664,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2004р. № 2-3584/2004р. визнано недійсними установчі документи Приватного підприємства “Форекс-Хім” з моменту державної реєстрації, в тому числі: статут ПП “Форекс-Хім”, зареєстрований 06 квітня 2001р. під № 09317, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36714772 від 20.04.2001р.

Станом на день розгляду справи судом рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2004р. № 2-3584/2004р. набрало чинності з 08.08.2004р.  та не оскаржувалось.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва  складено акт від 10.10.2005р. № 1082-16-112 про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість  ПП “Форекс - Хім”. Дата анулювання свідоцтва 07.10.2005р.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві від 11.03.2006р. № 13-1445 на даний час Приватне підприємство „Форекс-Хім” не виключено з Єдиного державного реєстру (копія наявна в матеріалах справи).

В матеріалах справи наявна довідка від 12.09.2003р. Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про результати позапланової перевірки ПП „Форекс-Хім” з питань взаємовідносин з ТОВ „Примед” за період лютий, березень, червень, липень, жовтень 2002р. та січень, березень, квітень 2003р.,  встановлено наступне суми податку на додану вартість по податкових накладних, у т.ч. від 14.01.2003р. № 8/1 включені до податкового зобов”язання відповідного періодів, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації за березень 2002 року, січень, березень 2003р. За результатами перевірки порушень діючого законодавства не встановлено.

Як вбачається з книги продажу товарів (робі, послуг) ПП “Форекс -Хім”, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні,  податкову накладну від 14.01.2005р. № 8/1 відображено у ній.

Відповідно до  податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2003р.  ПП “Форекс - Хім”, останнім задекларована сума податкових зобов”язань у розмірі 59412 грн., а сума податкового кредиту у розмірі 59177грн.

В обґрунтування позову позивачем зроблено посилання на протиправність умислу лише у ПП "Фореккс - Хім". Враховуючи наведене, встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є предметом дослідження у цій справі. Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Відповідно до п. 4.7 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України № 80 від 19.02.1998, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, у редакції, чинній на момент взяття ТОВ "ТТМ-Плюс"  на податковий облік, для взяття на облік платники податків - юридичні особи подають в органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

заяву за формою N 1-ОПП (додаток 1);

завірені в нотаріальному порядку копії статуту (якщо це потрібно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

копію положення (для бюджетних установ, благодійних організацій);

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом.

Пунктом 4.13 вказаної Інструкції встановлено, що усі документи, перелічені в пункті 4.7,  подає особисто власник, засновник (власники, засновники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник), або призначений керівник, або головний бухгалтер. Документи приймаються лише за наявності паспорта особи, яка подає документи, довідок про присвоєння ідентифікаційного номера з ДРФО власників, засновників (фізичних осіб), директора та головного бухгалтера.

Заяви приймають відділи обліку та реєструють у загальному відділі (канцелярії). Приймання заяви фіксується в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (перереєстрацію, реорганізацію, внесення змін) платників податків за  ф. N 2-ОПП. Перевірку паспортних даних та встановлення місцезнаходження платника податків виконують підрозділи податкової міліції. Заява заповнюється друкарським способом або від руки чорнилом темного кольору друкованими літерами та підписується власником, засновником або призначеним керівником, чи головним бухгалтером підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для реєстрації Антонян (Гончаренко) Олени Євгенівни у податкових органах як уповноваженого керівника (директора) ПП "Форекс - Хім" стали визначенні законодавством документи, на підставі яких здійснювалась відповідна реєстрація, і їх відповідність законодавству перевірялась під час реєстрації.

Судження, висновки суду, викладені у рішенні Оболнського районного суду м. Києва від 07.07.2004, яким були визнані недійсними установчі документи ПП "Форекс - Хім" та свідоцтво про його реєстрацію платником ПДВ, а також неправомірною вся комерційна діяльність підприємства, починаючи з моменту реєстрації, не є обов'язковим для господарського суду.

Обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі,  що набрало законної сили,  згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 70 належними  є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.  Суд не бере до розгляду докази,  які  не  стосуються предмету доказування.

Таким чином рішення районного суду не звільняє позивача від доведення наявності умислу ПП "Форекс - Хім" на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з того, що згідно зі ст. 49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома  сторонами  -  в доход держави стягується все одержане ними за угодою.

Для даної норми закону характерними є такі ознаки:

а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.  

Суд вважає, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Зокрема, при цьому суд відзначає, що не надано і доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені ПП "Форекс-Хім", в т. ч. Антоніна (Гончаренко) Олени Євгенівни.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч. 2  ст. 18  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суду не надано належні докази на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що ПП “Форекс - Хім” сплатило продавцю в ціні товару податок на додану вартість.

Допустимих доказів наявності у відповідачів податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірного договору, позивач не надав. В матеріалах справи відсутні чинні рішення податкового органу про донарахування відповідачам податкових зобов'язань, податкові повідомлення, податкові вимоги, що підтверджують наявність податкового боргу у відповідачів.

За таких обставин, позивачем не доведено, що за результатом виконання спірного договору у відповідачів наявний податковий борг, в зв'язку з чим твердження позивача про завдання державі збитків у вигляді несплачених податків є недоведеним.

Суд також звертає увагу на те, що в пункті 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 зазначено, що порушення  сторонами  договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом  не  подано  доказів  спрямованості  укладеної  угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою  для  визнання  угоди недійсною.

Отже,  твердження позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи. Таке твердження не відповідає вимогам процесуального закону про належність доказів та підстави звільнення від доказування.

Сама по собі угода про продаж коріння валер”яни не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу. Крім того в матеріалах справи наявні докази про подальший продаж коріння валер”яни ВАТ “Фітофарм”. Окрім того суд вважає безпідставним посилання позивача на ст. 49 Цивільного кодексу УРСР.

1 січня 2004 року, згідно з п. 1 та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року втратив чинність.

Цивільний кодекс України, який набрав чинності, не містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені ст. 49 Цивільного кодексу УРСР. Цим кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст. 228 Цивільного кодексу України), не є адміністративно-правова конфіскація.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

Таким чином, застосування при вирішенні спору публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в Цивільному кодексі України на момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності, є необґрунтованим.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, що підтверджують або спростовують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. факту навмисного ухилення від сплати податків у відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                  А.В Митрохіна

 Судді                                   О.О. Євсіков

                                                         О.С. Копитова

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –19.06.2006