Справа № 755/12139/15-к
1-кп/755/721/15
В И Р О К
іменем України
"03" липня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 1201400000000006 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, українки, з вищою освітою, офіційно не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні повнолітню доньку, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Барабаш, Хасанського району, Приморського краю, РФ, громадянки України, українки, з вищою освітою, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні доньку 1997 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 працюючи на посаді фармацевта аптеки № 4 ТОВ «Одуванчик» (ЄДРПОУ 35618688), яка розташована по вул. Петра Вершигори, 1-А в м. Києві, вирішили збагатитися шляхом продажу сильнодіючих лікарських засобів «Димедрол» та «Соннат».
Втілюючи в дію свій злочинний намір ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, зустрілися з невстановленою в ході досудового розслідування особою у якої придбали сильнодіючі лікарські засоби, а саме: 34 пігулки «Димедролу» (дифенгідрамін) та 11 пігулок «Соннату» (зопіклон), після чого доставили їх до приміщення аптеки по вул. Вершигори, 1-А в м. Києві де залишили на зберігання для подальшого збуту в порушення вимог Наказу МОЗ України від 30.10.2001 року № 436 «Про затвердження інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі», та в порушення вимог Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 р.
20.01.2015 р. о 09 год. 30 хв. у ході проведення обшуку приміщення аптеки № 4 ТОВ «Одуванчик» по вул. Петра Вершигори, 1-А в м. Києві, працівниками міліції було виявлено та вилучено 34 пігулки «Димедролу» (дифенгідрамін) та 11 пігулок «Соннату» (зопіклон) які ОСОБА_6 та ОСОБА_5 умисно, в порушення вимог Наказу МОЗ України від 19.07.2005 № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень», з метою особистого збагачення придбала та зберігала з метою відпуску.
Згідно з висновком експерта № 429х від 03.03.2015 року: «в наданих на дослідження таблетках білого кольору кількістю 34 штуки масою по 0,150 г., виявлено сильнодіючий лікарський засіб дифенгідрамін (димедрол). Загальна маса дифенгідраміну становить 1,70 г. В наданих на дослідження таблетках жовтого кольору кількістю 11 штук масою по 0,170 г., виявлено сильнодіючий лікарський засіб зопіклон. Загальна маса зопіклону в таблетках становить 0,0825 г.».
Димедрол (дифенгідрамін) та зопіклон, згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 серпня 2007 року № 490 «Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», є сильнодіючими лікарськими засобами.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом із угодами про примирення між потерпілим та обвинуваченими.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угод про визнання винуватості між старшим прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 та міжстаршим прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 , згідно яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України.
Сторони узгодили покарання ОСОБА_5 у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сторони узгодили покарання ОСОБА_6 у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання вини між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язково участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та їх захисника які підтримали думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з`ясувавши у обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що вони розуміють викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що вони має право на те, що прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких їх обвинувачують та мають такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким затвердити угоду про визнання ними винуватості, визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч. 2 ст. 321 КК України.
Суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_5 упорушенні правил придбання, зберігання, обліку та відпуску сильнодіючих лікарських засобів та кваліфікує ці її дії за ч. 2 ст. 321 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, особу обвинуваченої, її майновий стан, яка раніше не судима, не одруженої, маючої на утриманні повнолітню доньку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Суд визнає пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченої.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_6 упорушенні правил придбання, зберігання, обліку та відпуску сильнодіючих лікарських засобів та кваліфікує ці її дії за ч. 2 ст. 321 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, особу обвинуваченої, її майновий стан, яка раніше не судима, не одруженої, маючої на утриманні неповнолютню доньку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно..
Суд визнає пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченої.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати стягти з обвинувачених.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 468-475 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
Затвердити угоду про примирення, укладену 15.06.2015 року між старшим прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 1201400000000006.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 321 КК України та призначити їй покарання штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 850 грн.
Затвердити угоду про примирення, укладену 15.06.2015 року між між старшим прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 1201400000000006.
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 321 КК України та призначити їй покарання штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 2214 грн.78 коп. на користь держави.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2015 |
Оприлюднено | 21.03.2023 |
Номер документу | 47157015 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Федосєєв С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні