Постанова

від 15.07.2015 по справі 802/1886/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 липня 2015 р.           Справа № 802/1886/15-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Індата - Вінниця" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти і цінності,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Індата - Вінниця" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти і цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 1065 гривень 79 копійок.

Відповідачем не сплачено вказаний борг.

При цьому податковим органом встановлено відсутність у відповідача майна, що може бути описане в податкову заставу.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

На підставі наведеного, а також зважаючи на відсутність майна у платника податків, податковий орган звернувся з даним позовом до суду у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1065 гривень 79 копійок.

Окрім цього позивач просить накласти арешт на кошти і цінності.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, при цьому надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. При цьому, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції - "за вказаною адресою не значиться".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індата - Вінниця" перебуває на податковому обліку у Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції.

Із матеріалів справи випливає, що за відповідачем рахується заборгованість, що виникла в зв'язку з несплатою ним податку на додану вартість в загальному розмірі 1065 гривень 79 копійок.

Розмір заборгованості в сумі 1065 гривень 79 копійок підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0042201501 від 14 листопада 2014 року (а.с.09), витягом з облікової картки платника податку (а.с.07-08) та розрахунком ціни позову (а.с.06).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктох 54.3.1 - 54.3.6 пнкту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішелня, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Пункт 59.5 статті 59 ПК України визначає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

19 січня 2015 року органом державної податкової служби складено податкову вимогу №343-25 щодо сплати відповідачем наявного податкового боргу. Проте вказана вимога залишилася невиконаною.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем на день розгляду справи, суду не надано.

А відтак наявний податковий борг в розмірі 1065 гривень 79 копійок підлягає стягненню.

Визначаючись щодо позовних вимог, з приводу накладення арешту на кошти та цінності, суд зважає на таке.

Згідно із довідкою Центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів при УДАІ УМВС України у Вінницькій області вих. №5921/10/23 від 27 лютого 2015 року (а.с.14), інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30 березня 2015 року (а.с.12), довідкою Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області №1002/567/15 від 04 березня 2015 року (а.с.13) у товариства з обмеженою відповідальністю "Індата - Вінниця" майно відсутнє.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Як видно із матеріалів справи, майна Товариства, що могло б бути описано у податкову заставу, податковим органом не виявлено.

При цьому, пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 1065 гривень 79 копійок, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про правомірність звернення податкового органу з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Також суд звертає увагу на те, що вимога позивача про арешт коштів на рахунках відповідача у банках та у визначеній сумі є вимогою, яка ґрунтується на Законі, оскільки підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України чітко закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту саме на ті кошти і цінності платника податків, які фактично знаходяться в банку.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Індата - Вінниця" (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 33716408) кошти в сумі 1065 (одна тисяча шістдесят п'ять) гривень 79 копійок.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Індата - Вінниця" (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 33716408), що знаходяться в банківських установах, в розмірі 1065 (одна тисяча шістдесят п'ять) гривень 79 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Яремчук Костянтин Олександрович