Постанова

від 20.07.2015 по справі 809/2544/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа № 809/2544/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до Галицького районного споживчого товариства про стягнення заборгованості в сумі 648,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицького районного споживчого товариства (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 648,55 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонеру ОСОБА_1 здійснена позивачем у квітні-травні 2015 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України на загальну суму 648,55 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, натомість позивачем 20.07.2015 року подано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. У вказаному клопотанні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, також через канцелярію суду подав клопотання про розгляд адміністративної справи без участі представника.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача 648,55 грн. (що складає 28,44% від загального розміру пенсії), вказаних в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "в" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.04.201 року по 31.05.2015 року, яка виникла в зв'язку з виплатою та доставкою пенсії за віком по списку № 2 ОСОБА_1.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.07.1982 року до 13.01.1990 року працював газоелектрозварювальником в Галицькому автотранспортному підприємству, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія довідки відповідача про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.08.2010 року № 220 (а.с.12).

Досліджуючи доводи представників сторін щодо правонаступництва прав і зобов'язань Галицьке автотранспортне підприємство, в якому працював ОСОБА_1, судом з'ясовано таке.

11.11.1994 року постановою правління Галицької районної спілки споживчих товариств Галицьке автотранспортне підприємство ліквідовано з 15.11.1994 року, а майно передано у підпорядкування райспоживспілці (а.с.16-17).

14.03.1997 року постановою позачергової конференції споживчої кооперації Галицького району Галицьку райспоживспілку реорганізовано в районне споживче товариство, з 01.04.1997 року (а.с.18).

01.04.1998 року, на підставі постанови правління Галицького районного споживчого товариства на основі переданого в 1994 році майна Галицького автотранспортного підприємстао, створено автотранспортне підприємство Галицьке автотранспортне підприємство Галицького районного споживчого товариства, як госпрозрахункове підприємство власного господарства райспоживтовариства із власним статутом із присвоєним ідентифікаційним кодом 25569333.

25.06.2001 року постановою правління Галицького районного споживчого товариства Галицьке автотранспортне підприємство райспоживтовариства реорганізовано, шляхом його приєднання до Виробничо-заготівельного об'єднання Галицького районного споживчого товариства з передачею усіх майнових прав та обов'язків приєднаного підприємства (а.с.38).

27.03.2002 року розпорядженням першого заступника голови Галицької районної державної адміністрації за № 92, у зв'язку з вказаною реорганізацією, скасовано державну реєстрацію Галицького автотранспортного підприємства Галицького районного споживчого товариства (а.с.39).

Про таку обставину ліквідації юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи свідчить також довідка Управління статистики у Галицькому районі Івано-Франківської області № 01.9/39 від 14.03.2012 року (а.с.40).

30.07.2004 року постановою Господарського суду Івано-Франківської області у справі за № Б-7/59 визнано боржника - Галицьке виробничо-заготівельне об'єднання райспоживтовариства (Виробничо-заготівельне об'єднання Галицького районного споживчого товариства, ідентифікаційний код 25570661) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.44).

28.12.2006 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області у справі за № Б-7/59 затверджено ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора Виробничо-заготівельного об'єднання Галицької райспоживспілки, а банкрута Виробничо-заготівельне об'єднання Галицької райспоживспілки (ідентифікаційний код 25570661) ліквідовано, як юридичну особу (а.с.45-46).

Судом встановлено, що відповідач по справі 25.03.1997 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області.

Статутом Галицького районного споживчого товариства, затвердженого зборами уповноважених членів райспоживтовариства. протокол № 2 від 23.02.2004 року, визначено, що колективний член споживчого товариства зберігає господарську самостійність, права юридичної особи та керується у своїй діяльності власним статутом. Споживче товариство не відповідає за зобов'язання свого колективного члена.

Як наслідок, судом встановлено, що Галицьке районне споживче товариство не є правонаступником Галицького автотранспортного підприємства.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.3 даної Інструкції встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

За таких обставин, суд робить висновок, що оскільки Галицьке районне споживче товариство не є правонаступником Галицького автотранспортного підприємства, то є безпідставними вимоги про відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1, призначеної на пільгових умовах за період з квітня по травень 2015 року в загальному розмірі 648,55 гривень.

Щодо виданої відповідачем довідки за № 220 від 20.08.2010 року, про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1, то суд погоджується з запереченнями відповідача про те, що вказана довідка тільки підтверджує факт трудової діяльності ОСОБА_1 у Галицькому автотранспортному підприємстві за період з 13.07.1982 року до 13.01.1990 року та не свідчить про правонаступництво Галицького районного споживчого товариства по зобов'язаннях Галицького автотранспортного підприємства.

В запереченні проти позову, в обґрунтування підстав видачі вказаної довідки, відповідач вказав на те, що згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2006 року у справі за № Б-7/59 ліквідатор замість передачі до архівного відділу Галицької районної державної адміністрації всіх первинних документів щодо нарахування заробітної плати, наказів, книг реєстрації наказів по ліквідованому підприємству, здійснив їх передачу до Галицького районного споживчого товариства. В період часу з 2006 року по 2012 рік вказані документи зберігалися у відповідача, на підставі яких і була видана довідка № 220 від 20.08.2010 року. Вказані документи відповідачем 20.07.2012 року були передані на зберігання в архівний відділ Галицької районної державної адміністрації (а.с.29).

Щодо довідки відповідача № 302 від 14.12.2010 року суд зазначає, що її зміст не свідчить про правонаступництво прав і зобов'язань, а лише вказує про реорганізацію Галицького автотранспортного підприємства станом на листопад 1994 року, що не заперечується представником відповідача. Дана довідка не містить інформації про наступний рух майна ліквідованого підприємства, обставини щодо якого встановлено судом вище.

Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин між тими самими сторонами, з того самого предмету спору, але за інший період, встановлена в ухвалах Вищого адміністративного суду Україні від 31.10.2013 року у справі № К/800/53366/13, від 03.10.2014 року № К/800/50540/14, від 11.03.2015 року № К/800/10907/15, від 13.05.2015 року № К/800/20599/15.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 20.07.2015 року.