Постанова

від 01.06.2006 по справі 49/117-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/117-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.06.06                                                      м. Київ                                     49/117-А   

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістік-Експрес”

до                   Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про                 визнання недійсною податкової вимоги

Суддя Митрохіна А.В.

Секретар с.з. Огороднік Д.М.

Представники:

від позивача          Ткачук О.О. –предст.  (дов. у справі);

                                 Свєшнікова С.Б. –предст. (дов. У справі)

від відповідача     Українець Т.С. – держ. под. інсп. (дов. у справі).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.06.2006 о 10 год. 50  хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Логістік-Експрес” звернулося до суду з позовом про визнання нечинною першої податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 03.02.2006 р № 1/976 про стягнення з ТОВ “Логістік-Експрес” податку на додану вартість у розмірі 29229,00 грн.

Позивач змінив позовні вимоги та просить визнати недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 03.02.2006 р № 1/976.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

Позивач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29238,00 грн., подавши податкову декларацію за грудень 2005 р. Проте в декларації було допущено невимушену помилку: у рядку 23.1 не було відображено суму від'ємного значення попереднього (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 65346,00 грн. Підприємство самостійно виявило помилку. 02.02.2006 р. до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2005 р. Таким чином Позивач задекларував, що податкових зобов'язань за грудень 2005 р. з податку на додану вартість у нього не існує, а існує переплата в бюджет у сумі 36108,00 грн.

На момент виставлення ТОВ “Логістік-Експрес” першої податкової вимоги від 03.02.2006 р. № 1/976 у підприємства не було ні податкового боргу ні податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що Позивачем було самостійно нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість з граничним строком сплати 30.01.2006 р. У зв'язку з несплатою задекларованої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29238,00 грн. дана сума стала податковим боргом. В автоматичному режимі на підставі даних з карток особових рахунків платників податків Позивачеві була сформована перша податкова вимога. Відповідач зазначає, що так як Позивачем була самостійно сплачена пеня у сумі 27,39 грн., перша податкова вимога від 03.02.2006 р. №1/976 вважається відкликаною з 08.02.2006 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістік-Експрес” 19.01.2006 р. подана до Державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва декларація з податку на додану вартість за грудень 2005 р., в якій помилково було зазначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29238,00 грн.

Позивачем 02.02.2006 р. до податкового органу подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2005 р.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва сформована ТОВ “Логістік-Експрес” перша податкова вимога від 03.02.2006 р. № 1/976 на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 29229,00 грн., вона була отримана Позивачем 06.02.2006 р.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Згідно з п. 1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків,  або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 1.10 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкова  вимога  - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Як підтверджується матеріалами справи,  у Позивача на момент формування першої податкової вимоги не було податкового боргу з податку на додану вартість. Адже 02.02.2006 р. ним було подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за  грудень 2005 р., а спірна податкова вимога сформована 03.02.2006 р.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Оскільки у Позивача не було податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач не мав права надсилати позивачу податкову вимогу, оскільки податкового зобов'язання на суму 29229,00 грн. не існує.

За таких обставин, перша податкова вимога видана без достатніх підстав.

Відповідно до п.п 6.4.1 п. 6.4. ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

    а) сума  податкового  зобов'язання  або податкового боргу,  а також пені  та  штрафних  санкцій  (за  їх  наявності)  самостійно погашається платником податків;

    б) контролюючий  орган  скасовує  або  змінює раніше прийняте рішення про нарахування  суми  податкового  зобов'язання  (пені  і штрафних    санкцій)    або   податкового   боргу   внаслідок   їх адміністративного оскарження;

    в) рішення  контролюючого   органу   про   нарахування   суми податкового   зобов'язання   або   стягнення   податкового   боргу  скасовується чи змінюється судом;

    г)    податкові   зобов'язання   (крім   податкового   боргу) розстрочуються  або  відстрочуються  чи  стосовно  них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про   розстрочення,   відстрочення   або   податковий   компроміс;

    д) податковий борг визнається безнадійним.

Вищевказаний перелік підстав відкликання податкових вимог є вичерпним, і жодна з підстав не мала місця у даному випадку, тому не можна вважати першу податкову вимогу від 03.02.2006 р. №1/976 відкликаною.

А так як спірна податкова вимога була видана з порушенням норм податкового законодавства, без достатніх на те підстав та не є відкликаною, вона має бути визнана недійсною.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта  владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів на підтвердження правомірності своєї вимоги відповідач суду не подав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд враховує, що при подачі позову позивач сплатив державне мито в сумі 85,0 грн.

Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто –3, 40 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.  94 КАС України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Відповідно до  ч. 2 ст. 89 КАСУ судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотання особи, яка сплатила.

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 51, п.1 ст.71, п. 1 ст. 72,  п. 1 ст. 94, ст. 98, ст. 160, п.4 ст.167, ст. 185, ст.186,  ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 03.02.2006 р № 1/976.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістік-Експрес” (м. Київ, вул. Дарвіна, 8, к. 2 ідентифікаційний код 25285044) 3,40 грн.  (три гривні сорок копійок) судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СуддяА.В. Митрохіна

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –  06.06.2006р.