Постанова

від 20.07.2015 по справі 826/6076/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 липня 2015 року                     №826/6076/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи»

додержавної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві протиправно розірвано договір про визнання електронних документів, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що договір про визнання електронних документів від 05.12.2014 №051220141 був розірваний через відсутність позивача за адресою своєї державної реєстрації.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи» та державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів від 05.12.2014 №051220141, відповідно до якого визнаються податковими документами податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, що подані платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову накладну від 21.01.2015 №8, проте останнім, відповідно до квитанції №1 від 04.02.2015, подані документи підприємства не прийнято. Виявлені помилки: для платника заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з Державною фіскальною службою України.

За посиланням товариства з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи», ним 11.02.2015 подано до контролюючого органу договір про визнання електронних документів від 11.02.2015 №110220151 для реєстрації, проте згідно квитанції №2, відповідач відмовив в укладанні такого договору, зазначивши «договір не підписано».

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача та, як наслідок, розірванням договору про визнання електронних документів від 05.12.2014 №051220141 в односторонньому порядку, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Факт розірвання договору про визнання електронних документів від 05.12.2014 №051220141 сторонами не заперечується і визнається.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно із приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як зазначено відповідачем, останнім розірвано договір про визнання електронних документів з огляду на відсутність товариства за адресою своєї державної реєстрації.

Позивач на спростування доводів контролюючого органу надав суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.04.2015, згідно якого місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи» (код ЄДРПОУ 38043026) зазначено: 01024, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 16-А, а 20.03.2015 державним реєстратором внесено запис 10701430014048686 щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Відповідач на підтвердження своїх доводів щодо відсутності позивача за адресою своєї державної реєстрації надав суду докази вчинення дій із встановлення фактичного місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи», зокрема, довідку контролюючого органу про встановлення місцезнаходження платника податків від 30.01.2015, повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 02.02.2015 №10660/26-55-1-8-05-14 та рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 02.02.2015 №11650/26-55-18-05-28.

Так, процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.

Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів 12.5 розділу XII Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №19-ОПП (додаток 25).

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом ДПА України від 17 травня 2010 року №336, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відтак, на підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що контролюючий орган надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Вищезазначена позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року №21-4а14.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно із приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до абзацу першого частини одинадцятої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абзацом другим частини дванадцятої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Частина чотирнадцята статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, належним доказом відсутності платника податків за адресою своєї державної реєстрації, відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, є відповідний запис державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого міститься в матеріалах справи 20.03.2015 державним реєстратором внесено запис 10701430014048686 щодо відсутності позивача за адресою державної реєстрації.

Під час судового розгляду справи позивачем не спростовано доводи контролюючого органу щодо наявності правових підстав для розірвання договору від 05.12.2014 №051220141, не надано суду доказів реального місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи» за адресою своєї державної реєстрації: документів на право власності відповідним приміщенням або договору оренди офісного приміщення, сплати орендних платежів, комунальних послуг, отримання поштової кореспонденції за адресою своєї державної реєстрації.

Договір про співробітництво від 02.10.2014 №12/05/М/14, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи» та товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Кредо Аверс» свідчить про доручення позивачем своєму контрагенту здійснювати секретарське обслуговування позивача із отримання поштової кореспонденції. Проте не спростовує доводів контролюючого органу про відсутність товариства за адресою своєї державної реєстрації.

Відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи» є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.