Рішення

від 20.07.2015 по справі 904/3387/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.15р. Справа № 904/3387/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕНЕРГОМАШ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК БЕСТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 24 679,79 грн.

Головуючий колегії Бєлік В.Г.

Суддя Васильєв О.Ю.

Суддя Забарющий М.І.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метенергомаш" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК Бест" суму заборгованості у загальному розмірі 24 679,79 грн., що складається з: суми основного боргу - 10 588,16 грн., пені - 11 805,80 грн., інфляційних - 2 054,11 грн. та 3 % річних - 231,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору доручення № 61 на проведення митно-брокерської діяльності на території України від 28.11.2012р., укладеного між сторонами, в частині своєчасного та повного внесення плати за отримані ним послуги.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с 51, 58,81).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 19.05.2015 р.

19.05.2015 р. відкладався розгляд справи до 11.06.2015 р.

11.06.2015 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області призначено розгляд справи № 904/3387/15 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату суду № 491 від 15.06.2015 р. призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу про повторний автоматичний розподіл справ від 15.06.2015 визначено наступний склад колегії: головуючий колегії - Бєлік В.Г., судді - Васильєв О.Ю., Забарющий М.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровського суду від 18.06.2015 р. прийнято справу № 904/3387/15 до розгляду в наступному складі колегії: головуючий колегії - Бєлік В.Г., судді - Васильєв О.Ю., Забарющий М.І. та призначено до розгляду в засіданні на 14.07.2015 р.

10.07.2015 р. позивач надав уточнений розрахунок суми позовних вимог, але, оскільки, відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання про зменшення позовних вимог не подавалось, суд розглядає позовні вимоги в первісній редакції.

У судовому засіданні 14.07.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метенергомаш" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСК Бест" (замовник) укладений Договір доручення № 61 на проведення митно-брокерської діяльності на території України від 28.11.2012р.

Відповідно до п.1.1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату та в зазначений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (надалі товарів), що переміщуються через митний кордон України, представляти інтереси замовника в митних органах України, надавати та отримувати необхідні документи, пов'язані з митним оформленням товарів, обліком замовника у митних кордонах України, сплачувати податки та митні збори та інші платежі, проводити ідентифікаційні огляди товарів замовника, бути присутнім при митному огляді товарів.

Замовник подає заявку, щодо конкретного переліку послуг, встановлення строків виконавцем цих послуг, на кожну партію товарів окремо, що узгоджується із виконавцем. Заявка може подаватися як в письмовій, електронній формі, так і засобами телефонного зв'язку (п. 1.1.2 договору).

Згідно з п. 1.1.3. договору, виконавець зобов'язується дії, пов'язані з декларуванням і митним оформленням вантажів замовника здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2013-2014 р.р. позивач надав митно-брокерські послуги відповідачу на загальну суму 23 948,16 грн.

За виконані роботи позивач надав відповідачу рахунки на оплату послуг, а також двосторонні акти надання послуг. Акти підписані та скріплені печаткою відповідачем без застережень (а.с. 16,18,20,22,24,26,28,30,32).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за надання послуг відповідно до п. 1.1. цього договору, замовник сплачує виконавцю винагороду в суму згідно з тарифами, зазначеними в додатку № 1 до чинного договору, що є його невід'ємною частиною.

Оплата послуг виконавця проводиться в національній валюті України шляхом безготівкового розрахунку у вигляді 100% передоплати на рахунок банківської установи виконавця, не пізніше одного банківського дня до моменту митного оформлення ВМД (п. 5.2. договору).

Згідно п. 5.3. договору по факту виконаних робіт, надання послуг, виконавець в триденний термін надає замовнику акт виконаних робіт, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У встановлений договором термін відповідач за надані послуги розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 10 588,16 грн.

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості та досудову претензію (а.с. 34-38), відповіді на які відповідач не надав.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума основної заборгованості відповідача за надані послуги не змінилася, складає 10 588,16 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг, вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 10 588,16 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4 договору при несвоєчасній оплаті замовником послуг виконавця, в разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми, яка підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Позивачем за несвоєчасну оплату відповідачем заборгованості за надані послуги нараховано пеню за період виконаних послуг з 20.08.2014 р. по 30.03.2015 р. у розмірі 11 805,80 грн .

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, в силу ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частинами 4,6 зазначеної статті передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунки надані Позивачем, судом встановлено, що пеня нарахована не вірно - за весь період прострочення оплати - з 20.08.2014р. по 30.03.2015р.

Однак, суд зазначає, що відносно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду . Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова п.5.4. договору про оплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З врахуванням викладеного розмір пені слід розраховувати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен ден прострочки платежу за період з 20.08.2014р. по 17.11.2014р., що становить 2 070, 93 грн.

В частині стягнення 9 734,87 грн. пені слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.08.2014 р. по 30.03.2015 р. у розмірі 231,72 грн. та інфляційних втрат в період з серпня 2014 р. по лютий 2015 р. у розмірі 2 054,11 грн.

Перевіривши розрахунки, суд вважає їх невірними та такими, що підлягають частковому задоволенню: 3% річних в розмірі 194,07 грн.

Щодо інфляційних нарахувань, при їх перевірці судом встановлено, що сума нарахувань більша, ніж у позивача, але суд не може вийти за межі позовних вимог, тому задоволенню підлягають інфляційні у розмірі 2 054,11 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів виконання договірних зобов'язань в частині оплати митно-брокерських послуг, враховуючи подані докази, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача у наступних сумах: 10 588,16 грн. - заборгованості за надані послуги, 2070,93 грн. - пені, 194,07 грн. - 3% річних, 2 226,14 грн. - інфляційних, а всього 15 079,30 грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК Бест" (50004, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Цини, 26Г, код ЄДРПОУ 36607813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метенергомаш" (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Модрівська, 89А, код ЄДРПОУ 31224470 ) 10 588,16 грн. - заборгованості за надані послуги, 2 070,93 грн. - пені, 194,07 грн. - 3% річних, 2 226,14 грн. - інфляційних, 1 116,29 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

20.07.2015р.

Головуючий колегії Суддя Суддя В.Г. Бєлік О.Ю. Васильєв М.І. Забарющий