Рішення

від 14.07.2015 по справі 906/832/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" липня 2015 р. Справа № 906/832/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бемант"

до Приватного підприємства "Карбон-К"

про стягнення 40991,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 40991,00 грн. заборгованості.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив.

05.06.2015 від позивача надійшла заява з проханням розглядати справу у відсутність їх представника.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях. Ухвала господарського суду від 25.06.2015, направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 10008, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 45 кв. 4), повернута поштовим відділення з відміткою: "уточніть адресу, по вул. Фещенка-Чопівського останній номер будинку 35".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 10008, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 45 кв. 4, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2014 між Приватним підприємством "Карбон-К" (експедитор-замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бемант" (перевізник/позивач) укладено договір №195, відповідно до якого перевізник зобов'язується організувати виконання перевезення вантажу (п.п. 1.1. договору).

Найменування, вид, кількість (об'єм, маса), характер, властивості і умови перевезення вантажу, строки перевезення (початок завантаження і початок розвантаження), вантаж відправника (вантажоотримувача), спосіб і місце завантаження (розвантаження), особливі умови перевезення та інші дані необхідні для належного виконання свого зобов'язання перевізником зазначаються експедитором-замовником у письмовій заявці, яка є невід'ємною частиною договору, оформляється на кожне перевезення та підтверджує повноваження перевізника представляти експедитора-замовника у відносинах з іншими експедиторами, перевізниками та іншими організаціями. вартість послуг перевізника по кожному перевезенню, включаючи витрати по організації перевезення вантажу, визначаються за погодженням сторін і зазначається в заявці на організацію перевезення (п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 5.1. договору перевізник виконує визначені договором послуги за плату, вказану в заявці, яка є невід1ємною частиною договору.

Згідно п.п. 5.2. договору розрахунки між експедитором-замовником і перевізником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника через 15 діб з моменту отримання експедитором-замовником оригіналу рахунка, акта виконання робіт, оригіналу ЦМР, якщо інші терміни оплати це обумовлені додатково в заявці. У разі якщо один з вищезазначених документів відсутній, оплата не здійснюється.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2014, після чого договір буде автоматично продовжуватись з року в рік, якщо жодна з сторін письмово не заявить про свої наміри припинити його дію за 30 днів до прогнозованого закінчення дії договору (п.п. 9.1. договору).

Згідно умов вищезазначеного договору 10.11.2014 між сторонами у справі підписано заявку №1 на автотранспортне обслуговування у міжнародному перевезенні (а.с.12), відповідно до умов якої перевізник прийняв на себе зобов'язання організувати перевезення вантажів замовника - оцинкованого металу в рулонах по маршруту Італія, Равена, 48123, via Baiona, 141 - 39500, Україна, Полтавська область, м. Карловка, вул. Пархоменка, 3.

На виконання зобов'язань за договором на автотранспортне обслуговування у міжнародному перевезенні позивач здійснив перевезення обумовленого в заявці вантажу, що стверджується: міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 12.11.2014 (а.с. 13),

У зв'язку з тим, що з відповідачем не можливо було зв'язатися, позивач надіслав на адресу ПП "Карбон-К" акт надання послуг №700 від 19.11.2014 на суму 40991,00 грн. (а.с.16), рахунок-фактуру №700 від 19.11.2014 (а.с. 15) на суму 40991,00 грн., акт звірки взаєморозрахунків в двох екземплярах та оригінал Міжнародної товарно-транспортної накладної серії А№94180.

Зазначені документи повернулися на адресу позивача з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 18).

Відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку за надані послуги перевезення не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 40991,00грн.

13.03.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 40991,00 грн., до якої було додано акт надання послуг №700 від 19.11.2014 на суму 40991,00 грн. (а.с.16), рахунок-фактуру №700 від 19.11.2014 (а.с. 15) на суму 40991,00 грн., акт звірки.

Претензія з додатками також була повернута позивачу з зазначенням причини повернення "последний номер дома по улице №35" (а.с. 24).

Наведене стверджується названими вище матеріалами справи.

З огляду на предмет і характер зобов'язань, взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 64 Цивільного кодексу України "Перевезення".

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Карбон-К" (10008, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 45 кв. 4, ід. код 36859357)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бемант" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, 5, ід. код 37672972) 40991,00 грн. заборгованості , а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.07.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)