Рішення

від 13.07.2015 по справі 910/13028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа №910/13028/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-Дистриб'юшн"

до 1. Приватного підприємства "Опціон-Трейд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Воробйова В.В. (за довіреністю від 10.03.2015 року);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились.

В судовому засіданні 13 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В травні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-Дистриб'юшн" (позивач) надійшла позовна заява до Приватного підприємства "Опціон-Трейд" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" (відповідач-2) про стягнення: з відповідача-1 34 627,67 грн. основного боргу, 7 718,16 грн. пені, 563,66 грн. 3% річних, 15 430,63 грн. інфляційних втрат; з відповідачів 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Дистриб'юторським договором № 22-09/14 від 22 вересня 2014 року щодо оплати поставленого товару, а також тим, що за Договором поруки № 03-11/2014-П від 03 листопада 2014 року відповідач поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/13028/15. Розгляд справи призначено на 15.06.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року розгляд справи відкладено на 13.07.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон-Дистриб'юшн» (постачальник) та Приватним підприємством "Опціон-Трейд" (дистриб'ютор) (разом - сторони) було укладено Дистриб'юторський договір № 22-09/14, згідно з п. 1.1. якого, постачальник надає дистриб'ютору право купувати товари в постачальника для перепродажу товарів га території всім покупцям через торгівельну мережу, яка може включати в себе склади, оптові магазини, роздрібні магазини, інші канали, через які можна розповсюджувати та продавати товар на умовах, зазначених в даному договорі.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Дистриб'юторським договором № 22-09/14 від 22 вересня 2014 року щодо оплати поставленого товару, а також через укладення Договору поруки № 03-11/2014-П від 03 листопада 2014 року, за яким відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 умов зазначеного договору, у відповідача-1 виникло зобов'язання зі сплати 34 627,67 грн. основного боргу, 7 718,16 грн. пені, 563,66 грн. 3% річних, 15 430,63 грн. інфляційних втрат; а також солідарно з відповідачем-2 сплатити 500,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено судом, 22.09.2014 року між сторонами було укладено Дистриб'юторський договір № 22-09/14, згідно з п. 1.1. якого, постачальник надає дистриб'ютору право купувати товари в постачальника для перепродажу товарів га території всім покупцям через торгівельну мережу, яка може включати в себе склади, оптові магазини, роздрібні магазини, інші канали, через які можна розповсюджувати та продавати товар на умовах, зазначених в даному договорі.

Відповідно до п. 1.3. Договору, документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є відповідне замовлення дистриб'ютора, що надсилається постачальнику будь-яким зручним для сторін способом.

Згідно з п. 2.1. Договору, поставка товару постачальником здійснюється у партіях відповідно до замовлення дистриб'ютора. Постачальник за власний рахунок поставляє товар на склад дистриб'ютора. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (або автомобільним транспортом дистриб'ютора, або ж третьої сторони, однак в будь-якому випадку за рахунок постачальника), що погоджується сторонами та вказується в замовленні.

Датою поставки товару є дата прийняття товару дистриб'ютором в місці поставки яка зазначається у товарно-супровідній документації. Постачальник зобов'язаний письмово повідомити дистриб'ютора про неможливість своєчасно поставити товар заздалегідь, але в будь-якому випадку не пізніше 5 робочих днів до дати поставки (п. 2.6. Договору).

Пунктом 2.13. Договору сторони було погоджено, що у випадку виникнення розбіжностей по кількості та асортименту поставки між фактичною кількістю та супровідною документацією, складається Акт про розбіжності.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 45 032,39 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1938 від 25.09.2014 року (на суму 29 791,43 грн.) та № 2078 від 07.10.2014 року (на суму 15 240,96 грн.), а відповідач отримав товар.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору, дистриб'ютор здійснює оплату вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту здійснення поставки товару.

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 9 904,72 грн. за видатковою накладною № 1938 від 25.09.2014 року, доказів оплати у більшому розмірі суду не представлено.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Дистриб'юторським договором № 22-09/14 від 22.09.2014 року складає 35 127,67 грн.

Позивачем на адресу відповідача-1 направлялась претензія № 23-12/14-п від 23.12.2014 року, в якій позивач просить сплатити грошові кошти та отриманий товар у розмірі 35 127,67 грн., перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку.

Відповідач-1 на зазначену вище претензію відповіді не надав, оплату заборгованості не провів.

03.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон-Дистриб'юшн» (кредитор) було укладено Договір поруки № 03-11/2014-П (надалі - Договір поруки), згідно з п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ПП «Опціон-Трейд» (боржник) зобов'язань, які виникли у боржника у відповідності з умовами Дистриб'юторського договору № 22-09/14 від 22.09.2014 року, укладеного між кредитором і боржником. Поручитель несе відповідальність перед кредитором за порушення боржником зобов'язань зі здійснення оплати за товар, поставлений у відповідності з положеннями Дистриб'юторського договору, в якому кредитор є постачальником, а боржник дистриб'ютором.

Підставою договору поруки є вимога кредитора до боржника, яка виникає на підставі Дистриб'юторського договору. Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов'язань за Дистриб'юторським договором солідарно з боржником в межах суми, яка не перевищує 500,00 грн. (п.п. 1.2., 1.3. Договору поруки).

Відповідно до п. 6.2. Договору поруки, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Позивач звернувся до відповідача-2 з листом-вимога № 26-03/15 від 26.03.2015 р., в якій просив сплатити суму боргу у розмірі 500,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Якщо в договорі не передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, кредитор має право, керуючись ст. 543 Цивільного кодексу України, звернутися як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя; як разом, так і окремо; як повністю, так і в частині боргу. Таким чином, при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них - боржника чи поручителя - чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги.

Таким чином, відповідач-2 зобов'язаний сплатити позивачу борг у розмірі 500,00 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, оскільки відповідачі не надали суду жодних доказів належного виконання своїх зобов'язань, суд дійшов висновку, що ними було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 500,00 грн. відповідно до умов п. 1.3. Договору поруки № 03-11/2014-П від 03.11.2014р. та з відповідача-1 заборгованості у розмірі 34 627,67 за Дистриб'юторським договором № 22-09/14 від 22.09.2014 року.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 563,66 грн. 3% річних та 15 430,63 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Протоколом № 1 узгодження розбіжностей до Дистриб'юторського договору № 22-09/14 від 22.09.2014 року, сторонами було погоджено, що відповідно до п. 7.2. зазначеного договору, у випадку порушення вимог договору про оплату про оплату дистриб'ютору нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку про його арифметичну невірність, за розрахунком суду за неналежне виконання грошового зобов'язання з відповідача-1 підлягає стягненню 6 814,87 грн. пені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 34 627,67 грн. основного боргу, 6 814,87 грн. пені, 563,66 грн. 3% річних, 15 430,63 грн. інфляційних втрат та стягнення з відповідачів на користь позивача 500,00 грн.

Судові витрати позивача, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ОПЦІОН-ТРЕЙД" (14026, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Квітнева, будинок 15-А, ідентифікаційний код 35306017), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" (03680, м. Київ, вулиця Димитрова, будинок 5-Б, офіс № 203, ідентифікаційний код 38749972), на будь-який рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 34 627,67 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять сім гривень 67 копійок) основного боргу, 6 814,87 грн. (шість тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 87 копійок) пені, 563,66 грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 66 копійок) 3% річних, 15 430,63 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять гривень 63 копійки) інфляційних втрат та 1 798,71 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто вісім гривень 71 копійка) судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "ОПЦІОН-ТРЕЙД" (14026, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Квітнева, будинок 15-А, ідентифікаційний код 35306017) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" (03680, м. Київ, вулиця Димитрова, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 32487273), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" (03680, м. Київ, вулиця Димитрова, будинок 5-Б, офіс № 203, ідентифікаційний код 38749972), на будь-який рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 500,00 грн. (п'ятсот гривень). Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію даного рішення направити відповідачам у справі № 910/13028/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.07.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало