Рішення

від 16.07.2015 по справі 907/673/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.2015 Справа № 907/673/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „БІОГЛАСС УКРАЇНА", м. Ужгород

Про стягнення заборгованості на суму 30012,47 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_3, представник по дов. від 27.06.2015р.

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород заявлено позов до ТОВ „БІОГЛАСС УКРАЇНА", м. Ужгород про стягнення заборгованості за надані транспортні послуги на загальну суму 30012,47грн., з яких 19900 грн. основного боргу, 361,47 грн. три відсотки річних та 9751,00 грн. інфляційні втрати.

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 30012,47 грн. заборгованості, яка виникла в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань, згідно з договором перевезення вантажів №17/02/2014-1 від 17.07.2014р. Обгрунтовуючи власні позовні вимоги, Позивач стверджує, що згідно з Договором-Заявкою №67 він здійснив перевезення вантажу за маршрутом, вказаним у заявці, що підтверджується товаротранспортною накладною СMR та актом надання послуг за Заявкою №Д-0000000050 від 27.10.2014р. на загальну суму 23900 грн., однак оплату в повному обсязі їх вартості здійснено відповідачем не було, внаслідок чого утворився борг у сумі 19900 грн.

Далі, з огляду на факт прострочення, позивач просить стягнути з відповідача 3 відсотки річних на суму 361,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 9751,00 грн.

Відповідач, на неодноразові вимоги суду (ухвали суду у справі від 19.06.2015р., від 07.07.2015р.), письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини його неявки.

За цих обставин справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород та відповідачем - ТОВ „БІОГЛАСС УКРАЇНА", м. Ужгород було укладено договір про надання транспортних послуг №17/02/2014-1 від 17.07.2014р. щодо організації перевезення вантажів.

Згідно з п. 1.1 даного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом та зобов'язується доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення в оговорений сторонами час і видати його уповноваженій особі замовника (вантажоотримувачу), а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити замовлені послуги з перевезення.

Умови перевезення, маршрут, вартість послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом визначається у Заявках, які є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до розділу 3 Договору розрахунок за надані послуги по організації перевезення вантажу здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 3 діб після підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг та надання виконавцем оригіналів товаротранспортних документів, які підтверджують доставку вантажу вантажоотримувачу.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надавав ТОВ „БІОГЛАСС УКРАЇНА", м. Ужгород послуги з перевезення вантажу на загальну суму 23900 грн., що підтверджується поданими суду документами, а саме: Договором-Заявкою №67 від 20.10.2014р. про замовлення організації перевезення вантажів, засвідченою копією товарно-транспортної накладної (СМР) №305080004/2014/006677, копією акту надання послуг №Д-000000050 від 27.10.2014р., підписаним і скріпленим печатками обох сторін, а також копією рахунку-фактури № Д-000000050 від 27.10.2014р. на суму 23900 грн.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем наданих йому послуг з перевезення вантажів на суму 4000 грн, на підтвердження чого суду подано копію виписки з рахунку підприємця, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з надані послуги в розмірі 19900 грн.

З метою досудового вирішення спору, позивач направив відповідачеві претензії № 1 та №2 з вимогою сплатити борг в сумі 19900 грн. за надані послуги, однак, в супереч вимогам закону та умов договору, відповідач відповіді не надав та не оплатив в повному обсязі вартість отриманих послуг, у зв'язку із чим у нього утворився борг на суму 19900 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

Отже, матеріалами справи встановлено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих йому послуг з перевезення вантажів, вартість отриманих послуг відповідач не оплатив в повному обсязі у визначені договором строки, у зв'язку з чим виник борг перед позивачем на суму 19900 грн., який з огляду на вказані вище норми ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193 Господарського кодексу України підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання також інфляційні втрати на суму 9751,00 грн. та 3 відсотки річних на суму 361,47 грн.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведених правових норм вимоги позивача про стягнення інфляційних та 3 відсотки річних слід визнати такими, що відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, тому підлягають стягненню в повному обсязі.

Отже, з огляду на матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу на загальну суму 30012,47 грн. є обґрунтованими, мають законні підстави, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати в розмірі 1827 грн. суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44- 49, 75, ст. ст. 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БІОГЛАСС УКРАЇНА" (88000, м. Ужгород, вул. І. Франка, 40, код ЄДРПОУ: 38267479) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) суму 30012,47 грн. боргу за надані послуги з перевезення вантажів, в т. ч. суму 19900 грн. основного боргу по договору №17/02/2014-1 від 17.07.2014р., суму 9751,00 грн. інфляційних втрат та суму 361,47 грн. 3 відсотки річних, а також суму 1827 грн. на відшкодування судових витрат.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2015р.

Суддя Йосипчук О.С.