Рішення

від 16.07.2015 по справі 910/16914/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015Справа №910/16914/15

За позовом Фізичної особи-підприємця Сімоненка Сергія Олександровича;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріанта"

про стягнення 100 000,00грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Жиленко Е. В.. представник, довіреність № б/н від 10.07.2015 р.;

Бугайчук В. М., представник, довіреність № б/н від 10.07.2015 р.;

Від відповідача: Цівінський А. В., представник, довіреність № б/н від 02.07.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 100 000,00 грн. суми основного боргу за договором доручення від 20.07.2012 року з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року порушено провадження у справі № 910/16914/15, розгляд справи призначено на 16.07.2015 р.

У судовому засіданні 16.07.2015 року представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 650 000,00 грн. заборгованості за договором доручення від 20.07.2012 року.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про збільшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

У судовому засіданні 16.07.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем Сімоненком Сергієм Олександровичем (повірений) та ТОВ «Ріанта» (довіритель) 20.07.2012 року було укладено договір доручення, предметом якого було здійснення повіреним комплексу заходів (юридично значимих дій для довірителя), а саме: представлення інтересів довірителя в судах в якості позивача по справі про визнання права власності на нежитлові приміщення, розміщені за адресою м. Севастополь, вул. Косарева 1.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору доручення довіритель протягом 7 банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт здійснює оплату за договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного в установі банку.

Позивач зі своєї сторони виконав умови договору у повному об'ємі, а саме ним було представлено інтереси ТОВ «Ріанта» в Господарському суді м. Севастополя (у тому числі в Севастопольському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді) у якості позивача по справі про визнання права власності на нежилі приміщення, розташовані по вул. Косарева, 1 та представлено інтереси ТО«ганта» в Господарському суді м. Севастополя в якості відповідача за позовом Севастопольської міської ради про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями, розміщеними по вул. Косарева, 1.

Результатом виконаних позивачем робіт є: рішення Господарського суду м. Севастополя від 02.07.2013 року по справі №5020-171/2012 про визнання права власності Відповідача на вбудовані нежитлові приміщення; Ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року по справі №5020-171/2012 про залишення без змін рішення Господарського суду м.Севастополя від 02.07.2013 року по справі №5020-171/2012;Постанова Вищого господарського суду України від 06.11.2013 року по справі №5020-171/2012 про залишення без змін ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року по справі №5020-171/2012 і рішення Господарського суду м. Севастополя від 03.02.2014 року по справі №5020-805/2012 про відмову у задоволенні вимог Севастопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном.

Після виконання доручення 10 лютого 2014р. між ТОВ «Ріанта» та ФОП Сімоненко С.О. був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно з яким довіритель прийняв виконані роботу на загальну суму 1 000 000,00 гривень.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 000 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши спірний договір, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг на загальну суму 1 000 000,00 грн., зокрема, підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором доручення, вартість наданих послуг у визначений договором строк не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на день розгляду справи, складає 1 000 000,00 грн.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн., суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги в розмірі 1 000 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а позивачем у заяві про збільшення позовних вимог заявлено до стягнення 650 000,00 грн., суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сімоненка Сергія Олександровича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріанта" 650 000,00 грн. боргу, оскільки суд не в праві виходити за межі позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріанта" (99012, м. Севастополь, вул. Горпіщенка, буд. 76; код ЄДРПОУ 32412790) на користь Фізичної особи-підприємця Сімоненка Сергія Олександровича (02125, м. Київ, просп. А. Навої, буд 69, кв. 346; ідент код. 2532315272) 650 000 (шістсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 17.07.2015 р.