Рішення

від 15.07.2015 по справі 908/3720/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/129/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 Справа № 908/3720/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леда Трейд Союз» (69057, м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 65-А, кв. 21)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-проектно-виробнича компанія "Спецзахист" (69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 3)

про стягнення 59545 грн. 46 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4873 грн. 18 коп. річних процентів, 66972 грн. 25 коп. пені

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Василенко Л.О., дов. № 41 від 04.06.2015 р.

Відповідача - Мулява І.Є., дов. від 02.01.2015 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 59545 грн. 46 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4873 грн. 18 коп. річних процентів, 66972 грн. 25 коп. пені.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 15.07.2015р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 176, 181, 193, 216 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що 01.10.2014 р. з відповідачем укладено договір поставки товару № 01/10-1. Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідача товару на загальну суму 766318 грн. 50 коп., про що свідчить видаткова накладна № 3110/152 від 31.10.2014 р. та довіреність на отримання товару. Згідно п. 3.1 договору оплата проводиться згідно пред'явлених рахунків. Відповідачу пред'явлено рахунок - фактуру № 3110/152 від 31.10.2014 р., який дійсний до сплати до 31.12.2014 р. Відповідач свої зобов'язання виконав несвоєчасно. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 7.2 договору № 01/10-1 до стягнення заявлено 66972 грн. 25 коп. пені, нарахованої за період з 05.01.2015 р. по 08.04.2015 р. У відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 59545 грн. 46 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2015 р. по лютий 2015 р., та 4873 грн. 13 коп. річних процентів, нарахованих за період з 05.01.2015 р. по 08.04.2015 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що подав суду відповідну заяву.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив: 01.10.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Леда Трейд Союз» (постачальник, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» (покупець, відповідач по справі) укладено договір поставки товару № 01/10-1, за умовами якого постачальник зобов'язується передати в установлений строк товар у власність покупця для використання його в своїй діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата по даному договору здійснюється згідно пред'явленим рахункам в безготівковій формі з за застосуванням платіжних доручень з зарахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 01/10-1 за видатковою накладною. № 3110/152 від 31.10.2014 р. позивачем поставлено відповідачем товар на суму 766318 грн. 50 коп., який прийнятий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис представника в зазначеній накладній та довіреність № 218 від 31.10.2014 р. На оплату отримано товару відповідачу пред'явлено рахунок № 3110/152 від 31.10.2014р.. який дійсний до сплати до 31.12.2014 р.

Як вказує позивач, що в порушення вимог договору відповідач у встановлені строки зобов'язання не виконав зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Вимоги про стягнення пені в розмірі 66972 грн. 25 коп., нарахованої за період з 05.01.2015 р. по 08.04.2015 р., позивач обґрунтовує п. 7.2 договору № 01/10-1 від 01.10.2014 р., яким передбачено, що за несвоєчасну або не повну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості не перерахованої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України відповідач має право, зокрема, визнати позов повністю або частково. Відповідач заявив про визнання позову, про що надав відповідну заяву.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на встановлене судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару, заявлені позовні вимоги визнав, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів не оспорив, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 4873 грн. 18 коп., нарахованих за період з 05.01.2015 р. по 08.04.2015 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 59545 грн. 46 коп., нарахованих за період з січня 2015 р. по лютий 2015 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. 526, 549, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-проектно-виробнича компанія "Спецзахист" (69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 3, ЄДРПОУ 37778452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леда Трейд Союз» (69057, м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 65-А, кв. 21, ЄДРПОУ 39207190) 59545 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 46 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4873 (чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 18 коп. річних процентів, 66972 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 25 коп. пені, 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн.. 83 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 21 липня 2015 року.

Суддя І.А. Попова