Рішення

від 16.07.2015 по справі 911/2638/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа № 911/2638/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ до 1) приватного підприємства «Агро-Максі», Херсонська обл., м. Каховка 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг», Київська обл., м. Бровари про стягнення коштів, за участю представників:

позивача:Літвінов Є.В., довіреність б/н від 22.06.2015 року; відповідача 1:не з'явилися; відповідача 2:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Агро-Максі» (відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 14 557,89 грн. відсотків річних, 53 143,73 грн. пені, 37 925,07 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), а загалом 105 626,69 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за договором поставки №АП-11-0048 від 31.03.2014 року, договором поставки №АП-11-0323 від 17.07.2014 року, договором поставки №АП-11-0324 від 17.07.2014 року та договором поруки №ПР-11-0048 від 21.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.07.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 16.07.2015 року.

15.07.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідачів 107 638,38 грн. річних, 67 273,98 грн. пені, 37 925,07 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), а загалом 212 837,43 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за договором поставки №АП-11-0048 від 31.03.2014 року, договором поставки №АП-11-0323 від 17.07.2014 року, договором поставки №АП-11-0324 від 17.07.2014 року та договором поруки №ПР-11-0048 від 21.07.2014 року.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 16.07.2015 року не з'явилися, відзиви на позов не надали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача 1 та відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача 1 та відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та приватним підприємством «Агро-Максі» (покупець) було укладено договір поставки №АП-11-0048 (договір) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені договором (товар).

Відповідно до п. 1.2. договору, вартість товару на дату укладення цього договору становить 47 086,75 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Додатковими договорами №АП-11-0048ДС1 від 15.04.2014 року, №АП-11-0048ДС2 від 30.04.2014 року, №АП-11-0048ДС3 від 12.05.2014 року, №АП-11-0048ДС4 від 13.05.2014 року, сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки та п. 3 додаткових договорів до договору поставки покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

1) не пізніше 15.04.2014 року - 9 417,35 грн.

2) не пізніше 15.08.2014 року - 4 708,68 грн.

3) не пізніше 15.10.2014 року - 32 960,72 грн.

4) не пізніше 20.04.2014 року - 2 463,84 грн.

5) не пізніше 15.08.2014 року - 1 231,92 грн.

6) не пізніше 15.10.2014 року - 8 623,44 грн.

7) не пізніше 10.05.2014 року - 103 369,92 грн.

8) не пізніше 20.08.2014 року - 51 684,96 грн.

9) не пізніше 15.10.2014 року - 361 794,72 грн.

10) не пізніше 20.05.2014 року - 1 094,80 грн.

11) не пізніше 20.08.2014 року - 547,40 грн.

12) не пізніше 15.10.2014 року - 3 931,80 грн.

13) не пізніше 01.06.2014 року - 7 157,60 грн.

14) не пізніше 20.08.2014 року - 3 578,80 грн.

15) не пізніше 15.10.2014 року - 25 051,60 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 1 товар, що підтверджується видатковою накладною №АП-11-0058 від 04.04.2014 року на суму 20 636,75 грн., видатковою накладною №АП-11-0067 від 08.04.2014 року на суму 26 450,00 грн., видатковою накладною №АП-11-0095 від 16.04.2014 року на суму 12 319,20 грн., видатковою накладною №АП-11-0144 від 30.04.2014 року на суму 110 246,40 грн., видатковою накладною №АП-11-0161 від 08.05.2014 року на суму 47 444,00 грн., видатковою накладною №АП-11-0183 від 14.05.2014 року на суму 5 747,00 грн., видатковою накладною №АП-11-0184 від 14.05.2014 року на суму 35 788,00 грн., видатковою накладною №АП-11-0280 від 13.06.2014 року на суму 122 612,00 грн., видатковою накладною №АП-11-0281 від 13.06.2014 року на суму 68 324,00 грн., видатковою накладною №АП-11-0339 від 18.07.2014 року на суму 74 472,00 грн., видатковою накладною №АП-11-0161 від 08.05.2014 року на суму 47 444,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

17.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та приватним підприємством «Агро-Максі» (покупець) було укладено договір поставки №АП-11-0323 (договір 1) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені договором (товар).

Відповідно до п. 1.2. договору, вартість товару на дату укладення цього договору становить 17 079,05 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 2.1 договору 1 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

1) не пізніше 25.07.2014 року - 3 415,81 грн.

2) не пізніше 15.10.2014 року - 13 663,24 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору 1 позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 17 079,05 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-11-0337 від 18.07.2014 року на суму 17 079,05 грн., копія якої міститься в матеріалах справи.

17.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та приватним підприємством «Агро-Максі» (покупець) було укладено договір поставки №АП-11-0324 (договір 2) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені договором (товар).

Відповідно до п. 1.2. договору, вартість товару на дату укладення цього договору становить 9 256,80 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 2.1 договору 1 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

1) не пізніше 25.07.2014 року - 1 851,36 грн.

2) не пізніше 15.10.2014 року - 7 405,44 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору 2 позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 9 256,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-11-0338 від 18.07.2014 року на суму 9 256,80 грн., копія якої міститься в матеріалах справи.

21.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (поручитель) укладено договір поруки №ПР-11-0048 (договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків приватним підприємством «Агро-Марксі» (боржник) за договорами передбаченими розділом 2 цього договору (основний договір).

Згідно п. 1.2 договору поруки у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора, тощо (п. 1.3 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють договори поставки №АП-11-0048 від 31.03.2014 року, №АП-11-0323 від 17.07.2014 року та №АП-11-0324 від 17.07.2014 року укладені між кредитором та боржником.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак, відповідач 1 у встановлені договором, договором 1, договором 2 та додатковими договорами до них строки не оплачував переданий товар, що підтверджується реєстром прийнятих платежів та інформацією про надходження коштів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач 1 не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 та відповідачем 2 грошового зобов'язання за договором, договором 1 та договором 2, позивачем нараховані 107 638,38 грн. відсотків річних, 67 273,98 грн. пені, 37 925,07 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), а загалом 212 837,43 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5 договору, договору 1 та договору 2 сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів, з дати коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Враховуючи, що відповідачі прострочили виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, договором 1 та договором 2, вимога позивача про стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованою та підлягає стягненню у повному обсязі в розмірі 107 638,38 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.2 договору, договору 1 та договору 2, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до п. 5.3. договору, договору 1 та договору 2, сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбаченої частиною п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладені норми закону, умови договору, договору 1 та договору 2, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховані 67 273,98 грн. пені відповідно до наданого розрахунку.

Таким чином, позов в частині солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 пені в розмірі 67 273,98 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, договору 1 та договору 2 у зв'язку з простроченням відповідачами виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаними договорами, є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно п. 2.2. договору при розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1. договору цього договору за наступною формулою: S1=S0*A1/A0, де S0 - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленоо в пункті 2.1. цього договору; S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2. цього договору; A0 - вартість одного долара США (USD) за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору (додаткової угоди) згідно з п. 1.3. даного договору; A1 - вартість у гривнях одного долара США (USD) за фактичним курсом, що встановлений на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в пункті 2.1.цього договору (додаткової угоди).

У випадку порушення покупцем строків оплат встановлених цим договором, перерахунок вартості товару із врахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) буде здійснюватись на дату надходження коштів.

Згідно з п. 2 додаткового договору №АП-11-0048ДС2 від 30.04.2014 року, фактичний курс купівлі долара США (USD) на дату складання цього договору становить 11,6 грн./долара США (USD). Під фактичним курсом долара США (USD) розуміється курс купівлі долара США (USD), встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

Наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000р. було затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. Норми вказаного Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

В п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» визначено, що валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Враховуючи викладене та те, що заборгованість відповідачем 1 погашалась частинами, суд зазначає наступне: станом на 27.04.2015 року (дата проведення оплати) курс долара США на міжбанківському валютному ринку України становив 23,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, у позивача виникло право вимоги до відповідача 1 та відповідача 2, щодо отримання нарахованого розміру курсової різниці згідно договору та договору поставки.

Враховуючи, що відповідач 1 сплатив заборгованість, що виникла за договором, 27.04.2015 року, а також те, що курс долара на момент сплати відповідачем 1 боргу був більший (23,00 грн.) ніж на момент укладання даного договору, згідно п. 1.3. договору, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості (курсової різниці) у сумі 37 925,07 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а, відтак, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 4 256,74 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з приватного підприємства «Агро-Марксі» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Карла Маркса, буд. 77-А, код 36346202) та товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15, код 30262667) 67 273 (шістдесят сім тисяч двісті сімдесят три) грн. 98 коп. пені, 107 638 (сто сім тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 38 коп. відсотків річних, 37 925 (тридцять сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 07 коп. курсової різниці, 4 256 (чотири тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 74 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 21.07.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак